про повернення позовної заяви
м. Вінниця
31 березня 2026 р. Справа № 128/49/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Керівника СРПП ВП №5 ВРУП ГУНП про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Керівника СРПП ВП №5 ВРУП ГУНП про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. за реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд., або інші надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- уточнення заявлених позовних вимог, викладених фактичних обставин справи та обґрунтування позову, шляхом подання уточненого позову.
Так, до суду надійшла заява позивача, в якій останній вказав, що сума, яку необхідно сплатити за розгляд позовної заяви є йому непід'ємною, а тому заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Зокрема, позивачем на підтвердження неможливості сплати судового збору надано суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 27.11.2025 стосовно позивача за період з жовтня 2024 по жовтень 2025 у якій зазначено, що інформація про доходи відсутня.
Однак, додані позивачем копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків з жовтня 2024 по жовтень 2025 не можуть бути безумовним самостійним доказом для звільнення його від сплати судового збору, адже такий реєстрм та відомості не містять інформацію про усі доходи фізичних осіб.
При цьому, будь-яких інших доказів на підтвердження його майнового стану, в тому числі доказів, які б свідчили про відсутність або наявність доходу у позивача, надано не було.
Таким чином, вимоги ухвали суду, також в частині надання доказів сплати судового збору залишились не виконаними.
Разом із тим, щодо вимоги суду уточнити прохальну частину позову, позивач проігнорував мотиви суду, та вказав суду на те, що йому потрібно повторно переглянути позовну заяву, задля того, аби зрозуміти, що саме оскаржує позивач.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, і беручи до уваги те, що позивач відмовився усунути усі недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву належить повернути позивачеві на підставі вищезазначених положень закону.
При цьому суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, наведені, зокрема, в рішеннях від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 у справі "Кромбах проти Франції", згідно з якими держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Виходячи з системного аналізу норм КАС України, можна дійти висновку, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), при умові дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист. Цих правил під час звернення до суду з даним позовом не дотримано, на що звернуто увагу позивача в ухвалі суду, з наданням заявнику достатнього строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Проте, оскільки зазначені недоліки позивач не усунув, існують підстави для застосування наслідків, визначених у пункті 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Керівника СРПП ВП №5 ВРУП ГУНП про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович