м. Вінниця
23 жовтня 2025 р. Справа № 120/6062/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,
за участю
секретаря судового засідання: Голди Владислава Миколайовича,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача1: Вишнівського В.В. (приймає участь в режимі відеоконференції)
представника відповідача 2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Міністерства освіти і науки України
про: визнання протиправними та скасування рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - відповідач 1, НАЗЯВО), Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач 2, МОН ) про визнання протиправними та скасування рішень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправність рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти “Про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічний плагіат) в захищеній 15 грудня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 при Інституті законодавства Верховної Ради України дисертації ОСОБА_1 “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект», оформленого протоколом засідання від 25.03.2025 № 5(77), а також пп. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів», у частині позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнання диплому НОМЕР_1 недійсним.
Вказуючи на протиправність зазначених рішень позивач зазначає, що вони прийняті без дотримання Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та Міністерством освіти і науки України вимог законів України “Про вищу освіту», “Про освіту», “Про авторське право та суміжні права», “Про адміністративну процедуру» та інших нормативно-правових актів при розгляді скарги щодо академічного плагіату у захищеній ОСОБА_1 дисертації в Інституті законодавства Верховної Ради України 15 грудня 2021 року на тему: “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно управлінський аспект», внаслідок чого порушено права позивача.
Позивач вважає, що оскаржувані рішення прийнято відповідачами необґрунтовано, без наявності для того правових підстав, відтак вони є протиправними, такими, що порушують його права, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 07.05.2025 забезпечено адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними та скасування рішень шляхом зупинення дії пп. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів», у частині позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнання диплому кандидата наук з державного управління ДК №063810 недійсним, до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.
Ухвалою від 26.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.
06.06.2025 від представника відповідача 2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення прийнято законно та обґрунтовано, а доводи позивача, наведені в позовній заяві, не є достатніми та не заслуговують на увагу. Так, представник зазначає, що позивач, вказуючи на порушення відповідачем 2 норм законодавства та його прав, зазначає, що оскаржуваний наказ Міністерства освіти і науки України від 24 квітня 2025 року № 621 прийнято на основі рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Однак, оскаржуваний наказ прийнято на підставі висновку суб'єкта, залученого для розгляду рішення Національного агентства. Крім того, представник МОН вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що він не знав про початок розгляду рішення Національного агентства щодо його дисертації в МОН. Зазначає, що позивачу було відомо, що рішення Національного агентства щодо його дисертації надіслано до МОН, та про те, що МОН зобов'язане застосувати для розгляду рішення Національного агентства процедуру, відображену у пунктах 42 - 45 Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 року № 1197 (далі - Порядок № 1197). Крім цього, відповідно до пункту 44 Порядку № 1197 особа має право ознайомитися з узагальненим висновком МОН після прийняття МОН рішення про позбавлення її наукового ступеня. Також представник зауважує, що позивач стверджує, що назва наказу не відповідає його змісту. Однак, у назві наказу “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступені» застосовано ідіому “щодо», а не “про», як стверджує позивач. Представник відповідача зазначає, що саме застосування ідіоми “щодо» дає можливість на підставі рішень атестаційної колегії МОН відповідними наказами МОН приймати рішення про затвердження рішень відповідних рад, про визнання їх недійсними або їх скасування та про перегляд рішень шляхом позбавлення особи відповідного вченого звання або наукового ступеня.
Також представник зазначає, що, позивач оскаржує наявність у преамбулі наказу підпункту 7 пункту 2 Розділу XV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про вищу освіту». Однак, відповідач наголошує, що саме цей підпункт забезпечує право позивача бути атестованим відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України “Про вищу освіту». У зв'язку з цим, представник вважає, що рішення про позбавлення позивача наукового ступеня прийнято на підставі виявлення порушення Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567, а не Порядку № 1197.
Також у відзиві представник відповідача зазначає, що позивачем не заперечується, що до повноважень МОН віднесено розгляд питань, пов'язаних з присудженням та позбавленням наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, відповідно до законодавства. Враховуючи адміністративну ієрархію, діяльність МОН регулюється актами Кабінету Міністрів України. Крім цього, у позбавленні наукових ступенів можуть брати участь спеціалізовані вчені ради. Законом визначено, що діяльність таких рад регулюється актами МОН. Наведене свідчить про те, що до нормативно-правових актів, які регулюють питання позбавлення наукових ступенів, належать акти Уряду та МОН. Також зазначає, що позивач посилається на частину другу статті 6 Закону України “Про вищу освіту». Однак, ця частина стосується атестації осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти і на позивача її дія не поширюється.
Крім того, представник відповідача зазначає, що МОН відповідно до пунктів 42, 43 Порядку № 1197 для розгляду рішення Національного агентства щодо дисертації позивача було залучено експертну раду з питань атестації наукових кадрів з суспільних наук. Експертна рада, розглянувши порівняльну таблицю з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів, а також візуального їх порівняння щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання в дисертації позивача, рекомендувала позбавити його наукового ступеня кандидата наук з державного управління.
Наявність неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання в дисертації позивача вказує на порушення ним пункту 14 Порядку присудження наукових ступенів в частині наявності в дисертації позивача текстових запозичень без посилання на джерело. Відповідно до абзацу третього цього ж пункту 14 виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня. Крім цього, на позивача поширюється дія статті 42 чинного з 2017 року Закону України “Про освіту» в частині дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками. Позивач порушив вимоги абзацу третього частини другої, абзацу другого частини четвертої зазначеної статті 42 в частині дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права, наявності в дисертації академічного плагіату. Атестаційна колегія МОН розглянула узагальнений висновок і прийняла рішення про позбавлення позивача наукового ступеня, що передбачено абзацом другим пункту 43 Порядку № 1197. Таким чином, представник відповідача вважає, що рішення МОН про позбавлення позивача наукового ступеня прийнято у зв'язку з виявленням порушення встановлених вимог та з дотриманням встановленої процедури.
Крім того, представник відповідача 2 зазначає, що позивач відповідно до пункту 47 Порядку № 1197 не скористався можливістю подати апеляцію до МОН та разом з нею порівняльну таблицю щодо джерел, використаних в його дисертації, яку не було враховано під час розгляду справи в Національному агентстві.
Також представник відповідача 2 зазначає, що державою унормовано вимоги щодо доброчесного здобуття наукового ступеня, а позивачу необхідно було їх неухильно дотримуватися. Позивач посилається на лист МОН від 3 лютого 2025 року № 9/109-25 щодо втрати його атестаційної справи внаслідок ракетного обстрілу будівлі МОН 10 жовтня 2022 року. Однак, виявлені порушення не стосуються документів атестаційної справи позивача, а тексту його дисертації, що є у вільному доступі.
Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем 2 порушено принцип юридичної визначеності, мотивуючи тим, що МОН має “лише Методичні рекомендації, що наявні в листі МОН від 15.08.2018 № 1/11-8681, які не містять норми права, обов'язкові до виконання», представник відповідача 2 зазначає, що це не дає позивачу права порушувати норми Закону України “Про авторське право та суміжні права» в частині використання творів наукового характеру або їх частин.
Враховуючи наведені доводи представник відповідача 2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
12.06.2025 представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотивуючи доводи відзиву представник відповідача зазначає, що згідно з пунктом 41 Порядку № 1197 звернення з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації розглядає Національне агентство відповідно до встановленого ним порядку. Національне агентство надсилає до МОН разом із супровідним листом копію прийнятого рішення щодо виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації: з результатами проведеного аналізу доказів, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації; з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання; з посиланням на норми законодавства.
Відповідно до пункту 43 Порядку № 1197 у МОН готується узагальнений висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН. Атестаційна колегія МОН розглядає узагальнений висновок і приймає рішення щодо позбавлення особи наукового ступеня. МОН на підставі рішення атестаційної колегії позбавляє особу наукового ступеня, скасовує своє рішення про видачу особі відповідного диплома та визнає диплом недійсним (скасовує своє рішення про затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії) або залишає в силі рішення, обґрунтованість прийняття якого переглядалося.
Тобто, Національне агентство є органом, що має дискреційне повноваження встановлювати відповідно факти академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації. Встановлення Національним агентством такого факту за результатами здійснення контролю за дотриманням вимог щодо забезпечення якості вищої освіти є підставою для розгляду атестаційною колегією МОН питання позбавлення особи наукового ступеня та прийняття відповідного рішення. Виходячи з зазначеного, представник зазначає, що відповідач 1 наділений повноваженнями здійснювати перевірку на предмет наявності/відсутності академічного плагіату дисертацій осіб, диплом доктора чи кандидата наук яким вже видано.
Крім того, представник відповідача 1 зазначає, що Порядок розгляду скарг визначає лише механізм та внутрішню процедуру перевірки Комітетом з питань етики скарг на предмет наявності/відсутності академічного плагіату у дисертаціях на здобуття наукових ступенів доктора філософії, кандидата наук, доктора наук та/або наукових публікаціях, у яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, скасування Національним агентством рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії. Представник відповідача зазначає, що твердження позивача про застосування Порядку розгляду скарг до необмеженого кола осіб є безпідставними, оскільки чинне законодавство України не містить жодної норми, яка б наділяла Національне агентство повноваженнями з прийняття (ухвалення) нормативно-правових актів, а відтак Порядок розгляду скарг не є нормативно-правовим актом, що є обов'язковим до виконання для необмеженого кола осіб, він не встановлює, не змінює, не припиняє (скасовує) правові норми, а є локальним нормативним актом, тобто документом, що регулює внутрішню діяльність установи та визначає процедуру розгляду Комітетом з питань етики Національного агентства скарг/повідомлень щодо наявності у дисертаціях фактів академічного плагіату. Відтак Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затверджений рішенням Національного агентства від 24.10.2023 (протокол № 16 (45)), є нормативно-правовим актом локальної дії, прийнятим на виконання Порядку №1197.
Щодо твердження позивача про порушення процедури прийняття та аналізу скарги щодо виявлення академічного плагіату, то представник відповідача зазначає, що подана скарга від 19.03.2024 за № 18-24-АД не відповідала вимогам підпунктів 2, 3, 5, 7, 8 пункту 5 та вимогам до додатків до скарги пункту 5 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації. У поданій скаржником порівняльній таблиці у файлах форматів PDF і DOCX відсутній належний бібліографічний опис публікацій, вказаних як джерело неправомірного запозичення тексту, не вказані сторінки цих джерел, з яких взяті відповідні фрагменти. У зв'язку з цим неможливо встановити точну належність відповідних фрагментів тексту порівняльної таблиці до певного конкретного джерела.
Однак, у поданій ОСОБА_2 скарзі від 19.08.2024 № 42-24-АД зазначені недоліки були виправлені, тому скарга була прийнята до розгляду.
Щодо твердження позивача про порушення установленого порядку підписання та оприлюднення рішень, представник відповідача 1 зазначає, що відповідно до пункту 29 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, інформаційний обмін між працівниками установ здійснюється лише з використанням службової електронної пошти.
Копію рішення Комітету з питань етики від 23.08.2024 № 59 (124) з метою його подальшого оприлюднення на офіційному вебсайті Національного агентства було надіслано 25.08.2024 Головою Комітету з питань етики з власної офіційної електронної поштової скриньки, що використовує доменне ім'я в доменній зоні .gov.ua, на офіційну електронну адресу працівника уповноваженого підрозділу секретаріату Національного агентства.
Відповідне рішення було власноруч підписано Головою Комітету, після чого передано ним до секретаріату Національного агентства.
Представник відповідача 1 зазначив, що підстави для сумнівів щодо автентичності підпису або особи, яка підписала рішення, відсутні. Передача документа здійснена з використанням захищених офіційних каналів зв'язку між уповноваженими особами у межах реалізації повноважень відповідно до Порядку розгляду скарг, затвердженого рішенням Національного агентства. Крім того, Порядок розгляду скарг не містить вимоги щодо додаткового підтвердження повноважень або автентичності підпису Голови Комітету в разі, якщо рішення передається у межах внутрішнього документообігу Національного агентства чи уповноваженою особою підписантом власноруч.
Також представник відповідача 1 вважає необґрунтованими твердження позивача про ненадання можливості належного ознайомлення з матеріалами, а також порушення установленого порядку під час розгляду і вирішення адміністративної справи щодо поданої скарги та зазначає, що про подану скаргу позивача повідомлено у визначеному порядку. Також зазначає, що позивач двічі 23.01.2025 та 24.03.2025 ознайомлювався з матеріалами справи щодо розгляду скарги 42-24-АД, також матеріали справи в електронній формі були доступні позивачу, а тому твердження позивача щодо не дотримання вимог щодо отримання копій документів та матеріалів щодо розгляду вищезгаданої скарги є безпідставними.
Також представник зазначає, що Національне агентство, з огляду на принцип добросовісності та дотримання прав усіх учасників провадження, пішло назустріч заявнику та перенесло засідання Комітету з питань етики на іншу дату, що забезпечило додаткову можливість для ознайомлення з матеріалами справи та участі в засіданні. Зазначене, на думку представника відповідача 1, свідчить про неупереджений підхід Національного агентства, дотримання принципів об'єктивності, законності та забезпечення права заявника на ознайомлення з матеріалами та участь у засіданні. Про прийняте рішення Національне агентство листом № 360 від 27.02.2025 поінформувало позивача, тобто, Національним агентством прийнято рішення в межах повноважень, з дотриманням процедури, передбаченої Законом України “Про вищу освіту», Порядком № 1197.
Крім того, представник відповідача 1 зазначає, що чинне законодавство України, як на рівні закону, так і на підзаконному рівні, не встановлює критерію "відсотковість оригінальності" тексту дисертації, адже текстові запозичення, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело незалежно від відсотку оригінальності є академічним плагіатом.
Щодо твердження позивача про неврахування додаткових пояснень і науково-експертного висновку при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач 1 вважає, що з урахуванням характеру спірних правовідносин, а також аналізу матеріалів справи в їх сукупності, які містять необхідну та достатню інформацію для надання правової оцінки, Національне агентство вважає, що експертний висновок від 25.03.2025 № 3/09 складений суб'єктом, який не уповноважений чинним законодавством на встановлення фактів наявності чи відсутності академічного плагіату, не може бути використаний судом ані як належний доказ, ані як висновок експерта у розумінні процесуального законодавства.
Підсумовуючи представник відповідача 1 зазначає, що позивачем не наведено достатніх та переконливих доказів в обґрунтування порушення Національним агентством процедури прийняття рішення від 25.03.2025 про встановлення у захищеній 15 грудня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 при Інституті законодавства Верховної Ради України дисертації кандидата наук з державного управління Заболотного Андрія Володимировича “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект» фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату).
При цьому представник відповідача зазначає, що незалежний від Національного агентства інший суб'єкт владних повноважень - МОН здійснюючи перевірку підтвердив обґрунтованість наданих у зверненні доказі щодо наявності академічного плагіату у дисертації позивача.
За наведених обставин представник відповідача 1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до змісту якої позивач вважає необгрунтованими доводи відповідачів, наведені у відзивах, та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представником відповідача 1 надано відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що Національне агентство здійснює свої повноваження з розгляду скарг/повідомлень про наявність фактів академічного плагіату у дисертаціях осіб, за результатами захисту яких були присуджені наукові ступені, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством чи іншими нормативно-правовими актами.
14.08.2025 позивачем надано додаткові пояснення, в яких зазначає про порушення відповідачами законодавства під час розгляду скарги щодо встановлення академічного плагіату. Також звертає увагу, що додатковим свідченням того, що у захищеній ним дисертації відсутній плагіат, є відсутність ініціативи з боку відповідачів у питанні призначення та проведення судової експертизи дисертації за підсумком підготовчого засідання, що відбулось 23 липня 2025 року в цій справі. Натомість у позивача наявна експертиза за підписами профільних науковців (науково-експертний висновок від 25.03.2025 № 3/09 міститься в матеріалах справи), яка не була розглянута і врахована відповідачем 1 та відповідачем 2.
Ухвалою суду від 17.06.2025 допущено участь представника Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти ОСОБА_3 в судових засіданнях в цій справі в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, через систему відеоконференцзв'язку "vkz.court.gov.ua".
Протокольною ухвалою суду від 23.07.2025 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з урахуванням доводів позовної заяви, відповіді на відзив та додаткових пояснень.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на доводи відзиву та відповіді на відзив.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Однак, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснити без його участі.
Заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив таке.
ОСОБА_1 15.12.2021 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 Інституту законодавства Верховної Ради України здійснив захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект».
Згідно з рішенням спеціалізованої вченої ради ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 - теорія та історія державного управління (т. 2 а.с. 72-78).
До Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 19.08.2024 надійшла скарга від ОСОБА_2 (реєстр. № 42-24-АД від 19.08.2024) щодо наявності у захищеній ОСОБА_1 15.12.2021 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 Інституту законодавства Верховної Ради України дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект» фактів академічного плагіату (т. 2 а.с. 20 - 22 ).
Згідно з звітом уповноваженого підрозділу секретаріату НАЗЯВО № 42-24-АД встановлено відповідність скарги ОСОБА_2 вимогам пунктів 3-7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації скарги щодо наявності фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації (т. 2 а.с. 62-64).
Рішенням Комітету з питань етики НАЗЯВО від 23.08.2024 № 59 (124) скаргу ОСОБА_2 щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації кандидата наук з державного управління ОСОБА_1 прийнято до розгляду (т. а.с. 24 ).
Згідно з Звітом перевірки відомостей щодо наявності в дисертації кандидата наук з державного управління ОСОБА_1 “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект» фактів академічного плагіату з результатами проведеного аналізу, зазначено, що у кандидатській дисертації ОСОБА_1 “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект» за допомогою відповідного програмного забезпечення встановлено наявність відтворення в тексті наукової роботи без змін, з незначними змінами, або в перекладі текстів інших авторів. Загалом у дисертації виявлено понад 120 фрагментів обсягом від одного речення/абзацу, які засвідчують використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів 14 інших авторів без відповідних посилань на автора та/або на джерело ( т. 2 а.с. 27 - 31 ).
29.01.2025 ОСОБА_1 до Національного агентства подано лист про надання пояснень та клопотань, відповідно до якого він просив залучити до розгляду скарги щодо фактів академічного плагіату в захищеній позивачем дисертації наукового керівника ОСОБА_4 , а також просив зупинити провадження та надати достатньо часу (з урахуванням граничного строку розгляду) для аналізу матеріалів і підготовки додаткових пояснень з метою їх надання до Національного агентства ( а.с. 32 - 33 ). Як додаток до клопотання позивачем надано пояснення з обґрунтуванням невідповідностей та іншої некоректно наведеної інформації, що міститься у порівняльній таблиці, поданій до НАЗЯВО скаржником ОСОБА_2 стосовно текстових збігів, що наявні на його думку, в дисертації ОСОБА_1 ( т. 2 а.с. 34 - 53 ).
Згідно з витягом з протоколу засідання Комітету з питань етики НАЗЯВО № 2 (81) від 10.02.2025 вирішено запросити ОСОБА_4 на відкриту частину засідання під час розгляду Комітетом скарги 42-24-АД та відмовити ОСОБА_1 у клопотанні про зупинення та/або відтермінування розгляду скарги 42-24-АД ( т. 2 а.с. 54-55).
10.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Національного агентства із клопотанням про зупинення провадження щодо розгляду у Національному агентстві скарги стосовно порушення академічної доброчесності у кандидатській дисертації ОСОБА_1 , як здобувача наукового ступеня, присудженого відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України “Про вищу освіту» (06.09.2014), до законодавчого врегулювання питань розгляду таких скарг (т. 2 а.с. 56 - 57).
Рішенням Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 10.03.2025 № 9 (145) відмовлено ОСОБА_1 у клопотанні про залучення колишнього вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 при Інституті законодавства Верховної Ради України ( нині - Дослідницька служба Верховної Ради України ) Оржаховської А.А.; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження розгляду Національним агентством скарги 42-24-АД; а також внесено на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації кандидата наук з державного управління ОСОБА_1 “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект», захищеній 15 грудня 2021 року за спеціальністю 25.00.01 - теорія та історія державного управління на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 в Інституті законодавства Верховної Ради України (Дослідницька служба Верховної Ради України), порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату)(т. 2 а.с. 92-95, 98 - 119 ).
25.03.2025 позивач звернувся до відповідача 1 із клопотанням про надання додаткових пояснень та клопотань, до якого долучив пояснення з обґрунтуванням невідповідностей та іншої некоректно наведеної інформації, що міститься у Порівняльній таблиці з результатами проведеного аналізу виявлених у кандидатській дисертації ОСОБА_1 за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання, уточненої згідно з Рішенням Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 10.03.2025 № (145) на 64 арк.; науково-експертний висновок від 25.03.2025 № 3/09 - на 6 арк ( т.2 а.с. 127, 128 - 159, 160 - 162 ).
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти рішенням від 25.03.2025 вирішило встановити у захищеній 15 грудня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 при Інституті законодавства Верховної Ради України дисертації кандидата наук з державного управління Заболотного Андрія Володимировича “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект», факти порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічний плагіат).
Цим же рішенням вирішено звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління (т. 2 а.с. 164).
Листом №737 від 31.03.2025 року « Про рішення Національного агентства» Заболотного А.В. повідомлено про прийняті рішення та в додатках до листа направлено витяг з протоколу засідання Національного агентства №5 (77) від 25 березня 2024 року та рішення Національного агентства від 25 березня 2025 року « Про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічний плагіат) в захищеній 15 грудня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 при Інституті законодавства Верховної Ради України дисертації кандидата наук з державного управління Заболотного Андрія Володимировича “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект» ( т. 2 а.с. 165 ).
Згідно з п.п. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів» вирішено позбавити ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління зі спеціальності 25.00.01 «Теорія та історія державного управління», скасувавши рішення про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 Інституту законодавства Верховної Ради України від 15 грудня 2021 року, прийняте відповідно до пункту 1 наказу Міністерства освіти і науки України від 07 квітня 2022 року № 320 «Про рішення з питань присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань та внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 1 лютого 2022 року № 89», у зв'язку з порушенням вимог абзацу третього частини другої, абзацу другого частини четвертої статті 42 Закону України «Про освіту» в частині дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права, наявності в дисертації академічного плагіату та пункту 14 Порядку присудження наукових ступенів, як такого, що діяв до набрання чинності Законом України «Про вищу освіту», в частині наявності в дисертації текстових запозичень без посилання на джерело, та визнати диплом кандидата наук з державного управління ДК № 063810 недійсним.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідачів, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Закон України “Про вищу освіту» №1556-VII ( далі - Закон №1556) встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 12 Закону № 1556 Національне агентство відноситься до органів, які здійснюють управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень.
Згідно з статтею 17 цього Закону передбачено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
За приписами частини дев'ятої статті 19 Закону № 1556 у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для попереднього розгляду питань, що належать до його компетенції. Комітет з питань етики розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад розглядає звернення, заяви і скарги щодо порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Своєю чергою, на виконання вимог статті 17 Закону № 1556-VII Кабінет Міністрів України 15 квітня 2015 року прийняв постанову № 244, якою затвердив статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - Статут).
Згідно з п. 1, 2, 5 Статуту Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі - Національне агентство) є постійно діючим колегіальним органом. Національне агентство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства та цим Статутом. Національне агентство є юридичною особою публічного права, засновником якої є держава.
Відповідно до пункту 15 Статуту Національне агентство встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.
Згідно з пунктом 9 Статуту Національне агентство встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.
Відповідно до пункту 20-21 Статуту у складі Національного агентства утворюються Комітет з питань етики, Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства. Комітет з питань етики розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.
Наведені вище правові норми вказують на те, що відносини, які виникають у процесі встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату, між Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та особою, наукова праця якої перевіряється, не є відносинами рівних суб'єктів, а такі відносини виникають саме у зв'язку із виконанням Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти своїх функцій, тобто відповідні правовідносини за своєю суттю є публічно-правовими та реалізуються за принципом «влада-підпорядкування».
Відтак, реалізуючи свої функції відповідачі як суб'єкти владних повноважень, повинні дотримуватися критеріїв, передбачених у статті 2 КАС України, згідно з якими рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
В свою чергу, відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захистити у передбачений процесуальним законом спосіб.
З урахуванням підстав та предмета позову, одним з визначальних питань, яке постало перед судом у цій справі, є питання дотримання Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та Міністерством освіти та науки України процедури прийняття рішення щодо виявлення академічного плагіату в дисертації та позбавлення позивача наукового ступеня кандидата наук з державного управління.
Водночас за приписами частини першої та другої статті 42 Закону України від 05.09.2017 №2145-VIII “Про освіту» (далі - Закон № 2145) академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає: посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність; контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; об'єктивне оцінювання результатів навчання.
За змістом частини четвертої статті 42 Закону одним із порушень академічної доброчесності вважається академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
Згідно з п. 1-1 частини 1 ст. 1 Закону №1556 у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими законами України правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Відповідно до підпунктів 7 та 8 пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України « Про вищу освіту» підготовка кандидатів та докторів наук, розпочата до 1 вересня 2016 року, здійснюється закладами вищої освіти та науковими установами відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук та наукового ступеня доктора наук у спеціалізованих вчених радах, утворених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", здобувачам наукових ступенів присуджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, ступінь кандидата або доктора наук відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, та видається диплом кандидата або доктора наук. Науковий ступінь кандидата наук після набрання чинності цим Законом прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника.
За змістом статті 6 Закону № 1556-VII виявлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у захищеній здобувачем дисертації є підставою для скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження йому ступеня доктора філософії та видачу відповідного диплома.
Відповідно до частини сьомої статті 28-1 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність», який доповнений вказаною статтею Законом України від 30.03.2021 № 1369-IX, скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук у разі встановлення відповідно до законодавства фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржено відповідно до законодавства.
В контексті оцінки повноважень відповідачів, вчинених ними дій та прийнятих рішень при розгляді звернення щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації позивача суд враховує таке.
Так, на виконання вимог Закону України “Про вищу освіту» прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 1197 від 17.11.2021, якою постановлено: 1. Затвердити Порядок присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, що додається. 2. Установити, що атестація осіб, підготовка яких на здобуття наукових ступенів кандидата, доктора наук розпочата до 1 вересня 2016 р., здійснюється спеціалізованими вченими радами, утвореними відповідно до затвердженого цією постановою Порядку, присуджуються наукові ступені кандидата, доктора наук відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України від 1 липня 2014 р. № 1556-VII “Про вищу освіту», та видається диплом кандидата, доктора наук Міністерством освіти і науки. 3. Міністерству освіти і науки надавати роз'яснення щодо застосування затвердженого цією постановою Порядку.
Відповідно до приписів пункту 38 Порядок присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук (далі - Порядок № 1197) особа, якій за рішенням МОН (МОНмолодьспорту, ВАК) видано диплом доктора (кандидата) наук, може бути позбавлена відповідного ступеня у разі виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, чинних на момент прийняття рішення МОН (МОНмолодьспортом, ВАК) про видачу відповідного диплома або затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії.
Пунктом 39 Порядку № 1197 передбачено, що для розгляду питання про позбавлення наукового ступеня до МОН подають звернення (скарги, заяви, клопотання):
фізичні (юридичні) особи з інформацією про виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів;
рада, в якій проводився захист докторської (кандидатської) дисертації, про позбавлення відповідного наукового ступеня цього порядку;
Національне агентство про позбавлення відповідного ступеня.
Звернення повинно містити: посилання на вимоги, порушення яких виявлено заявником; інформацію, яка підтверджує факт фабрикації, фальсифікації; наведення джерел неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання.
Згідно з пунктом 40 Порядку №1197 У МОН розглядаються звернення щодо: порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації за поданням Національного агентства - безстроково.
Відповідно до пункту 41 Порядку № 1197 звернення з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації розглядає Національне агентство відповідно до встановленого ним порядку. Національне агентство надсилає до МОН разом із супровідним листом копію прийнятого рішення щодо виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації: з результатами проведеного аналізу доказів, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації; з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання; з посиланням на норми законодавства.
Таким чином, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти як суб'єкт владних повноважень наділений повноваженнями здійснювати перевірку на предмет наявності/відсутності фактів академічного плагіату в дисертаціях осіб, диплом доктора чи кандидата наук яким вже видано.
Як встановлено судом відповідно до наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 15.12.2021 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 Інституту законодавства Верховної Ради України здійснив захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект». Згідно з рішенням спеціалізованої вченої ради ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 - теорія та історія державного управління.
Саме зазначена вище дисертація стала предметом перевірки відповідачем на наявність фактів академічного плагіату на підставі скарги ОСОБА_2 , що подана до Національного агентства 19.08.2024 року.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо допущених відповідачем порушень в ході прийняття скарги ОСОБА_2 до розгляду та в подальшому при прийнятті оскаржуваних рішень, суд зауважує таке.
Так, позивач наголошує на невідповідності Порядку розгляду скарг вимогам законодавства, а саме зазначає, що Порядок розгляду скарг, затверджений на засіданні НАЗЯВО протоколом від “ 24» жовтня 2023 року № 16 (45), не відповідає визначеному законодавством порядку і способу прийняття актів, які містять норми права, а саме наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 “Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів в органах юстиції та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів», зареєстрованому в Мін'юсті 12.04.2005 за №381/10661, а відтак, на думку позивача, згаданий Порядок, не міг застосовуватись без проведення його державної реєстрації як підстава для прийняття адміністративно - правового рішення.
Крім того, позивач в ході судового розгляду справи наголошував, що порядок розгляду скарг неодноразово зазнавав змін, а саме протоколами від 26.12.2023 № 21 (50), від 14.05.2024 № 10 (60), від 22.10.2024 №18 (68). Позивач звертав увагу, що згадані зміни відбувались впродовж розгляду скарги на дисертацію позивача, а відсутність належної систематизації не дає можливість прослідкувати в чому саме ці зміни полягали.
Надаючи оцінку наведеним доводам суд враховує таке.
24.10.2023 на засіданні Національного агентства (протокол № 16 (45)) затверджено Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації (далі - Порядок розгляду скарг). В подальшому, до зазначеного Порядку вносились зміни згідно з протоколами №21 (50 ) від 26 грудня 2023 року, №10 ( 60 ) від 14 травня 2024 року, № 18 (68 ) від 22 жовтня 2024 року.
Пункт 1 Порядку розгляду скарг передбачає, що цей Порядок визначає: процедуру розгляду Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, зокрема Комітетом з питань етики Національного агентства, скарг/повідомлень щодо наявності у захищених в Україні дисертаціях на здобуття наукових ступенів доктора філософії, кандидата наук, доктора наук та/або наукових публікаціях, у яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації; порядок звернення Національного агентства до Міністерства освіти і науки України про позбавлення особи наукового ступеня доктора (кандидата) наук у випадку виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації; процедуру скасування Національним агентством рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії у зв'язку з виявленням у дисертації та/або наукових публікаціях, у яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.
Згідно з пунктом 2 Порядку, Національне агентство розглядає скарги/повідомлення щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1197 (далі - Порядок 1197), Порядку присудження ступеня доктора 2 філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. № 44 (далі - Порядок 44), цього Порядку.
Згідно з пунктом 41 Порядку № 1197 (в редакції, що діяла на момент прийняття скарги) звернення з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації розглядає Національне агентство відповідно до встановленого ним порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про вищу освіту» № 1556 Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Повноваження Національного агентства, визначені статтею 18 Закону №1556, за змістом якої Національне агентство: 1) розробляє положення про акредитацію освітніх програм, положення про інституційну акредитацію закладів вищої освіти, положення про акредитацію незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, положення про Апеляційну палату, а також зміни до них і подає їх для затвердження до центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки; 2) аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти; 3) проводить інституційну акредитацію; 5) здійснює постакредитаційний моніторинг; 6) проводить акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти; 6-1) вносить інформацію до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про сертифікати (офіційні рішення) про акредитацію освітніх програм, видані іноземними акредитаційними агентствами чи агентствами забезпечення якості вищої освіти, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України; 7) формує критерії оцінки якості освітньої діяльності, у тому числі наукових здобутків, закладів вищої освіти України, за якими можуть визначатися рейтинги закладів вищої освіти України; 8) розробляє порядок присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії та подає його на схвалення до центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки; 10) акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, веде їх реєстр; 11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти щороку готує та оприлюднює доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства, звіт про власну діяльність, формує пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти та направляє зазначені документи Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та закладам вищої освіти для їх обговорення та належного реагування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 “Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти», затверджено Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - Статут).
Пунктом 2 Статуту визначено, що Національне агентство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства та цим Статутом.
Повноваження Національного агентства закріплені в пункті 9 Статуту, згідно з якими Національне агентство: 1) розробляє положення про акредитацію освітніх програм, положення про інституційну акредитацію закладів вищої освіти, положення про акредитацію незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, положення про Апеляційну палату, а також зміни до них і подає їх для затвердження до МОН; 2) аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти; 3) проводить інституційну акредитацію; 4) формує галузеві експертні ради, до складу яких входять від дев'яти до п'ятнадцяти членів, на строк не більше ніж три роки з числа осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менше п'яти років, крім представників органів студентського самоврядування; 5) погоджує розроблені МОН стандарти вищої освіти; 6) здійснює постакредитаційний моніторинг; 7) проводить акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти; 8) вносить інформацію до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про сертифікати (офіційні рішення) про акредитацію освітніх програм, видані іноземними акредитаційними агентствами чи агентствами забезпечення якості вищої освіти, перелік яких затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 554; 9) приймає рішення про акредитацію освітньої програми (у тому числі з визначенням “зразкова»), умовну (відкладену) акредитацію, проведення повторної акредитаційної експертизи чи відмову в акредитації відповідної освітньої програми за результатами акредитаційної експертизи освітньої програми і розгляду акредитаційної справи; 10) видає сертифікати про акредитацію освітньої програми (у тому числі з визначенням “зразкова»), умовну (відкладену) акредитацію та вносить інформацію про їх видачу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти; 11) надає закладу вищої освіти роз'яснення в межах здійснення постакредитаційного моніторингу щодо виконання критеріїв, встановлених положенням про акредитацію освітніх програм, попереджає про необхідність їх виконання і встановлює строк усунення виявлених недоліків. У разі невиконання таких критеріїв та неусунення виявлених недоліків у встановлений строк Національне агентство припиняє дію сертифіката про акредитацію відповідної освітньої програми; 12) приймає рішення про інституційну акредитацію чи відмову в інституційній акредитації відповідного закладу вищої освіти та вносить такі відомості до Єдиної державної електронної бази з питань освіти; 13) надає закладу вищої освіти в межах здійснення постакредитаційного моніторингу роз'яснення щодо забезпечення якості вищої освіти, попереджає про необхідність усунення відповідних порушень і встановлює строк їх усунення. У разі неусунення виявлених порушень у встановлений строк Національне агентство скасовує рішення про інституційну акредитацію закладу вищої освіти; 14) скасовує рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня доктора філософії у разі встановлення відповідно до законодавства у кваліфікаційній роботі здобувача ступеня доктора філософії фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та/або порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. № 44 “Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 11, ст. 586); 15) встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук; 16) формує критерії оцінки якості освітньої діяльності, у тому числі наукових здобутків, закладів вищої освіти, за якими можуть складатися рейтинги закладів вищої освіти; 17) розробляє та подає МОН для схвалення порядок присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії для внесення в установленому порядку Кабінетові Міністрів України; 18) погоджує розроблений МОН порядок визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти та наукових ступенів; 19) акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, веде їх реєстр; 20) бере участь в установленому законом порядку у формуванні показників державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою за рівнями вищої освіти та спеціальностями з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях на ринку праці; 21) щороку готує та оприлюднює доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства, звіт про свою діяльність, формує пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти та подає зазначені документи Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та закладам вищої освіти для їх обговорення і належного реагування; 22) затверджує положення про комітети Національного агентства; 23) затверджує порядок висунення кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад та положення про них; 24) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Системно-функціональний аналіз повноважень Національного агентства свідчить про те, що останнє наділяється Кабінетом Міністрів України повноваженнями щодо “затвердження» власних правових актів у відповідних випадках, а в інших випадках Національне агентство може виступати розробником правових актів, погоджувати відповідні правові акти, подавати (формувати) пропозиції до правових актів, які розробляються та/або приймаються, вносити “подання» Кабінету Міністрів України, готувати та оприлюднювати “доповідь».
Отже, Національним агентством Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації прийнято на виконання пункту 41 Порядку № 1197.
Стосовно проведення державної реєстрації зазначеного Порядку в Міністерстві юстиції України, суд зазначає таке.
Частиною третьою статті 117 Конституції України встановлено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
З метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій Президентом України видано Указ «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 №493/92 (далі Указ №493/92).
Пунктом 1 Указу №493/92 установлено, що з 01.01.1993 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Згідно з пунктом 2 Указу №493/92 державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України. Державна реєстрація провадиться в порядку, щовизначається Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (далі - Положення № 731).
Відповідно до пункту 2 Положення №731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов'язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб'єкта нормотворення.
Абзацом 1 пункту 6 Положення №731 визначено, що державну реєстрацію здійснюють відносно нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін'юст.
Підпунктами «д», «е» пункту 5 Положення №731 визначено, що на державну реєстрацію не подаються акти:
- спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
- рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
З пункту 2 Порядку розгляду скарг вбачається, що Національне агентство розглядає скарги/повідомлення щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1197 (далі - Порядок 1197), Порядку присудження ступеня доктора 2 філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. № 44 (далі - Порядок 44), цього Порядку.
Тобто, вказаний Порядок є таким, що спрямований на виконання рішень вищестоящих органів, не встановлює нових правових норм, а є актом, спрямованим на практичне виконання вже прийнятих нормативно-правових актів та рішень, що регулюють відповідні питання у сфері освіти та науки, зокрема академічної доброчесності.
Відтак, суд доходить висновку, що доводи позивача, що Порядок розгляду скарг не міг бути застосованим без його державної реєстрації є необгрунтованими.
Щодо доводів позивача щодо порушення процедури прийняття та аналізу скарги щодо виявлення фактів академічного плагіату, суд зазначає наступне.
Так позивач вказує, що вивчивши Звіт НАЗЯВО від 21.08.2024 № 57 про результати перевірки скарги № 42-24-АД на відповідність вимогам пунктів 3- 7 Порядку розгляду скарг він встановив наявність таких невідповідностей: 1) у п. 2.4 та 2.4.1 Звіту помилково зазначено спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління, що не відповідає тій спеціальності, відповідно до якої захищено дисертацію та здобуто диплом кандидата наук, а саме: 25.00.01 - теорія та історія державного управління, що підтверджується наказом МОН від 07.04.2022 №320 про присудження позивачу наукового ступеня;
2) у п. 2.7 Звіту не вказано посилання на вимоги нормативно-правових актів, чинні на момент захисту дисертаційного дослідження, порушення яких виявлено заявником (із зазначенням назви та статей (пунктів) відповідного акту). Такими вимогами могли бути норми (статті) законів України, які скаржником не зазначено всупереч пп. 4 п. 5 Порядку розгляду скарг. При цьому, скаржник обмежився цитуванням пункту 38 Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою КМУ від 17 листопада 2021 р. № 1197: “особа, якій за рішенням МОН (МОНмолодьспорту, ВАК) видано диплом доктора (кандидата) наук, може бути позбавлена відповідного ступеня у разі виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, чинних на момент прийняття рішення МОН (МОНмолодьспортом, ВАК) про видачу відповідного диплома або затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії»;
3) у п. 2.13 та п. 2.14 Звіту навпроти інформації про порівняльні таблиці у форматі PDF та DOCX із наведенням фрагментів дисертації та опублікованих текстів інших авторів без зазначення авторства проставлено “+», але їх зміст фактично не проаналізовано. При цьому, у таблицях наведені 22 сторінки текстових фрагментів дисертації з паралельними фрагментами, заявленими як текст інших авторів, значна кількість яких скопійована скаржником з тексту дисертації позивача без змін, починаючи з першого джерела на стор. 1 порівняльної таблиці і далі за текстом. У зв'язку з цим неможливо встановити точну належність до певного конкретного джерела відповідних фрагментів тексту порівняльної таблиці, що не відповідає вимогам до додатків до скарги, визначеним п. 5 Порядку розгляду скарг.
Так позивач зазначає, що Національним агентством прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_2 , повторно подану скаржником, незважаючи на неусунені повною мірою недоліки, що, на думку позивача, свідчить про упереджений підхід і порушує його права, оскільки така скарга не відповідала пп. 4 п. 5 та вимогам додатків до скарги п. 5 Порядку розгляду скарг, а відтак відповідно до п. 9 Порядку мала бути залишена без розгляду.
За приписами частини дев'ятої статті 19 Закону № 1556-VII у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Апеляційний комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Суд враховує, що згідно з пунктом 8 Порядку розгляду скарг уповноважений підрозділ секретаріату Національного агентства здійснює перевірку поданої скарги/повідомлення на відповідність вимогам пунктів 3- 7 Порядку та надає результати перевірки Голові Комітету у строк до десяти робочих днів від дати надходження.
Так, судом встановлено, що на виконання пункту 8 Порядку розгляду скарг уповноважений підрозділ секретаріату Національного агентства здійснив перевірку поданої скарги/повідомлення на відповідність вимогам пунктів 3- 7 Порядку розгляду скарг та склав Звіт № 57 від 21.08.2024, що подана скарга відповідає вимогам, визначеним пунктами 3- 7 Порядку розгляду скарг.
Крім того, як встановлено судом під час розгляду справи, до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 19.03.2024 надійшла скарга в електронній формі від ОСОБА_2 (реєстр. № 18-24-АД від 19.03.2024) щодо наявності у захищеній ОСОБА_1 15.12.2021 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 Інституту законодавства Верховної Ради України дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект» фактів академічного плагіату (т. 2 а.с. 18-19).
Комітет з питань етики, вивчивши матеріали скарги, а також звіт про результати перевірки скарги на відповідність вимогам пунктів 4-7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого Національним агентством 24 жовтня 2023 року, наданий уповноваженим підрозділом секретаріату Національного агентства, встановив невідповідність скарги вимогам підпунктів 2, 3, 5, 7, 8 пункту 5 та вимогам до додатків до скарги пункту 5 Порядку та рішенням від 28.03.2024 №27(92) залишив скаргу ОСОБА_2 щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації кандидата наук з державного управління ОСОБА_1 без розгляду (т. 2 а.с. 23 ).
В подальшому до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 19.08.2024 надійшла інша скарга від ОСОБА_2 (реєстр. № 42-24-АД від 19.08.2024) щодо наявності у захищеній ОСОБА_1 15.12.2021 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 Інституту законодавства Верховної Ради України дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект» фактів академічного плагіату ( т. 2 а.с. 20-21 ).
Згідно з звітом керівника відділу супроводу разових рад та аналітики № 42-24-АД встановлено відповідність скарги ОСОБА_2 від 19.08.2024 вимогам пунктів 3-7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації скарги щодо наявності фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації (т. 2 а.с. 62-64).
Рішенням НАЗЯВО від 23.08.2024 № 59 (124) скаргу ОСОБА_2 щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації кандидата наук з державного управління ОСОБА_1 прийнято до розгляд ( т. 2 а.с. 24 ).
Наявні докази не свідчать, що відповідачем порушено процедуру прийняття та аналізу скарги від 19.08.2024, як і не вказують на наявність неправомірних дій відповідача при призначенні перевірки.
При цьому суд зазначає, що наявність певних незначних недоліків у поданій скарзі не свідчить про її неприйнятність та підстави для її залишення без розгляду, а також не впливає на зміст повідомлених обставин у ній та подальшого розгляду провадження щодо наявності фактів академічного плагіату.
Крім того, обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на порушення відповідачем 1 установленого порядку підписання та оприлюднення рішень. Позивач звертає увагу на невідповідність підписання рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 23.08.2024 № 59 (124) про прийняття скарги до розгляду головою Комітету Артемом Артюховим.
Так, позивач зазначає, що на сайті відповідача 1 розміщена сканована версія рішення:https://naqa.gov.ua/wpcontent/uploads/2024/08/%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%124.pdf . На цій незасвідченій фотокопії рішення міститься підпис біля імені Артема Артюхова, що не є кваліфікованим електронним підписом, передбаченим законодавством у сфері електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг. Тому, незасвідчена фотокопія не дає змоги встановити особу, яка підписала рішення.
Згідно з листом Національного агентства № 700 від 26.03.2025, наданого на запит позивача, повідомлено, що копію рішення Комітету з питань етики від 23.08.2024 № 59 (124) з метою його подальшого оприлюднення на офіційному вебсайті Національного агентства було надіслано 25.08.2025 Головою Комітету з питань етики з власної офіційної електронної поштової скриньки, що використовує доменне ім'я в доменній зоні .gov.ua, на офіційну електронну адресу працівника уповноваженого підрозділу секретаріату Національного агентства.
Відповідно до частини 9 ст. 19 Закону України “Про вищу освіту» у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, зокрема утворюється Комітет з питань етики, що формується з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для попереднього розгляду питань, що належать до його компетенції. Комітет з питань етики розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 16 січня 2024 року (Протокол № 1 (51)) (далі - Положення про комітети), комітети будують свою роботу на принципах: академічної доброчесності, законності, відкритості, наукової обґрунтованості, колегіальності, демократичності.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 Переліку та повноважень комітетів Національного агентства, викладеному у Додатку до Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти , Комітет з питань етики: розглядає питання порушення академічної доброчесності в межах чинного законодавства; розглядає скарги (повідомлення) щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.
Розділ V Положення про комітети визначає, що для організації роботи комітету з його складу рішенням Національного агентства обирається голова. Голова комітету: організовує роботу комітету; забезпечує планування роботи комітету; інформує членів комітету про засідання комітету та його порядок денний; головує на засіданнях комітету; запрошує за необхідності фахівців для участі в роботі комітету та робочих груп; підписує рішення, ухвалені комітетом, та протоколи засідань комітету; організовує підготовку звіту про роботу комітету.
Згідно з п. 1 розділу VIII Положення, формою роботи комітетів є засідання.
Розділ IХ Положення про комітети передбачає, що рішення комітету ухвалюється шляхом відкритого голосування. За рішенням комітету або у випадках, передбачених чинним законодавством, рішення комітету можуть ухвалюватись у закритій формі. Проєкт рішення готує член комітету, який визначений доповідачем з відповідного питання. Рішення комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість членів від повного складу комітету.
Норми Розділу X Положення про комітети визначають, що за результатами розгляду питань на засіданнях комітетів приймаються рішення в межах їх повноважень. ( т. 27 а.с. 124 - 126 ).
Згідно з пунктом 8 Порядку розгляду скарг/повідомлень, скарга/повідомлення реєструється у секретаріаті Національного агентства. Про надходження скарги/повідомлення секретаріат Національного агентства невідкладно повідомляє заступника Голови Національного агентства, до повноважень якого входить відповідний напрямок діяльності. За дорученням заступника Голови Національного агентства, до повноважень якого входить відповідний напрямок, уповноважений підрозділ секретаріату Національного агентства здійснює перевірку поданої скарги/повідомлення на відповідність вимогам пунктів 3-7 Порядку та надає результати перевірки Голові Комітету у строк до десяти робочих днів від дати надходження.
Пунктом 9 Порядку визначено, що Комітет у строк до семи робочих днів з дня отримання результатів перевірки уповноваженим підрозділом секретаріату Національного агентства приймає рішення: - у разі невідповідності скарги/повідомлення вимогам пунктів 3-7 Порядку - про залишення скарги/повідомлення без розгляду; 6 - у разі відповідності скарги/повідомлення вимогам пунктів 3-7 Порядку - про прийняття скарги/повідомлення до розгляду.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що у разі прийняття Комітетом до розгляду скарги/повідомлення, зокрема щодо дисертації (наукових публікацій, зарахованих за її темою) на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук, рішення Комітету з додатком у вигляді копії скарги/повідомлення протягом п'яти робочих днів з дати прийняття її до розгляду оприлюднюється на вебсайті Національного агентства, надсилається до закладу (або його правонаступника), спеціалізована вчена рада якого прийняла рішення про присудження наукового ступеня, а також до особи, стосовно дисертації та/або наукових публікацій якої подано скаргу/повідомлення, якщо спосіб зв'язку з особою відомий.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015, датою документа є відповідно дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення (для актів), засідання колегіального органу (для протоколів).
Так, судом встановлено, що Комітетом з питань етики 23 серпня 2024 року прийнято рішення №59 (124 ) « Про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації кандидата наук з державного управління Заболотного А.В.».
Отже, відповідачем 1 дотримано процедуру ухвалення вказаного рішення, що не заперечується позивачем.
В той же час, суд зазначає, що підписання вказаного рішення головою Комітету з питань етики та подальше його надсилання 25.08.2025 року Головою Комітету з питань етики з власної офіційної електронної поштової скриньки, що використовує доменне ім'я в доменній зоні .gov.ua, на офіційну електронну адресу працівника уповноваженого підрозділу секретаріату Національного агентства для оприлюднення на офіційному вебсайті Національного агентства не впливає на зміст вказаного рішення та не робить його протиправним.
Отже доводи позивача про неналежне оформлення та надіслання рішення суд вважає необгрунтованими в контексті заявлених позовних вимог.
Крім того, обґрунтовуючи протиправність рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти , ухваленого на засіданні 25 березня 2025 року ( протокол №5(77 ), позивач вказує, що Національним агентством під час проведення засідання щодо розгляду скарги по суті було відмовлено в повному дослідженні наданої позивачем порівняльної таблиці, викладеної в письмових поясненнях з обгрунтуванням невідповідностей та іншої некоректно наведеної інформації, що в свою чергу призвело до прийняття необгрунтованого рішення.
Надаючи оцінку таким доводам позивача суд зауважує таке.
Відповідно до п. 23 - 26 розділу ІІІ Порядку розгляду скарг, подання Комітету розглядається на засіданні Національного агентства. Інформація про дату, час і місце проведення засідання Національного агентства для розгляду подання Комітету повідомляється не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати проведення засідання скаржнику, закладу та особі, стосовно дисертації та/або наукових публікацій якої розглядається скарга/повідомлення, якщо відомо про спосіб зв'язку з особою, та оприлюднюється на вебсайті Національного агентства. Участь зазначених осіб і представника закладу у засіданні Національного агентства не є обов'язковою. Присутні особи, визначені пунктом 24 Порядку, надають пояснення, відповідають на запитання за умови надання їм слова головуючим на засіданні.
Згідно з п. 28 розділу ІІІ Порядку розгляду скарг, Національне агентство за результатами розгляду подання Комітету з питань етики щодо присудженого наукового ступеня доктора (кандидата) наук приймає одне з таких рішень: 1) про виявлення в дисертації, за якою присуджено науковий ступінь доктора (кандидата) наук, та/або наукових публікаціях, зарахованих за її темою, порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та звернення до Міністерства освіти і науки України про позбавлення особи відповідного наукового ступеня; 2) про невиявлення в дисертації, за якою присуджено науковий ступінь доктора (кандидата) наук, та/або наукових публікаціях, зарахованих за її темою, порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.
Як встановлено судом під час розгляду справи та не заперечувалось під час судових засідань представником відповідача 1, 25.03.2025 позивач звернувся до Національного агентства із клопотанням про надання додаткових пояснень та клопотань, до якого долучив пояснення з обґрунтуванням невідповідностей та іншої некоректно наведеної інформації, що міститься у Порівняльній таблиці з результатами проведеного аналізу виявлених у кандидатській дисертації ОСОБА_1 за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання, уточненої згідно з Рішенням Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 10.03.2025 № (145) на 64 арк.; науково-експертний висновок від 25.03.2025 № 3/09 - на 6 арк ( т.2 а.с. 127, 128 - 159, 160 - 162 ).
Подане клопотання позивачем було підтримано на засіданні Національного агентства, проте, як зазначає позивач, відповідачем було відмовлено в повному дослідження наданої порівняльної таблиці.
В свою чергу, листом Національного агентства № 737 від 31.03.2025 позивача повідомлено про те, що клопотання вх.356 від 25.03.2025 з доданими до нього поясненнями та висновком, що надійшли до Національного агентства після початку його засідання 25.03.2025, та яке є тотожним за змістом до клопотання, заявленого на засіданні Національного агентства, будуть додані до матеріалів розгляду, що будуть надіслані до Міністерства освіти і науки України ( т. 2 а.с. 165 ).
Суд зауважує, що представником відповідача ( Національного агентства ) в ході судового розгляду справи не спростовано факт не дослідження в повному обсязі під час проведення засідання 25 березня 2025 року наданої позивачем порівняльної таблиці.
Як пояснив представник Національного агентства, на засіданні 25.03.2025 року було досліджено лише частину поданої таблиці, що пов'язано з обмеженням часу засідання. Також представник зазначив, що на засіданні не розглядався науково - експертний висновок, поданий позивачем, але він був доданий до матеріалів справи.
Наведене підтверджується відомостями витягу з протоколу засідання №5 ( 77 ) від 25.03.2025 року ( т. 20 а.с. 225 - 228 ), згідно з яким зазначено, що було вирішено припинити подальший розгляд порівняльної таблиці ОСОБА_1 ( т. 20 а.с. 227 ).
Таким чином, суд вважає обгрунтованими доводи позивача, що відповідачем 1 було проігноровано клопотання позивача про надання додаткових пояснень, надані ним документи та матеріали на спростування викладених у скарзі доводів фактично не були належним чином дослідженні в ході проведення засідання Національного агентства, не було надано належної оцінки ні порівняльній таблиці, ні науково - експертному висновку, чим не дотримано принципи законності, відкритості та демократичності та порушено права позивача, оскільки останнім вчинялись дії та надавались докази з метою обґрунтування факту відсутності академічного плагіату у його дисертації.
Однак, вказаним документам відповідачем 1 не надано належної правової оцінки, а рішення прийнято на підставі неповно досліджених доказів, без належного встановлення та урахування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення скарги, отже таке рішення є необгрунтованим та протиправним, оскільки при його прийнятті порушено принципи, викладені в частині 2 статті 2 КАС України, щодо обґрунтованості, розсудливості, дотримання принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Крім того, суд звертає увагу на недотримання відповідачем вимог Закону України "Про адміністративну процедуру" від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IХ).
Так, стаття 17 Закону № 2073-IХ гарантує право особи на участь в адміністративному провадженні та передбачає, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.
Проте, фактично позивач не був заслуханий належним чином Національним агентством на засіданні 25.03.2025 року, а надані ним докази не були дослідженні в повному обсязі, що, відповідно, позбавило позивача можливості обгрунтувати та довести свою позицію щодо відсутності академічного плагіату у його дисертації.
Таким чином, суд доходить висновку, що рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти “Про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 15 грудня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 при Інституті законодавства Верховної Ради України дисертації кандидата наук з державного управління Заболотного Андрія Володимировича “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект», ухвалене на засіданні 25 березня 2025 ( протокол №5(77), є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи оцінку правомірності прийняття наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 №621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів», в частині пп. 3 п. 4, яким позбавлено ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнано диплом кандидата наук з державного управління ДК №063810 недійсним, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 40 Порядку №1197 у МОН розглядаються звернення щодо: порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації за поданням Національного агентства - безстроково.
Пунктом 41 Порядку №1197 визначено, що звернення з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації розглядає Національне агентство відповідно до встановленого ним порядку.Національне агентство надсилає до МОН разом із супровідним листом копію прийнятого рішення щодо виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації: з результатами проведеного аналізу доказів, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації; з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання; з посиланням на норми законодавства.
Згідно з п. 42 Порядку № 1197 для розгляду питання щодо позбавлення особи наукового ступеня МОН може залучати:
експертні ради з питань атестації наукових кадрів;
працівників закладів вищої освіти (наукових установ) шляхом утворення групи експертів;
окремих вчених шляхом призначення їх експертами.
Залучений суб'єкт розглядає обґрунтованість наданих у зверненні доказів, підтверджує/не підтверджує наведені у зверненні факти і надає МОН рекомендації щодо позбавлення особи наукового ступеня, про що готує висновок і подає його МОН.
У разі виявлення обставин, що є підставами для проведення повторної, додаткової та контрольної експертизи відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну експертизу», МОН проводить відповідного виду експертизу.
У МОН готується узагальнений висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН (п. 43 Порядку № 1197).
Атестаційна колегія МОН розглядає узагальнений висновок і приймає рішення щодо позбавлення особи наукового ступеня.
МОН на підставі рішення атестаційної колегії позбавляє особу наукового ступеня, визнає недійсним або скасовує своє рішення про видачу особі відповідного диплома та визнає диплом недійсним (визнає недійсним або скасовує своє рішення про затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії) або залишає в силі рішення, обґрунтованість прийняття якого переглядалося.
У разі позбавлення особи наукового ступеня протягом десяти робочих днів МОН інформує про прийняте рішення Національне агентство.
Особа має право ознайомитися з узагальненим висновком МОН після прийняття МОН рішення про позбавлення її наукового ступеня. МОН письмово інформує особу про прийняте рішення та надає копію висновку (п. 44 Порядку №1197).
Отже, позбавлення особи наукового ступеня входить до компетенції Міністерства освіти і науки України, при цьому прийняттю такого рішення передує перевірка обґрунтованості наданих у зверненні доказів, встановлення, чи підтверджуються наведені у зверненні факти, підготовка узагальненого висновку. Крім того, для розгляду питання щодо позбавлення особи наукового ступеня МОН може залучати: експертні ради з питань атестації наукових кадрів; працівників закладів вищої освіти (наукових установ) шляхом утворення групи експертів; окремих вчених шляхом призначення їх експертами.
Як встановлено судом, згідно з п. 2 атестаційного висновку експертної ради, оформленого протоколом № 2/25 від 15.04.2025 засідання експертної ради Міністерства освіти і науки України з питань атестації наукових кадрів з суспільних наук, розгляд питання про наявність фактів академічного плагіату здійснено експертами-доповідачами на підставі рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти “Про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 15 грудня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 при Інституті законодавства Верховної Ради України дисертації кандидата наук з державного управління Заболотного Андрія Володимировича “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект», ухваленого на засіданні 25 березня 2025 ( протокол №5(77).
Згідно з атестаційним висновком експертної ради, оформленим протоколом № 2/25 від 15.04.2025 засідання експертної ради Міністерства освіти і науки України з питань атестації наукових кадрів з суспільних наук рекомендовано висновок Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 25.03.2025 року щодо виявлення фактів академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект» взяти до уваги. Визначено, що у дисертації ОСОБА_1 “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект» встановлено порушення п. 9, 11, 14 Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 567, та запропоновано відповідно до п. 40, 41, 42, 43 “Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1197, скасувати рішення докторської ради Д 26.867.03 Інституту законодавства Верховної Ради України про присудження наукового ступеня кандидата з державного управління - ОСОБА_1 .
Відповідачем не надано доказів, що в ході засідання експертної ради Міністерства освіти і науки України з питань атестації наукових кадрів з суспільних наук досліджувалась Порівняльна таблиця з результатами проведеного аналізу виявлених у кандидатській дисертації ОСОБА_1 за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання, яка подавалась позивачем до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також, що експертною радою розглядався та був врахований ( або відхилений ) науково-експертний висновок від 25.03.2025 № 3/09.
Таким чином, фактично атестаційний висновок експертної ради базується лише на висновку Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 25.03.2025 року щодо виявлення фактів академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 , оцінка якому надана судом вище і який визнаний судом необгрунтованим та протиправним.
При цьому суд звертає увагу, що вказаний атестаційний висновок експертної ради не містить результатів відкритого голосування, а саме не зазначено кількість «за», «проти», «утримались» ( т. 2 а.с. 218 ).
Таким чином, суд приходить до висновку, що МОН в порушення Порядку № 1197 не проведено належної процедури встановлення або відсутності факту академічного плагіату в кандидатській дисертації ОСОБА_1 , а рішення про позбавлення позивача наукового ступеня кандидата прийнято лише на підставі рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти “Про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 15 грудня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 при Інституті законодавства Верховної Ради України дисертації кандидата наук з державного управління Заболотного Андрія Володимировича “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект», ухваленого на засіданні 25 березня 2025 ( протокол №5(77).
При цьому, доводи позивача, які не були досліджені та враховані Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, фактично залишились і поза увагою атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України під час прийняття рішення від 24 квітня 2025 року ( т. 2 а.с. 217 - 220).
Таким чином, дослідивши обставини прийняття оскаржуваних позивачем рішень, суд доходить висновку, що наказ Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 №621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів» в частині п.п. 3 п. 4 щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнання диплому кандидата наук з державного управління ДК №063810 є необгрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Вирішуючи даний спір суд враховує практику, викладену в рішенні ЄСПЛ “Hirvisaari v. Finland», у пункті 30 якого зазначено: «Суд повторює, що відповідно до його усталеної прецедентної практики, яка відображає принцип, пов'язаний із належним відправленням правосуддя, рішення судів і трибуналів повинні належним чином викладати причини, на яких вони ґрунтуються. Ступінь застосування цього обов'язку надавати аргументи може змінюватися залежно від характеру рішення та має визначатися у світлі обставин справи. Хоча стаття 6 § 1 зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, її не можна розуміти як вимогу детальної відповіді на кожен аргумент.»
В контексті спірних правовідносин, виходячи з встановлених фактичних обставин справи, суд зауважує, що решта доводів сторін не впливають та не спростовують вищенаведені висновки суду.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, надавши оцінку наявним у справі доказам, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову відповідно до вищенаведених мотивів.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Міністерства освіти і науки України пропорційно до заявлених позовних вимог понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти «Про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 15 грудня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 при Інституті законодавства Верховної Ради України дисертації кандидата наук з державного управління Заболотного Андрія Володимировича «Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект», ухвалене на засіданні 25 березня 2025 ( протокол №5(77).
Визнати протиправним та скасувати пп. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 №621 «Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів», у частині позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнання диплому кандидата наук з державного управління ДК №063810 недійсним.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07.05.2025 року зберігають свою дію до набрання законної сили цим судовим рішенням.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 )
Відповідач: Національне агентство із забезпечення якості освіти (м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 40927307), Міністерство освіти і науки України (проспект Берестейський, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 38621185)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна