Справа № 466/5325/25
Провадження № 4-с/466/8/26
30 березня 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Білінської Г.Б.
з участю секретаря Ханас С.О.
скаржника ОСОБА_1
державного виконавця Осадець М.О.
представника боржника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов'язання до вчинення дій,-
18.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Осадець М.О., в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Осадець Мар'яни Олександрівни про закінчення виконавчого провадження №79985610 від 18.02.2026 року та зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Осадець Мар'яни Олександрівни відновити виконавче провадження №79985610.
В обґрунтування вимог заявник скарги зазначила, що 06.08.2025 року по справі №466/5325/25 Шевченківським районним судом міста Львова було видано виконавчий лист. Згідно виконавчого листа вирішено зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 надати адвокату Манукян Марті Андріївні у відповідь на адвокатський запит від 29 квітня 2025 року запитувану в ньому інформацію. 19.01.2026 року головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Осадець Мар'яною Олександрівною, розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого листа №466/5325/25, виданого 30.09.2025 року. За результатами розгляду заяви було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79985610, відповідно до якої постановлено відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №466/5325/25, виданого 30.09.2025 року Шевченківським районним судом м. Львова про зобов'язання ФОП ОСОБА_3 надати адвокату Манукян М.А. у відповідь на адвокатський запит від 29.04.2025 року запитувану в ньому інформацію (ідентифікатор доступу до ВП 643В44Д13622). Вказує, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Адвокатський запит ОСОБА_1 від 29.04.2025 року стосувався ряду питань. 25.09.2025 року ФОП ОСОБА_3 на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06.08.2025 року у справі №466/5325/25 надіслала адвокату Манукян М.А. відповідь на адвокатський запит, яку було отримано 06.10.2025 року. Проте інформація, яку надала ФОП ОСОБА_3 у відповіді на адвокатський запит є неповною та поверхневою, вона не стосується суті адвокатського запиту. Більше того, на вищевказані запитання, зазначені в адвокатському запиті, ФОП ОСОБА_3 відповіді не надала та не були додані документи, які необхідно було надати на прохання ОСОБА_1 в адвокатському запиті. 11.02.2026 року від Боржника надійшла заява до державного виконавця в межах виконавчого провадження №79985610 про закінчення виконавчого провадження з посиланням на надання відповіді Стягувачу на виконання рішення суду листом від 25.09.2025 року. За результатом отриманої заяви державним виконавцем 18.02.2026 року винесено постанову про закінчення даного виконавчого провадження.
Вважає таку постанову винесеною протиправно та безпідставною, оскільки державним виконавцем не вжито жодних заходів виконавчого провадження, не проаналізовано виконавчий документ та його невиконання боржником, що призвело до передчасного та безпідставного закінчення виконавчого провадження.
На підставі вище наведеного заявник скарги просить суд скаргу задовольнити.
В судовому засіданні заявник скарги ОСОБА_1 підтримала доводи скарги, просила її задовольнити.
Представник боржника ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти вимог скарги, підтримавши заперечення боржника ОСОБА_3 .
Державний виконавець Осадець М.О. в судовому засіданні заперечила проти вимог скарги, підтримавши письмове заперечення боржника, долучене до матеріалів справи, вважає вимоги скарги безпідставними, оскільки діяла правомірно та в межах Закону України «Про виконавче провадження».
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.
Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, Закон України «Про виконавче провадження», міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.
Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В судовому засіданні встановлено, що на примусовому виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №79985610, з примусового виконання виконавчого листа №466/5325/25 від 06.08.2025, виданого Шевченківським районним судом м.Львова про зобов'язання Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) надати адвокату Манукян Марті Андріївні (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) у відповідь на адвокатський запит від 29 квітня 2025 року запитувану в ньому інформацію.
19.01.2026 р. головним державним виконавцем Осадець М.О. керуючись ст.3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам для відома, боржнику до виконання.
Постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Осадець М.О. від 19.01.2026 в межах виконавчого провадження №79985610 зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 надати адвокату Манукян Марті Андріївні у відповідь на адвокатський запит від 29 квітня 2025 року запитувану в ньому інформацію.
В адвокатському запиті адвокат Манукян М.А. запитувала наступні інформацію та копії документів:- надати відомості на підставі яких документів було залучено ФОП ОСОБА_3 до інвентаризації та винесення в натурі на місцевості земельної ділянки площею 0,0082 га з кадастровим номером 4623682400:01:004:0295, за результатом проведення якого складено акт комісії від 11.12.2024 року;- надати документи про здійснену оплату на користь ФОП ОСОБА_3 за проведення робіт щодо інвентаризації та винесення в натурі на місцевості земельної ділянки площею 0,0082 га з кадастровим номером 4623682400:01:004:0295, за результатом проведення якого складено акт комісії від 11.12.2024 року; - надати інформацію в межах інвентаризації та винесення в натурі на місцевості яких земельних ділянок було залучено Давидівською сільською радою ФОП ОСОБА_3 у період із 01.03.2023 року по даний час.
З відповіді № 11 від 25.09.2025 на адвокатський запит від 29.04.2025, на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06.08.2025 року у справі № 466/5325/25, вбачається, що Давидівська сільська рада не залучала ФОП ОСОБА_3 до інвентаризації та «винесення в натурі на місцевості земельної ділянки» з кадастровим номером 4623682400:01:004:0295. Оплати за такі послуги Давидівська сільська рада ФОП ОСОБА_3 не здійснювала. А також, в період з 01.03.2023 року по час подання адвокатського запиту Давидівська сільська рада не залучала ФОП ОСОБА_3 до інвентаризації та винесення в натуру інших земельних ділянок.
Постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Осадець М.О. від 18.02.2026, закінчено виконавче провадження №79985610 на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».
Не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження адвокат Манукян М.А. оскаржила таку в судовому порядку, зазначивши, що доводи скарги зводяться до того, що інформація, яку надала ФОП ОСОБА_3 у відповіді на адвокатський запит є неповною та поверхневою, вона не стосується суті адвокатського запиту; ФОП ОСОБА_3 не надала документів, які необхідно було надати на прохання ОСОБА_1 в адвокатському запиті, оскільки адвокат запитувала інформацію не лише щодо винесення земельної ділянки в натурі, але й інформацію про здійснення ФОП ОСОБА_3 інвентаризації, яка надана їй не була. Повідомила, що після відкриття виконавчого провадження, з метою підтвердження інформації наданої ОСОБА_3 у відповіді від 25.09.2025 року на адвокатський запит та внаслідок виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06.08.2025 року у справі № 466/5325/25, адвокат Білінської С.В. звернувся до Давидівської сільської ради з відповідним адвокатським запитом. У відповідь на цей адвокатський запит стосовно питань інвентаризації та винесення в натурі на місцевості земельної ділянки площею 0,0082 га з кадастровим номером 4623682400:01:004:0295 Давидівська сільська рада повідомила наступне. Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» визначено види документації із землеустрою, серед яких зокрема числяться:- технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);- технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;- проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. З наведеного слідує, що чинним законодавством не передбачено можливість розроблення документації або проведення робіт із землеустрою щодо винесення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, а передбачено можливість розроблення документації або проведення робіт із землеустрою щодо винесення в натурі (на місцевості) меж відповідної земельної ділянки. Тобто на місцевість виноситься не земельна ділянка, а її межі. Оскільки, такого виду документації (робіт) із землеустрою як винесення в натурі (на місцевості) земельної ділянки чинним законодавством не передбачено, то Давидівська сільська рада не могла такої документації або таких робіт із землеустрою здійснювати. Щодо земельної ділянки площею 0,0082 га з кадастровим номером 4623682400:01:004:0295, то на замовлення Давидівської сільської ради здійснювалися роботи щодо інвентаризації та відведення із встановленням меж такої земельної ділянки в натурі (на місцевості). Зазначені роботи проводилися згідно Договору від 20.05.2024 року, укладеного з розробником документації із землеустрою ПП «Інститут містобудування та архітектури», про що адвоката Манукян М.А. було повідомлено листом від 11.04.2025 року. Таким чином, Давидівська сільська рада не залучала ФОП ОСОБА_3 до виконання робіт з інвентаризації та винесення в натурі на місцевості земельної ділянки площею 0,0082 га з кадастровим номером 4623682400:01:004:0295 та/або винесення в натуру меж цієї земельної ділянки. 17.03.2026. Разом з тим, працівники ФОП ОСОБА_3 були залучені до проведення геодезичних робіт в процесі винесення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 0,0082 га з кадастровим номером 4623682400:01:004:0295. Як зазначалося вище, зазначені роботи Давидівською сільською радою були замовлені в розробника документації із землеустрою ПП «Інститут містобудування та архітектури» згідно укладеного з ним Договору від 20.05.2024 року. На виконання цього Договору ПП «Інститут містобудування та архітектури», окрім інвентаризації, здійснювало виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0082 га з кадастровим номером 4623682400:01:004:0295 з метою формування цієї земельної ділянки. Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Згідно із ч. 1, 2, 5, 6, 7 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється:- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;- шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;- шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;- за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);- за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально. Земельні ділянки можуть бути об'єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об'єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. Тобто, при формуванні земельної ділянки площею 0,0082 га з кадастровим номером 4623682400:01:004:0295 в межах розроблення проекту землеустрою щодо її відведення ПП «Інститут містобудування та архітектури» здійснював роботи з винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки. Винесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки, серед іншого, вимагає проведення топографо-геодезичних робіт із визначення та перенесення на місцевість координат поворотних точок меж відповідної земельної ділянки. Таким чином, з метою виконання зобов'язань за Договором від 20.05.2024 року з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0082 га з кадастровим номером 4623682400:01:004:0295 ПП «Інститут містобудування та архітектури» залучив працівників ФОП ОСОБА_3 , які є фахівцями у сфері топографо-геодезичної діяльності, для проведення топографо геодезичних робіт із визначення та перенесення на місцевість координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки в процесі винесення її меж в натурі (на місцевості). Враховуючи наведене вище, на поставлені у в адвокатському запиті питання Давидівська сільська рада повідомила, що не залучала ФОП ОСОБА_3 до виконання робіт з інвентаризації та винесення в натурі на місцевості земельної ділянки площею 0,0082 га з кадастровим номером 4623682400:01:004:0295 та/або винесення в натуру меж цієї земельної ділянки. Жодних оплат за проведення таких робіт ФОП ОСОБА_3 не здійснювала. Також, в період з 01.03.2023 року по 30.04.2025 року Давидівська сільська рада не залучала ФОП ОСОБА_3 до інвентаризації та винесення в натуру земельних ділянок та/або меж земельних ділянок (копія листа Давидівської сільської ради додається). Одночасно враховуючи те, що такого виду документації (робіт) із землеустрою як винесення в натурі (на місцевості) земельної ділянки чинним законодавством не передбачено, то ФОП ОСОБА_3 не могла такої документації або таких робіт із землеустрою здійснювати взагалі. ФОП ОСОБА_3 проводилися топографо-геодезичні роботи із визначення та перенесення на місцевість координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки в процесі винесення її меж в натурі (на місцевості) згідно договору укладеного з розробником відповідної документації із землеустрою ПП «Інститут містобудування та архітектури». У відповідності до викладеного зазначили, що інформація надана ОСОБА_3 на адвокатський запит є повною, відповідає дійсним обставинам та вимогам чинного законодавства щодо видів робіт із землеустрою.
Крім того, ФОП ОСОБА_3 отримала адвокатський запит з конкретним питанням та надала на нього чітку відповідь з посиланням на положення чинного законодавства щодо робіт із землеустрою, згідно рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06.08.2025 року у справі № 466/5325/25. Саме таку позовну вимогу адвоката Манукян М.А. задоволено та ОСОБА_3 зобов'язано надати саме інформацію на адвокатський запит адвоката Манукян М.А. від 29.04.2025 року. Надавати будь-які копії документів суд ОСОБА_3 не зобов'язував.
Таким чином, на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06.08.2025 року у справі № 466/5325/25 ОСОБА_3 надала адвокату Манукян М.А. вичерпну інформацію на поставлені у адвокатському запиті питання. Жодного обов'язку щодо надання копій документів на виконання рішення суду в ОСОБА_3 не було.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до п.1 ч.2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
У постанові Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
У постанові від 11.08.2020 у справі № 320/5970/17(2-а/320/26/18) Верховний Суд зазначив: «протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень має місце у тому випадку, коли в межах повноважень суб'єкта владних повноважень існує обов'язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний. За загальним правилом повноваження трактується як сукупність прав і обов'язків державних органів, а також посадових та інших осіб, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій».
Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Щодо твердження скаржника про ненадання інформації про здійснення ФОП ОСОБА_3 інвентаризації, то ФОП ОСОБА_3 не здійснювала інвентаризації запитуваної земельної ділянки та не залучалася до таких робіт. Такі роботи проводилися ПП «Інститут містобудування та архітектури» згідно укладеного з Давидівською сільською радою Договору від 20.05.2024 року. Про зазначені обставини Давидівська сільська рада повідомила адвоката Манукян М.А. відповідддю на її адвокатський запит (лист від 11.04.2025 року №1195/03.01-05). Разом з тим, у цій відповіді Давидівська сільська рада зазначила, що ФОП ОСОБА_3 проведено інвентаризацію та розроблено технічну документацію відносно земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_1 У зв'язку із цим, адвокат Білінської С.В. ОСОБА_5 звернувся до Давидівської сільської ради із запитом про надання інформації з цього приводу. Відповідаючи на адвокатський запит ОСОБА_5 . Давидівська сільська рада повідомила наступне: «…на поставлене у Вашому в адвокатському запиті питання повідомляємо, що інформація зазначена в листі від 11.04.2025 року №1195/03.01-05 про те, що ФОП ОСОБА_3 проведено інвентаризацію та розроблено технічну документацію відносно земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_1 , вимагає уточнення. З контексту листа від 11.04.2025 року №1195/03.01-05 вбачається, що зазначені роботи здійснювалися ПП «Інститут містобудування та архітектури» згідно укладеного з ним Договору від 20.05.2024 року. Таким чином, роботи з виготовлення технічної документації щодо інвентаризації земель по АДРЕСА_1 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0082 га з кадастровим номером 4623682400:01:004:0295 проводилися розробником документації із землеустрою ПП «Інститут містобудування та архітектури». Зазначені роботи серед іншого вимагали проведення топографо-геодезичних робіт із визначення та перенесення на місцевість координат поворотних точок меж земельної ділянки.
Відтак, ФОП ОСОБА_3 не проводила інвентаризації та виготовлення документації із землеустрою щодо земельних ділянок по АДРЕСА_1 , а була залучена виконавцем цих робіт ПП «Інститут містобудування та архітектури» до проведення топографо-геодезичних робіт із визначення та перенесення на місцевість координат поворотних точок меж земельної ділянки, яка ним відводилася згідно укладеного Договору від 20.05.2024 року». Таким чином, зазначена у листі від 11.04.2025 року №1195/03.01-05 інформація про те, що ФОП ОСОБА_3 проведено інвентаризацію та розроблено технічну документацію відносно земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_1 є помилковою та була спростована Давидівською сільською радою. Враховуючи неведене вище, оскільки ФОП ОСОБА_3 не здійснювала інвентаризації запитуваної земельної ділянки та не залучалася до таких робіт, то жодної інформації щодо таких робіт у відповідь на адвокатський запит надати не може.
З наведеного вище вбачається, що ОСОБА_3 виконала у повному обсязі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06.08.2025 року у справі № 466/5325/2 надавши повну та вичерпну інформацію на адвокатський запит адвоката Манукян М.А. від 29.04.2025 року.
Посилання адвоката Манукян М.А. на те, що вона поставила такі питання, оскільки взяла відповідне формулювання з Акту комісії Давидівської сільської ради від 11.12.2024 року, суд до уваги не бере, оскільки з матеріалів, доданих до заперечення на скаргу вбачається, що ФОП ОСОБА_3 не брала участі у складанні Акту від 11.12.2024 року та такого не підписувала, а тому не може відповідати за правильність зазначених в ньому формулювання.
За таких умов, закінчення виконавчого провадження №79985610 було здійснено з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому відсутні будь-які підстави для скасування постанови державного виконавця.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно положень частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 , оскільки інформацію на адвокатський запит адвоката Манукян М.А. від 29.04.2025 року, адвокату Манукян М.А. надано, виконавче провадженя закрито правомірно, тому бездіяльності головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Львові ЗМУМЮ Осадець М.В., не вбачається.
У відповідності до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).
Відтак, оцінюючи дії головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Львові ЗМУМЮ Осадець М.О. у виконавчому провадженні №79985610, суд вважає, що вони були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень (вчинення дії), своєчасно та неупереджено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені у скарзі факти не знайшли свого підтвердження, а тому скарга є необґрунтованою і в її задоволенні слід відмовити.
На підставі ст.ст. 18, 24, 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 261, 450, 451 ЦПК України, суд,
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов'язання до вчинення дій- відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного сду шляхом подачі в 15 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено 31.03.2026 року.
Суддя: Г. Б. Білінська