Справа № 609/21/26
2/609/217/2026
24 березня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Катерняк О.М.
за участю: секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,
учасники справи - не з'явилися,
І. Стислий виклад позиції сторін.
1. 09 січня 2026 року через систему «Електронний суд» адвокатом Чабан Іриною Володимирівною, яка діє від імені та в інтересах позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до Шумського районного суду Тернопільської області подано позов до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, у котрому просить: стягнути з ПАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 48000 грн відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_1 49350 грн відшкодування шкоди, пов'язаної з витратами на поховання; на користь ОСОБА_1 8000 грн судових витрат пов'язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги та на користь ОСОБА_2 7000 грн судових витрат пов'язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги.
2. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6, близько 16 год 30 хв, водій ОСОБА_3 , керуючи вантажним сідловим тягачем "DAF XF 105/410", р.н. НОМЕР_1 , із напівпричепом "KLAESER HERTEN TSA", р.н. НОМЕР_2 , рухаючись автодорогою Городище-Рівне-Старокостянтинів, зі сторони м. Острог у напрямку м. Здолбунів, поблизу с. Шлях Рівненського р-ну Рівненської обл, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI", р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди обидва водії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також дванадцять пасажирів автомобіля марки "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI", серед яких ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинули на місці події. Відповідно до Висновку експерта №102, смерть малолітнього ОСОБА_7 , настала від розтрощення черепа з руйнуванням головного мозку, що підтверджується виявленням при розтині трупа зазначених вище ушкоджень, а також даними мікроскопічної експертизи шматочків внутрішніх органів. Таким чином, між отриманими потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Всі вищевказані тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, незадовго до настання смерті малолітнього ОСОБА_7 . Відповідно до Висновку експерта №506, смерть ОСОБА_5 настала від поєднаної травми голови, грудей і живота з відкритим переломом кісток склепіння черепа, руйнуванням головного мозку, розривом серця, чисельними двобічними переломами ребер та ушкодженнями легень, печінки і селезінки, що супроводжувались вираженою внутрішньою та зовнішньою кровотечею. Таким чином, між отриманими ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Відповідно до Висновку експерта №501, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, що підтверджується виявленням при експертизі трупа зазначених вище чисельних ушкоджень тіла, а також даними мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів. Таким чином, між отриманими ОСОБА_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.
За фактом ДТП Головним управління Національної поліції в Рівненській області 06.07.2024 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024180000000549. Станом на день подання позову, триває досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024180000000549, проводяться необхідні експертизи. При цьому наявність чи відсутність у страховика обов'язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Представник позивачів зазначає, що внаслідок вищевказаної ДТП, було завдано моральної та матеріальної шкоди близьким родичам загиблих, зокрема: ОСОБА_2 , батьку загиблої ОСОБА_5 ; ОСОБА_1 , матері загиблої ОСОБА_5 , також ОСОБА_1 понесла витрати на поховання загиблих ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . В результаті вищевказаного ДТП та наслідків від нього, батьки загиблої зазнали шкоду, у зв'язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідача, у розмірі та з підстав викладених у позовній заяві.
Адвокат вказує, що станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "DAF XF 105/410", р.н. НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача ПАТ «СГ «ТАС», відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AТ5026961 чинного на дату ДТП. Керуючись положеннями Закону України №1961-IV від 01.07.2004, 22.07.2024 року представник позивачів повідомив відповідача про настання страхового випадку та звернувся, в порядку визначеному Законі України №1961-IV від 01.07.2004, із заявами на виплату страхового відшкодування. Вказані заяви відповідачем отримано 30.07.2024. Серед заявлених позивачами до відшкодування вимог, містились: 96000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, встановленої п.27.3. ст.27 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 р.; 49350,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаного з понесеними витратами на поховання, встановленої п.27.2. ст.27 Закону України №1961-IV від 01.07.2004. Проте, станом на дату написання цієї позовної заяви, відповідач так і не здійснив виплату страхового відшкодування у строки встановлені пунктом 36.2 статті 36 Закону України №1961-IV від 01.07.2004, що стало підставою для звернення позивачів в суд за захистом свого порушеного права на страхове відшкодування.
Крім того вказує, що матеріалами кримінального провадження встановлено, що шкоду потерпілим було завдано саме джерелом підвищеної небезпеки, а не внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого. Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки, так і ті, що завдали шкоди внаслідок необережності. Відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження не звільняє від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, страховиком особи, яка завдала шкоду.
Разом з тим, як зазначає представник позивачів, правила регулювання деліктних зобов'язань передбачають відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок. Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "DAF XF 105/410", р.н. НОМЕР_1 застрахована у відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», то обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну позивачам, відповідно до Закону України №1961-IV від 01.07.2004, покладається на відповідача, як на страховика. Отже, з вищевикладеного випливає, що саме володільці джерела підвищеної небезпеки можуть бути відповідальними за шкоду завдану ними в розумінні ст. 1166, 1187 ЦК України, а не пішоходи чи пасажири, які несуть відповідальність виключно у разі завдання ними умисної шкоди. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела, а завдана ним шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи.
Стосовно моральної шкоди зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 гривень, з 1 квітня - 8000 гривень. З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 96000,00 грн, частка, яка припадає на кожного становить 48000,00 грн. Стосовно витрат на поховання зазначає, що загальний розмір відшкодування витрат позивача на поховання, становить 49350,00 грн, що не перевищує 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
З цих підстав, просить стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА ГРУПА ТАС на користь ОСОБА_1 : 48000,00 відшкодування моральної шкоди; 49350,00 грн відшкодування шкоди, пов'язаної з витратами на поховання; 8000,00 грн судових витрат пов'язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги. Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА ГРУПА ТАС на користь ОСОБА_2 : 48000,00 грн відшкодування моральної шкоди; 7000,00 грн судових витрат пов'язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги.
3. 30 січня 2026 року від відповідача ПАТ «Страхова Група «ТАС» на адресу суду надійшов відзив на позов. З позовними вимогами позивачів не погоджуються. Зазначає, що відповідно до п. 32.3. ст.. 32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 07.07.2004 №1961-IV: «Відповідно до цього закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходились у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України «Про страхування». Виходячи з наведеного, страховиком по ОСЦПВВНТЗ не відшкодовується шкода, завдана пасажирам, які застраховані відповідно до п. 6 ст. 7 ЗУ «Про страхування» від 07.03.1996 №85/96-ВР.
Крім того, зазначає, що цивільно-правова відповідальність водія вантажного сідлового тягача "DAF XF 105/410" ОСОБА_3 була забезпечена АТ «СГ «ТАС» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/5026961 від 15.05.2024. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI" ОСОБА_4 була забезпечена ПрАТ «СК «Євроінс Україна» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №СА/1895113. Виходячи з вищенаведеного, відбулась взаємодія двох джерел підвищеної небезпеки, а отже дані правовідносини регулюють ст. 1188 ЦК України, а не ст. 1187 ЦК України, як стверджує позивач. Так, в силу ст. 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини, та в силу п. 36.3. ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового відшкодування ділиться на кількість учасників ДТП, а отже кожний із страховиків здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі 50% після завершення кримінального провадження.
Також зауважує, що по факту вищевказаної ДТП було розпочато кримінальне провадження №12024180000000549 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, яке розглядається Рівненським міським судом Рівненської області у справі №569/12640/24. Виходячи з вищенаведеного, дорожньо-транспортна пригода розглядається в кримінальній справі та судове рішення по даній справі не прийнято, що унеможливлює встановлення за яких обставин відбулась ДТП, чи була завдана шкода майну, здоров'ю чи життю внаслідок ДТП, кому була нанесена шкода, ким була нанесена шкода, чи саме внаслідок ДТП настала смерть потерпілого, хто був за кермом автомобіля, чи на законних підставах керував автомобілем, чи були навмисні дії водія, чи не вибув автомобіль із законного володіння власника, чи не було умислу потерпілого, чи не було непереборної сили, або інших підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачених спеціальним законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідач заперечує, що смерть потерпілого є прямим наслідком ДТП та вказує, що звернення позивачів до суду є передчасним, оскільки відповідач не відмовляв у виплаті страхового відшкодування, а лише зупинив її до отримання рішення за результатами кримінального провадження. Тому, на думку відповідача, відсутні підстави стягнення з відповідача страхового відшкодування на користь позивача згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з відсутністю вироку суду у кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили та вказували, що смерть потерпілого є прямим наслідком спірної ДТП. Виходячи з вищенаведеного, оскільки рішення у кримінальному провадженні не прийняте, що унеможливлює встановлення факту настання цивільно-правової відповідальності внаслідок ДТП, відтак зупиняється строк на прийняття страховиком рішення щодо виплати страхового відшкодування, а отже з боку АТ «СГ «ТАС» відсутній факт порушення, невизнання, оспорення прав, свобод чи законних інтересів позивача та звернення позивача до суду є передчасним.
Крім того, для визначення розміру моральної шкоди, необхідно визначити повне коло осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із смертю потерпілого, оскільки моральна шкода виплачується рівними частинами в розмірі 12 мінімальних заробітних плат. Позивачами не надано жодних належних та допустимих доказів, що смерть потерпілого настала саме внаслідок ДТП та щодо кола осіб, які мають право на отримання відшкодування моральної шкоди, а безпідставно вимагають стягнути на їх користь 100% моральної шкоди, передбаченої законодавством. Відтак вимога позивачів є необґрунтованою, оскільки згідно чинного законодавства загальний розмір страхового відшкодування стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку і виплачується рівними частинами її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим), для чого необхідно встановити коло осіб з підтверджуючими документами, які мають право на отримання страхового відшкодування після звернення із заявою про страхове відшкодування та після ухвалення вироку у кримінальному провадженню щодо встановлення факту смерті потерпілого внаслідок ДТП.
Стосовно виплат на поховання зазначає, що згідно законодавства страховик здійснює відшкодування витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть після звернення із заявою про страхове відшкодування та після ухвалення вироку по кримінальному провадженню щодо встановлення факту смерті потерпілого внаслідок ДТП.
На підставі викладеного просить відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог до АТ «СГ «ТАС» в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.
4. 04 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Чабан І.В. надійшла відповідь на відзив. Ознайомившись із доводами викладеними відповідачем у своєму відзиві, вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що не відповідають правовій позиції Верховного Суду, з урахуванням наступного. Проаналізувавши п.32.3. ст.32 Закону України №1961-IV від 01.07.2004, на який посилається представник відповідача у відзиві, як на підставі відмови у позові, можна зробити висновок, що з вищезазначеної підстави, відмова є незаконною, адже відсутні в сукупності всі елементи, за наявності яких можлива така відмова, оскільки пасажири не знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Не погоджується із доводами сторони відповідача про відсутність вини водія автомобіля, кінцевого рішення по кримінальному провадженні, що автоматично свідчить про відсутність обов'язку відшкодовувати шкоду завдану водієм забезпеченого транспортного засобу страховою компанією. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, що її завдала, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Тобто, особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки, так і ті, що завдали шкоди внаслідок необережності. При цьому наявність чи відсутність у страховика обов'язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Отже, з вищевикладеного випливає, що саме володільці джерела підвищеної небезпеки можуть бути відповідальними за шкоду, завдану ними в розумінні ст. 1166, 1187, 1188 ЦКУ, а не пішоходи чи пасажири, які несуть відповідальність виключно у разі завдання ними умисної шкоди. Зазначає, що у своєму відзиві відповідач не надає жодного доказу, який би підтвердив наявність непереборної сили, або умислу потерпілого, відповідно страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку, який стався за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якого заподіяно шкоду життю потерпілого. Судова практика та позиція Верховного Суду є сталою та чітко визначеною, щодо відсутності судового рішення у кримінальному провадженні, що не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Щодо визначення кола осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди вказує, що станом на дату подання цієї позовної заяви, своїм правом на виплату страхового відшкодування реалізували батьки загиблої. Більше того по тексту позовної заяви, зазначено: Малолітній син загиблої ОСОБА_7 та чоловік ОСОБА_6 загинули в цій же ДТП, копії свідоцтв про смерть ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та свідоцтва про народження ОСОБА_7 додаються до позовної заяви.
Просить позовні вимоги позивачів задовольнити в повному обсязі.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
5. Ухвалою суду від 13 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження. У справі призначене підготовче засідання на 10 лютого 2026 року.
6. Підготовче засідання, призначене на 10 лютого 2026 року, відкладено на 24 лютого 2026 року у зв'язку із неявкою в судове засідання сторони відповідача та відсутністю клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
7. Стороною відповідача АТ «СГ «ТАС» 30 січня 2026 року, окрім відзиву на позов, також подано клопотання про передання справи на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва та клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року, зокрема: в задоволенні клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироку по кримінальному провадженню №12024180000000549 у справі № 569/12640/24 - відмовлено; в задоволенні клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про передання справи на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва - відмовлено; підготовче провадження у даній цивільні справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 24 березня 2026 року.
8. Сторони в судове засідання не з'явились.
Від представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Чабан І.В. через систему «Електронний суд» 09 лютого 2026 року подано заяву про розгляд справи без участі позивачів та їх представника.
Відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань про розгляд справи у відсутності або про відкладення судового розгляду справи на адресу суду не скеровували.
9. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
10. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
11. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6, приблизно о 16 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , керуючи вантажним сідловин тягачем "DAF XF 105/410", р.н. НОМЕР_1 , із напівпричепом "KLAESER HERTEN TSA", р.н. НОМЕР_2 , рухаючись автодорогою Городище-Рівне-Старокостянтинів, зі сторони м. Острог у напрямку м. Здолбунів, поблизу с. Шлях Рівненського р-ну Рівненської обл, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із рейсовим автомобілем марки "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI", р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди обидва водії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також дванадцять пасажирів автомобіля марки "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI", серед яких ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинули на місці події. За даним фактом 06 липня 2024 року зареєстроване кримінальне провадження, кваліфіковане за ч. 3 ст. 286 КК України, яке занесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024180000000549.
12. Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтверджується, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Шлях Рівненського району Рівненської області.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтверджується, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Шлях Рівненського району Рівненської області.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтверджується, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Шлях Рівненського району Рівненської області.
13. Висновком експерта Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/118-24/8064-ІТ від19.07.2024 встановлено наступне: 1. Первинне контактування транспортних засобів відбулося між передньою лівою (кутовою) частиною сідлового тягача "DAF XF 105/410" (номерний знак НОМЕР_1 ) та передньою лівою (кутовою) частиною автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI" (номерний знак НОМЕР_3 ) під кутом близько 160°±10°. В подальшому відбулося розвертання автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI" та контактування передньої частини сідлового тягача з лівою боковою частиною автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI". 2. Зіткнення сідлового тягача "DAF XF 105/410" (номерний знак НОМЕР_1 ) з автомобілем "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI" (номерний знак НОМЕР_3 ) відбулося на смузі руху в напрямку м. Острог проїзної частини автодороги сполученням «Городище-Рівне-Старокостянтинів», в поперечному напрямку на відстані близько 1,1-1,7 м до правого краю проїзної частини в напрямку м. Острог перед початком (зі сторони м. Острог в напрямку м. Рівне) зафіксованої в наданій на експертизу копії протоколу огляду місця ДТП від 06.07.2024 та схемі до нього сліду тертя з нашаруванням лакофарбового покриття червоного кольору. 3. В момент первинного контактування транспортних засобів під час зіткнення автомобіль "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI" (номерний знак НОМЕР_3 ) розташовувався таким чином, що відстані від осей переднього і заднього лівих коліс до правого краю смуги руху в напрямку м. Рівне орієнтовно становили відповідно 5,5 та 4,4 м, при цьому передня ліва габаритна точка автомобіля перебувала перед початком сліду тертя з нашаруванням лакофарбового покриття червоного кольору. 4. Сідловий тягач "DAF XF 105/410" (номерний знак НОМЕР_1 ) в момент первинного контактування транспортних засобів розташовувався таким чином, що відстані від осей переднього і заднього правих коліс до правого краю смуги руху в напрямку м. Рівне орієнтовно становили відповідно 3,2 м та 2,6 м, при цьому передня ліва габаритна точка сідлового тягача перебувала перед початком сліду тертя з нашаруванням лакофарбового покриття червоного кольору.
14. Висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №2808-Е від 26.07.2024 за результатами проведеної судової інженерно-транспортної експертизи у кримінальному провадженні №12024180000000549 від 06.07.2024 встановлено: 1. Виходячи із наданих на дослідження роздруківок цифрового тахографа «Continental Automotive GmbH D-78052 VS-Villingen № 00031511836 » безпосередньо перед моментом гальмування у момент, що відповідає часу ДТП 15 год. 41 хв 38 сек (по часовому поясу реєстрації тахографа), швидкість руху автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI" (номерний знак НОМЕР_3 ) становила 78 км/год.
15. Висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №2807-Е від 26.07.2024 за результатами проведеної судової інженерно-транспортної експертизи у кримінальному провадженні №12024180000000549 від 06.07.2024 встановлено: 1. Виходячи із наданих на дослідження роздруківок цифрового тахографа «Siemens AG D-78052 VS-Villingen №0001460848» безпосередньо перед моментом гальмування у момент, що відповідає часу ДТП 15 год. 43 хв 45 сек (по часовому поясу реєстрації тахографа), швидкість руху сідлового тягача "DAF XF 105/410" (номерний знак НОМЕР_1 ) становила 110 км/год.
16. Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Рівненське обласне бюро судово-медичної експертизи» №102 підсумовано: 1. На підставі судово-медичної експертизи трупа малолітнього гр-на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , даних судово-токсикологічної та судово-гістологічної експертиз, враховуючи повідомлені обставини справи та згідно запропонованих запитань експерт прийшов до наступного висновку: «…Всі вищевказані у висновку тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, незадовго до настання смерті малолітнього гр-на ОСОБА_7 , що підтверджується станом ушкоджень на час проведення розтину трупа (морфологічними властивостями саден, відсутністю ознак епітелізації (загоєння) рани, відсутністю ознак консолідації (зрощення) в краях переломів кісток тощо) та наявністю крововиливів навколо ушкоджень і їх темно-червоним забарвленням, також даними мікроскопічної експертизи шматочків внутрішніх органів (мінімальні реактивні зміни)». Дані тілесні ушкодження у малолітнього потерпілого гр-на ОСОБА_7 виникли від дії тупих предметів (без відображення індивідуальних особливостей травмуючої поверхні), якими могли бути частини салону транспортного засобу під час перебування потерпілого малолітнього гр-на ОСОБА_7 в якості пасажира транспортного засобу (мікроавтобуса) при ДТП, перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням його смерті, стосовно живих осіб та згідно із п. 2.1.3 а), б), г), л) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх заподіяння. 2. Смерть малолітнього гр-на ОСОБА_7 настала від розтрощення черепа з руйнуванням головного мозку, що підтверджується виявленням при розтині трупа зазначених вище ушкоджень, а також даними мікроскопічної експертизи шматочків внутрішніх органів (одинокі ділянки деструкції тканини кори головного мозку з одинокими дрібно вогнищевими внутрішньо мозковими крововиливами). Таким чином, між отриманими потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. 3. Вираженість трупних явищ (труп рівномірно охолоджений на всьому протязі, трупне заклякання добре виражене в усіх групах м'язів, які звичайно підлягають дослідженню, трупні плями при натисканні на них об 10:02 год - бліднуть відновлюють своє забарвлення протягом 16 хвилин, відсутність ознак гниття) свідчить про те, що смерть малолітнього гр-на ОСОБА_7 настала приблизно за 16-18 годин до проведення розтину його трупа. (Експертиза розпочата 07 липня 2024 року).
17. Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Рівненське обласне бюро судово-медичної експертизи» №506 підсумовано: 1. На підставі судово-медичної експертизи трупа гр-ки ОСОБА_5 , 1997 року народження, даних судово-токсикологічної та судово-гістологічної експертиз, враховуючи повідомлені обставини справи та згідно запропонованих запитань експерт прийшов до наступного висновку: «…Всі вищевказані у висновку тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, незадовго до настання смерті ОСОБА_5 , що підтверджується встановленими при проведенні експертизи трупа морфологічними властивостями зовнішніх ушкоджень, темно-червоним забарвленням крововиливів в місцях травмування, наявністю значної кількості крові в грудній та черевній порожнинах (як прояв прижиттєвої кровотечі), відсутність консолідації переломів тощо». Види ушкоджень (садна, крововиливи, переломи тощо) свідчать про спричинення їх значною за силою дією тупих предметів. Встановлений у ОСОБА_5 комплекс ушкодження голови, грудей, живота та кінцівок був небезпечним для життя в момент спричинення і за цією ознакою відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, згідно п. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». 2. Масивність, різноманітна локалізація та характер ушкоджень, наявність ознак різкого загального струсу тіла у вигляді крововиливів у фіксуючо-підвищуючий апарат внутрішніх органів, в сукупності, свідчать про те, що в даному випадку мала місце транспортна травма і такі ушкодження цілком могли утворитись 06.07.2024 року за наведених обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме - зіткнення автобуса, в салоні якого перебувала в якості пасажира ОСОБА_5 , з вантажним сідловин тягачем, що в подальшому супроводжувалось травмуванням потерпілої до частин салону автобуса внаслідок деформації його кузова та інерційного зміщення тіла в салоні. 3. Смерть ОСОБА_5 настала від поєднаної травми голови, грудей і живота з відкритим переломом кісток склепіння черепа, руйнуванням головного мозку, розривом серця, чисельними двобічними переломами ребер та ушкодженням легень, печінки і селезінки, що супроводжувалась вираженою внутрішньою та зовнішньою кровотечами. 3. Таким чином, між отриманими ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 06.07.2024 року тілесними ушкодженнями та настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.
18. Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Рівненське обласне бюро судово-медичної експертизи» №501 підсумовано: 1. На підставі судово-медичної експертизи трупа гр-на ОСОБА_6 , 1992 року народження, даних судово-токсикологічної та судово-гістологічної експертиз, враховуючи повідомлені обставини справи та згідно запропонованих запитань експерт прийшов до наступного висновку: «…Всі вищевказані у висновку тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, незадовго до настання смерті, цілком можливо у зазначений термін (ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 16:30 год), що підтверджується встановленими при проведенні експертизи трупа морфологічними властивостями ушкоджень та даними судово-гістологічної експертизи вилучених з трупа шматочків внутрішніх органів, де встановлено ознаки при життєвості. Вид ушкоджень (переломи, розриви, садна, крововиливи тощо) та встановлені морфологічні властивості ран свідчать про спричинення їх значною за силою дією тупих предметів. 2. Чисельність та масивність тілесних ушкоджень, наявність ознак різкого струсу тіла в сукупності дають підстави стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, цілком можливо за обставин при зіткненні транспортних засобів, з наступним травмуванням ОСОБА_6 , що був пасажиром одного з них, шляхом ударів різними ділянками тіла, обумовленого інерційним зміщенням останнього, до частин салону мікроавтобуса. Отримані ОСОБА_6 тілесні ушкодження в даному випадку розглядаються в єдиному механізмі спричинення, а тому в сукупності згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпек для життя в момент заподіяння. 3. Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, що підтверджується виявленням при експертизі трупа зазначених вище чисельних ушкоджень тіла, а також даними мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів. Таким чином, між спричиненими гр-ну ОСОБА_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тілесними ушкодженнями і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.
19. На підтвердження родинних відносин позивачами долучено наступні документи:
- копію повторного свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Шумського районного управління юстиції Тернопільської області, згідно із яким вбачається, що 06 квітня 2006 року було розірвано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Після реєстрації розірвання шлюбу жінці присвоєно прізвище « ОСОБА_9 »;
- копію повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , виданого Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременецького району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно із яким слідує, що ОСОБА_11 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Червоний Цвіт Шепетівського району Хмельницької області, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ;
- копію Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00045907319 від 09.07.2024, відповідно до якого слідує, що 02 червня 2016 року Шумським районним відділом ДРАЦС Головного управління юстиції у Тернопільської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 .
20. Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність вантажного сідлового тягача "DAF XF 105/410" р.н. НОМЕР_1 була забезпечена АТ «СГ «ТАС» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/5026961. Поліс станом на 06.07.2024 діючий.
Цивільно-правова відповідальність автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI" р.н. НОМЕР_3 була забезпечена ПрАТ «СК «Євроінс Україна» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №СА/1895113, який станом на 06.07.2024 діючий.
21. 22 липня 2024 року Адвокатське об'єднання «Автопоміч» надіслало АТ «СГ «ТАС» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_6, внаслідок якої загинули пасажири мікроавтобуса, серед яких ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
22. Крім того, 22 липня 2024 року Адвокатське об'єднання «Автопоміч» від імені клієнта ОСОБА_2 звернулось до АТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування, яким просить виплатити страхове відшкодування пов'язане із моральною шкодою 48000 грн (1/2 частки, що належить батькові загиблої).
22 липня 2024 року Адвокатське об'єднання «Автопоміч» від імені клієнта ОСОБА_1 звернулось до АТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування, яким просить виплатити страхове відшкодування пов'язане із моральною шкодою 48000 грн (1/2 частки, що належить матері загиблої).
22 липня 2024 року Адвокатське об'єднання «Автопоміч» від імені клієнта ОСОБА_1 звернулось до АТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування, яким просить виплатити страхове відшкодування пов'язане із витратами на поховання ОСОБА_7 - 16450 грн.
22 липня 2024 року Адвокатське об'єднання «Автопоміч» від імені клієнта ОСОБА_1 звернулось до АТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування, яким просить виплатити страхове відшкодування пов'язане із витратами на поховання ОСОБА_5 - 16450 грн.
22 липня 2024 року Адвокатське об'єднання «Автопоміч» від імені клієнта ОСОБА_1 звернулось до АТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування, яким просить виплатити страхове відшкодування пов'язане із витратами на поховання ОСОБА_6 - 16450 грн.
23. На підтвердження понесених витрат на поховання ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 представником позивачів надано копії товарних чеків №5006, №5007, №5008 від 07.07.2024 ФОП ОСОБА_13 , згідно із яким вбачається, що на поховання ОСОБА_1 витрачено по 16450 грн за кожного померлого, в загальному розмірі 49350 грн.
ІV. Оцінка Суду.
24. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
25. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
26. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6, близько 16 год 30 хв, водій ОСОБА_3 , керуючи вантажним сідловим тягачем "DAF XF 105/410", р.н. НОМЕР_1 , із напівпричепом "KLAESER HERTEN TSA", р.н. НОМЕР_2 , рухаючись автодорогою Городище-Рівне-Старокостянтинів, зі сторони м. Острог у напрямку м. Здолбунів, поблизу с. Шлях Рівненського р-ну Рівненської обл, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI", р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди обидва водії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також дванадцять пасажирів автомобіля марки "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI", серед яких ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинули на місці події.
Відповідно до Висновку експерта №102, смерть малолітнього ОСОБА_7 , настала від розтрощення черепа з руйнуванням головного мозку, що підтверджується виявленням при розтині трупа зазначених вище ушкоджень, а також даними мікроскопічної експертизи шматочків внутрішніх органів. Таким чином, між отриманими потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Всі вищевказані тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, незадовго до настання смерті малолітнього ОСОБА_7 . Відповідно до Висновку експерта №506, смерть ОСОБА_5 настала від поєднаної травми голови, грудей і живота з відкритим переломом кісток склепіння черепа, руйнуванням головного мозку, розривом серця, чисельними двобічними переломами ребер та ушкодженнями легень, печінки і селезінки, що супроводжувались вираженою внутрішньою та зовнішньою кровотечею. Таким чином, між отриманими ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Відповідно до Висновку експерта №501, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, що підтверджується виявленням при експертизі трупа зазначених вище чисельних ушкоджень тіла, а також даними мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів. Таким чином, між отриманими ОСОБА_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Всі вищевказані тілесні ушкодження спричинені ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 прижиттєво, незадовго до настання смерті.
За фактом ДТП Головним управління Національної поліції в Рівненській області 06.07.2024 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024180000000549. Станом на день подання позову, триває досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024180000000549, проводяться необхідні експертизи.
Цивільно-правова відповідальність вантажного сідлового тягача "DAF XF 105/410" р.н. НОМЕР_1 була забезпечена АТ «СГ «ТАС» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/5026961. Поліс станом на 06.07.2024 діючий.
27. Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Одним із способів захисту цивільних прав, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.
28. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюється у порядку, передбаченому параграфом 2 Глави 82 ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
29. За приписами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
30. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
31. Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
32. Відповідно до частин першої, другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
33. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України).
34. Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (п.1 ч.1 ст. 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.
Отже, у деліктних правовідносинах за участю джерела підвищеної небезпеки з огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Судом встановлено, що потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та малолітній ОСОБА_7 загинули внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_6, отже, шкода була заподіяна джерелом підвищеної небезпеки. При цьому, під час розгляду даної справи відповідачем не доведено, що шкоду, яка пов'язана із смертю потерпілих, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
35. Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
36. Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
37. До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
38. Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01 липня 2004 року.
39. Згідно зі статтею 3 Закону № 1961-IV метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
40. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону №1961-IV).
41. Згідно зі статтею 6 цього Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
42. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону №1961-IV).
Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "DAF XF 105/410", р.н. НОМЕР_1 була застрахована у відповідача, має місце страховий випадок, та незалежно від вини особи, яка завдала шкоди, обов'язок відшкодувати заподіяну позивачу шкоду, відповідно до Закону України №1961-IV від 01.07.2004, покладається на відповідача, як на страховика в межах суми страхового відшкодування.
При цьому наявність чи відсутність у страховика обов'язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП (постанова Верховного Суду від 05.10.2022 року у справі № 208/4598/21).
43. Відповідно до статті 23 Закону № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
44. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, визначено у ст. 27 Закону №1961-IV.
45. Страхове відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди (пункт 27.1 Закону № 1961-IV).
46. За пунктом 27.3 статті 27 Закону №1961-IV страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
47. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (п. 27.4 ст. 27 Закону).
48. Відповідно до пункту 27.5 статті 27 Закону України №:1961-IV загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
49. Згідно Постанови Правління Національного банку України від 30 травня 2022 року № 109 «Про розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цією постановою за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, у розмірі 320 000 гривень на одного потерпілого.
50. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на день настання страхового випадку розмір мінімальної заробітної плати становив 8 000,00 грн.
Отже, гарантований загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди у даному випадку становить 96000,00 грн, який розподіляється рівними частинами між особами, які мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю потерпілого внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (в даному випадку по 48000,00 грн на кожного із батьків загиблої).
З урахуванням викладеного, загальний розмір страхового відшкодування витрат на поховання також не можуть перевищувати 96000,00 грн.
Особами, які мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у зв'язку із смертю ОСОБА_5 є її матір ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 .
51. Позивачка ОСОБА_1 також понесла витрати на поховання своєї доньки ОСОБА_5 , онука - малолітнього ОСОБА_7 та зятя ОСОБА_6 у загальному розмірі 49350 грн, що підтверджується товарними чеками №5006, №5007, №5008 від 07.07.2024, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців.
Отже, загальна сума страхового відшкодування, належна позивачці ОСОБА_1 становить 97350 грн, позивачу ОСОБА_2 становить 48000 грн, що не перевищує ліміт відповідальності страховика (320000 грн).
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з АТ "СГ "ТАС" (приватне) моральної шкоди в розмірі 48000 грн та 49350 грн витрат на поховання потерпілих є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з АТ "СГ "ТАС" (приватне) моральної шкоди в розмірі 48000 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Покликання представника відповідача на те, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані суд не приймає до уваги, оскільки законом чітко передбачено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, завдану смертю фізичної особи батькам потерпілого.
52. Крім того, у своїх поясненнях представник відповідача покликався на те, що в ДТП брали участь два джерела підвищеної небезпеки, що може бути підставою для застосування правил ст.1188 ЦК України.
53. Згідно з п. 36.3 ст. 36 цього Закону, у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
54. Внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода може бути завдана як власникам (володільцям), наприклад, транспортних засобів, так і третім особам, зокрема пасажирам. Особливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені у частині першій статті 1188 ЦК України, а особливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки третім особам, - частиною другою цієї статті.
55. Приписи статті 1188 ЦК України та пункту 36.3 статті 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застосовні у тому разі, якщо декілька осіб є саме відповідальними за завдану шкоду, тобто якщо вони спільними неправомірними діями чи бездіяльністю її завдали. За таких умов не має значення вина кожного з них у завданні шкоди. Останню вони зобов'язані відшкодувати у відповідній пропорції незалежно від вини.
Так, з матеріалів справи вбачається, що водій автомобіля марки "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI", р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , який загинув, - хоч і став учасником ДТП, однак докази, що його поведінка була протиправною чи в його діях встановлено порушення Правил дорожнього руху, в матеріалах справи відсутні.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення та з відповідача підлягає стягненню: на користь ОСОБА_1 48000 грн моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи та 49350 грн витрат на поховання; на користь ОСОБА_2 48000 грн моральної шкоди.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
56. У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України)
57. Згідно з правилами пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
58. За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
59. Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
60. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Представником позивачів до матеріалів справи долучено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № №Ж53/У321147 від 09 липня 2024 року, укладений між адвокатським об'єднанням «Автопоміч» та ОСОБА_1 та договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № №Ж74/У321147 від 09 липня 2024 року, укладений між адвокатським об'єднанням «Автопоміч» та ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 1.1. даних Договорів, клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надати Клієнту професійну правничу допомогу щодо захисту інтересів клієнта або осіб в інтересах яких клієнтом було укладено цей Договір за подією, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_6 - дорожньо-транспортна пригода.
Також додано Детальні розрахунки робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 09.01.2026, з яких вбачається перелік наданих правових та юридичних послуг, кількість годин та вартість послуг, а саме: консультації клієнта вартістю 1000 грн (для обох позивачів); підготовчі дії спрямовані на подання позовної заяви вартістю 3000 грн (для обох позивачів); Підготовка та подання позовної заяви - за позивачку ОСОБА_1 4000 грн, за позивача ОСОБА_2 3000 грн. Всього загальна кількість витраченого часу на надання професійної правничої допомоги клієнту ОСОБА_1 становить 8 годин, відповідно вартість наданих послуг становить 8000 грн. Всього загальна кількість витраченого часу на надання професійної правничої допомоги клієнту ОСОБА_2 становить 7 годин, відповідно вартість наданих послуг становить 7000 грн.
Крім того, у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 002738 виданого 20 вересня 2024 року Чабан Ірині Володимирівні та ордер.
61. Суд виходить із того, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічний правовий висновок викладений ОП ВС у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
62. Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник відповідача подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Вважає, що позивачами безпідставно та необґрунтовано встановлено вартість правової допомоги в розмірі 15000 грн, а тому просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
63. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що за результатами розгляду цієї справи підлягає стягненню із відповідача, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, які не є новими у судовій практиці, обсяг наданих адвокатом послуг, який спеціалізується на наданні юридичних послуг у сфері транспорту, складність даної категорії справ, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, та вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 15000 грн, а саме: за надання правничої допомоги ОСОБА_1 в розмірі 8000 грн, за надання правничої допомоги ОСОБА_2 в розмірі 7000 грн.
64. Відповідно до п. 2. ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі звільнені від сплати судового збору, тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у загальному розмірі 2129,92 грн. (по 1331,20 грн із застосуванням коефіцієнту 0,8, тобто по 1064,96 грн за кожного).
На підставі ст. ст.1167, 1168, 1187 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, керуючись ст.ст. 4-13, 17, 18, 81, 133, 137, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд
1.Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого - задовольнити.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 : 48000 грн (сорок вісім тисяч гривень) відшкодування моральної шкоди; 49350 грн (сорок дев'ять тисяч триста п'ятдесят гривень) відшкодування шкоди, пов'язаної з витратами на поховання.
3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 : 48000 грн (сорок вісім тисяч гривень) відшкодування моральної шкоди.
4.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 8000 грн (вісім тисяч гривень) судових витрат пов'язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги.
5.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 7000 грн (сім тисяч гривень) судових витрат пов'язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги.
6.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в дохід держави 2129,92 грн (дві тисячі сто двадцять дев'ять гривень 92 копійки) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 31 березня 2026 року.
Реквізити сторін:
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована адреса проживання: с. Мала Іловиця, Кременецького району Тернопільської області, паспорт громадянина України НОМЕР_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_12 , РНОКПП НОМЕР_13 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, місце знаходження: проспект Берестейський, 65, м. Київ, 03062.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК