м. Вінниця
30 березня 2026 р. Справа № 120/14829/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 24.02.2025 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 54325,65 грн. за період з листопада 2020 року по вересень 2024 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з листопада 2020 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року.
25.08.2025 року на адресу суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду відповідно до статті 382 КАС України шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 26.08.2025 року заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року у справі №120/14829/24 призначено до розгляду у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано строк для надання письмових пояснень.
09.09.2025 року представником відповідача подано додаткові пояснення у справі в яких зазначає, що на виконання рішення суду від 24.02.2025 року, органами пенсійного фонду нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з листопада 2020 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.
Сума нарахованої компенсації складає 1751,26 грн., однак вказана сума включена до реєстру судових рішень.
Вказав, що виплату нарахованих коштів в сумі 1751,26 грн. Головним управлінням буде здійснено в порядку черговості після виділення коштів з Державного бюджету України.
Разом з тим, представник відповідача зазначив, що сума недоотриманої пенсії у розмірі 54325,65 грн., яка нарахована за період з 01.04.2019 року по 30.11.2020 року, складається з щомісячних нарахувань (квітень 2019 року - 2295,45 грн., травень 2019 року - 2295,45 грн., червень 2019 року - 2295,45 грн., жовтень 2020 року - 3060,60 грн., листопад 2020 - 3060,60 грн).
Вказав, що рішенням суду по справі №120/14829/24 зобов'язано здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з листопада 2020 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тому для розрахунку компенсації врахована сума доплати за листопад 2020 року в розмірі 3060,60 грн.
Таким чином, на переконання представника відповідача, розрахунок компенсації проведено відповідно до покладених судовим рішенням зобов'язань.
Вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Процедура судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульована статтями 382, 383 КАС України.
Зокрема, відповідно до частинами 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1, 2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
Частинами 2, 4 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" Суд зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення від 19.03.1997 року, №18357/91).
У пункті 18 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ліпісвіцька проти України" Суд звернув увагу на те, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. рішення у праві "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], №36813/97, пункт 197). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року) (рішення від 12.05.2011 року, №11944/05).
Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 року по справі №0640/3719/18 та у постанові від 11.06.2020 року по справі №640/13988/19.
Суд зауважує, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Конституційний Суд України у Рішенні від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Крім цього, у Рішенні від 26.06.2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
У Рішенні від 15.05.2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід'ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв'язку із внесенням Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 року №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною 2 якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Також Конституційний Суд України, взявши до уваги статті 3, 8, частини 1, 2 статті 55, частини 1, 2 статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.
Як зазначалось судом вище, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду 24.02.2025 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 54325,65 грн. за період з листопада 2020 року по вересень 2024 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з листопада 2020 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року.
На виконання вказаного рішення, відповідач нарахував позивачу компенсацію втрати частини доходів в сумі 1751,26 грн. Однак, зазначив, що виплату нарахованих коштів Головним управлінням буде здійснено в порядку черговості після виділення коштів з Державного бюджету України.
Суд зауважує, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №159 від 21.02.2001 року, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Відповідно до пункту 2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку компенсації за рішенням суду ОСОБА_1 , індекс споживчих цін за період невиплати грошового доходу (з грудня 2020 року по вересень 2024 року) - 1,009 х 1,10 х 1,266 х 1,051 х 1,065 = 1,57, де - за грудень 2020 року: 1,009; - за 2021 рік:1,013 х 1,01 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х1,006 = 1,10; - за 2022 рік: 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х1,025 х 1,007 х 1,007 = 1,266; - за 2023 рік: 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х 0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 = 1,051; за 2024 рік, (січень-вересень): 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,0 х 1,006 х 1,015 = 1,065.
Тобто приріст індексу споживчих цін у відсотках складає 1,57 х 100%=157%.
Таким чином, розрахунок компенсації втрати частини доходів: 54325,65 х 157% : 100% = 85291,27 грн.
Натомість, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області нараховано позивачу компенсацію в сумі 1751,26 грн., що свідчить про не виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року у справі №120/14829/24.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що судове рішення є невиконаним, а надані відповідачем пояснення не містять повних даних виконання судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року у справі №120/14829/24, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Визначаючи строк з приводу подання звіту, суд ураховує положення частини 3 статті 382-1 КАС України, відповідно до яких встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Таким чином, приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року у справі №120/14829/24 є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення у справі до 29.05.2026 року.
Відповідно до частини 6 статті 382-1 КАС України, ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 382-3 цього Кодексу.
Дата постановлення ухвали обумовлена перебуванням головуючого судді Дончика В.В. з 23.03.2026 року по 27.03.2026 року на лікарняному.
Керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1, 382-3 КАС України, -
Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року у справі №120/14829/24, - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до 29.05.2026 року звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року у справі №120/14829/24.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дончик Віталій Володимирович