про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
30 березня 2026 р. Справа № 120/3863/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЮІССТАР" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЮІССТАР" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями частини 2 статті 79 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов'язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Суд зазначає, що частина доказів долучених до позову складені іноземною мовою без супроводжуючого перекладу документів українською мовою.
З цього приводу суд вважає за необхідним відмітити, що приписами частини 1 статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Частинами 1, 2 статті 94 КАС України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. У відповідності до частини 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в судах здійснюється державною мовою.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" державною мовою України є українська мова. Українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.
За частиною 1 статті 14 названого Закону судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а в частині 3 цієї статті визначено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Відповідно до пункту 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат".
Відтак, відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.
Більше того документи, викладені іноземною мовою, до яких не додано перекладу українською мовою, є предметом (підставою) позову, а тому суд позбавлений можливості дослідити такі документи та надати їм оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті. Враховуючи відсутність перекладу, суд позбавлений можливості встановити власне саму назву зазначених документів.
Таким чином, визначений положеннями частини 2 статті 79, частини 4 статті 161 КАС України обов'язок позивача додати до позовної заяви докази на підтвердження заявлених вимог належним чином не виконаний, оскільки документи складені іноземною мовою необхідно надавати разом з їх засвідченим у встановленому порядку перекладом українською мовою.
Крім того, частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці щодо класифікації товару від 25.08.2025 №25UA40100000023-КТ, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2025/000760.
Отже, шестимісячний строк звернення до суду для оскарження вказаних рішення та картки відмови закінчився 25.02.2026 року.
Однак, позов сформовано в системі "Електронний суд" 23.03.2026 року, тобто з пропуском шестимісячного строку визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України, до позовної заяви додано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Разом з тим, дослідивши зміст зазначеної заяви, судом встановлено, що обґрунтування поважності причин пропуску строку наведено лише частково та не охоплює період після закінчення строку звернення до суду, який сплив 25.02.2026 року.
Зокрема, позивачем не наведено належного обґрунтування та не подано доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку за період з 25.02.2026 року по 23.03.2026 року, тобто після спливу встановленого законом строку звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.
Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові № 500/7006/24 від 21 листопада 2025 року.
Суд також звертає увагу, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Така позиція сформована Верховним Судом в постанові від 30.03.2020 у справі №826/10808/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 № 9901/14/21 (провадження № 11-127заі21).
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:
- надання суду здійсненого в установленому законом порядку перекладу українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви;
- надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку з доданням доказів, що підтверджують зазначені обставини за період з 25.02.2026 року по 23.03.2026 року.
За правилами визначеними частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЮІССТАР" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович