про повернення позовної заяви
м. Вінниця
31 березня 2026 р. Справа № 120/4141/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Гайсинської центральної районної лікарні Гайсинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Гайсинської центральної районної лікарні Гайсинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи не має інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Згідно частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України у представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Судом встановлено, що позовну заяву від імені ОСОБА_1 , яка надійшла через систему "Електронний суд", підписано та подано адвокатом Зіньковою Інною Володимирівною.
На підтвердження повноважень представника, до позовної заяви додано доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги №4-02-2026-002239 від 12.03.2026 року.
Однак, з наданого до позовної заяви доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, не встановлено, що Зінькова Інна Володимирівна має повноваження на підписання позовної заяви від імені позивача.
Як вбачається із представлених суду документів, дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги №4-02-2026-002239 від 12.03.2026, адвоката Зінькову І.В. призначено для надання безоплатної вторинної правової допомоги, що полягає у здійсненні представництва інтересів особи, що включає складення документів процесуального характеру по питанню оскарження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №116/25/1600/Р від 29.09.2025.
Вказано, що це доручення діє до використання всіх національних засобів правового захисту, а у випадку складення документів процесуального характеру як виду правничої допомоги - до моменту передання клієнту відповідних складених документів.
За наведених обставин, доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги №4-02-2026-002239 від 12.03.2026 не підтверджує повноважень у адвоката Зінькової Інни Володимирівни подавати та підписувати позовні заяви, а лише підтверджує повноваження представника складати документи процесуального характеру та представляти інтереси позивача під час судового розгляду справи.
Варто зазначити, що позовна заява, у розумінні статті 159 КАС України, є заявою по суті справи, а не документом процесуального характеру.
Більше того, як зазначалося судом, у відповідності до положень вказаного доручення, строк дії останнього закінчився в момент передання Кузьміних Геннадію Володимировичу складених документів, тобто позовної заяви з додатками.
Відповідні обставини додатково підтверджують те, що доручення Кузьміних Геннадія Володимировича жодним чином не підтверджує наявність у адвоката повноважень на підписання та подання до суду позовної заяви від імені ОСОБА_1 .
Відповідного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в ухвалі від 08.04.2024 року по справі №200/12853/16-а.
Аналогічної позиції також дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд, зокрема, в постанові від 10.04.2024 року по справі №120/18180/23.
Інших документів, які надають адвокату Зіньковій Інні Володимирівні право подавати та підписувати позовні заяви від імені ОСОБА_1 , до матеріалів позовної заяви не додано.
Враховуючи те, що позовна заява підписана особою, яка не підтвердила відповідного права належними документами, подану до суду позовну заяву необхідно повернути на підставі вищевказаних положень закону.
При цьому суд зважає на висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13 лютого 2001 року у справі "Кромбах проти Франції", в яких Суд наголосив на тому, що держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
Крім того, у рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Системний аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), за умови дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист.
Цих правил під час звернення до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 представником позивача - адвокатом Зіньковою Інною Володимирівною не дотримано.
Згідно частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, подану до суду позовну заяву належить повернути особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому, позивач може невідкладно повторно звернутися до суду з даним позовом, підписавши його особисто, або через свого представника, долучивши необхідні докази, що надають право на звернення останнього до суду в інтересах позивача.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Гайсинської центральної районної лікарні Гайсинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна