Справа № 308/4617/26
27 березня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисників - адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чорна Тиса Рахівського району Закарпатської області, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, а також дружину - інваліда 3 групи, працюючого екстренним медичним техніком, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.332 КК України
про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з указаним клопотанням з якого убачається, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 26.11.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000501 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання слідчий зазначає, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше листопада місяця 2025 року, та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, але на території Закарпатської області, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, з метою особистого збагачення та з корисливих мотивів, виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення особи призовного віку від 18 до 60 років, якому в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі України, через державний кордон України шляхом протиправного перетинання державного кордону України поза межами офіційних пунктів пропуску.
Однак усвідомлюючи неможливість одноособового вчинення запланованого кримінального правопорушення, з метою належного виконання логістичних та розвідувальних функцій, невстановлена досудовим розслідуванням особа залучила з числа своїх знайомих інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, а також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ОСОБА_6 ), на що отримав їх згоду на участь у запланованому злочинному механізмі.
Так, реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, з метою особистого протиправного збагачення, невстановлена досудовим розслідуванням особа, на початку листопада місяця 2025 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, але на території Закарпатської області, підшукав громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ОСОБА_8 ), якому під час дії правового режиму воєнного стану заборонено виїзд за межі України, та якому за допомогою невстановленого телекомунікаційного обладнання з встановленою сім-карткою мобільного оператора надання телекомунікаційних послуг з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , у телефонному режимі повідомила, що може організувати незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску за грошову винагороду у сумі 9 000 доларів США, обумовивши при цьому можливі дату, місце та механізм його протиправного переплавлення через державний кордон України, на що ОСОБА_8 надав свою згоду.
Однак не дивлячись на попередні домовленості невстановленої досудовим розслідуванням особою та ОСОБА_8 , неодноразово переносилось, у зв?язку з поганими синоптичними умовами, а саме великими сніжними опадами, переправлення останнього через державний кордон України, неодноразово переносилось.
Надалі, реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, з метою особистого протиправного збагачення, з метою особистого протиправного збагачення, невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи умисно та з відома інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб та ОСОБА_6 , за допомогою невстановленого телекомунікаційного обладнання з встановленою сім-карткою мобільного оператора надання телекомунікаційних послуг з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , у телефонному режимі повідомила ОСОБА_8 , про необхідність прибуття останнього в березні місяці 2026 року до міста Рахів Закарпатської області.
У подальшому 21, 22 та 23.03.2026 ОСОБА_6 реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, з метою особистого протиправного збагачення, з метою особистого протиправного збагачення, діючи умисно та з відома невстановлених досудовим розслідуванням осіб, за допомогою невстановленого телекомунікаційного обладнання з встановленою сім-карткою мобільного оператора надання телекомунікаційних послуг з номером мобільного телефону НОМЕР_2 , у телефонному режимі, підтвердив готовність ОСОБА_8 до незаконного перетину державного кордону України, та повідомив про необхідність прибуття до Рахівського району Закарпатської області, заздалегідь деталізувавши місце їхньої зустрічі.
26.03.2026 приблизно о 16 годині 00 хвилини відповідно до вказівок ОСОБА_6 , ОСОБА_8 прибув до медичного закладу - КНП «Закарпатський центр Екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради, Рахівської станції екстренної медичної допомоги, де на нього перебуваючи в транспортному засобі марки «Opel» моделі «Astra» д.н.з. НОМЕР_3 , очікував ОСОБА_6 .
Забравши ОСОБА_8 , ОСОБА_6 реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, з метою особистого протиправного збагачення, з метою особистого протиправного збагачення, діючи умисно та з відома невстановлених досудовим розслідуванням осіб, використовуючи транспортний засіб марки «Opel» моделі «Astra» д.н.з. НОМЕР_3 , почав рух до села Богдан Рахівського району Закарпатської області.
Під час вказаної вище поїздки, ОСОБА_6 надав ОСОБА_8 поради та вказівки щодо незаконного перетину державного кордону України, деталізуючи при цьому, що спосіб перетину кордону буде відбуватися пішим способом - гірськими тропами, використовуючи геопозиційні точки-маркери, котрі ОСОБА_8 відправлять на мобільний телефон після його розрахунку.
У подальшому того ж дня, тобто 26.03.2026 приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_6 привіз ОСОБА_8 до села Богдан Рахівського району Закарпатської області, де реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, з метою особистого протиправного збагачення, з метою особистого протиправного збагачення, діючи умисно та з відома невстановлених досудовим розслідуванням осіб, висунув вимогу останньому в обов?язковій передачі заздалегідь погодженої грошової винагороди в сумі 9 000 доларів США, після чого ОСОБА_8 , передав вкзаані вище грошові кошти ОСОБА_6 .
У подальшому 26.03.2026 о 16 годині 28 хвилин, злочинна діяльність невстановлених досудовим розслідуванням осіб та ОСОБА_6 припинено, у зв?язку із затриманням останнього працівниками ДПС України, у зв?язку з організацією незаконного переправлення через державний кордон України гр. ОСОБА_8 .
27.03.2026 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру за ч. 3 ст.332 КК України.
Слідчий в клопотанні зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: допитами свідків, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами оглядів мобільних телефонів та іншими матеріали в їх сукупності.
Під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Підозрюваний ОСОБА_6 , вчинив тяжке кримінальне правопорушення (злочин), за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, то ж тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вік та стан підозрюваного ОСОБА_6 , дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що
будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 .
З огляду на викладене просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити, враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , з метою уникнення кримінальної відповідальності буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а інші більш м"які запобіжні заходи з вищезазначених причин не зможуть запобігти вказаним ризикам. Також, при визначенні розміру застави прокурор просив уважати випадок виключним, оскільки застава у межах визначених п. 2 ч.5 ст. 182 КК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, за обставин зазначених у повідомленні про підозру, покладених на нього обов"язків та вийти за межі застави, встановлені для особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозра необгрунтована, клопотання не містить мотивованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також доказів, які б підтверджували їх існування. Просила слідчого суддю врахувати, що ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання, а також місце роботи, позитивні характеристики, одружений має на утриманні малолітню дитину, дружина має ІІІ групу інвалідності, тому застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу не є пропорційним меті та завданню кримінального процесу. Просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та обрати відносно ОСОБА_6 інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з повною ізоляцією від суспільства. Зазнчила, що прокурором не доведено виключності випадку щодо збільшення розміру застави ніж визначеної п. 2 ч.5 ст. 182 КК України.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на те, що у матеріалах відсутні дані, які б вказували на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України. Вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК Україн, відсутні.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 зазначив, що злочин який йому інкримінується не визнає повністю, пояснив, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Підтримав пояснення надані його захисниками, та просив обрати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити розмір застави в межах визначених ст. 182 КПК України, для особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та позицію його захисників, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя доходить наступного.
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
Так, статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий повідомив ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Слідчий суддя, виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбеллі Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, SeriesA,N182)
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя враховує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Так, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови Європейський Суд з прав людини зазначив що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить наступного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Про актуальність цього ризику вказують і умови, в яких перебуває Україна. На думку слідчого судді, з урахуванням введення воєнного стану, ресурси контролю за поведінкою підозрюваних у контексті встановлення місцезнаходження, перетину державного кордону є більш обмеженими. Це вимагає вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних. На даний час не всі ділянки державного кордону України максимально контролюються державою, а тому, на переконання слідчого судді, ризик переховування ОСОБА_6 , від органу досудового розслідування та суду наразі залишається високим.
Також, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість знищити, сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування триває та перебуває на початковому етапі, а відтак наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчиняти дії направлені на приховання, знищення доказів.
Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного ОСОБА_6 , на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Так, відповідно до вимог ч.4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
А тому з огляду на вищенаведене слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків за відсутності дієвого запобіжного заходу є реальним та наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 , може вчиняти незаконний вплив на свідків з метою ними показань та надання свідками показів вигідних для нього.
При цьому указаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує, що згідно повідомлення про підозру, підозрюваний ОСОБА_6 , діяв за попередньою змовою з невстанвоеними співучасниками, і знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до вчинення злочину, однак на даний час не встановлені та не допитані.
Також слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу непов'язаного з триманням під вартою маже вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1,2,3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує заперечення сторони захисту, проте вважає, що такі не спростовують висновків до яких дійшов слідчий суддя щодо обгрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя також оцінює обставини, визначені ст. 178 КПК України та констатує, що ОСОБА_6 раніше не судимий, є батьком неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно характеристики наданої начальником Рахівської СЕМД, судом встановлено, що ОСОБА_6 з 03.06.2025 року прийнятий на посаду екстреного медичного техніка Рахівської станції екстреної медичної допомоги структурного підрозділу КНП «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», за час роботи зарекомендував себе з позитивної сторони.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.
Вказані обставини разом з наявними ризиками свідчать про необхідність обрання та застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді тримання під вартою буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
Водночас слідчий суддя вважає, що вік та стан здоров'я ОСОБА_6 дозволяють та не перешкоджають обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Доказів протилежного слідчому судді не надано.
Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за наявності встановлених слідчим суддею ризиків, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов'язків, передбачених цим Кодексом, становить - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 166400,00 (сто шістдесят шість тисяч чотириста грн. 00 коп.) грн., оскільки, на думку слідчого судді саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Разом із тим , ні слідчим у клопотанні , ні прокурором у судовому засіданні не наведено достатніх даних уважати , що даний випадок є виключним і що застава у межах визначених п. 2 ч.5 ст. 182 КК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов"язків та не буде завідомо непомірною для нього.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_6 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, на ОСОБА_6 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися з Ужгородського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також роз'яснити ОСОБА_6 та заставодавцю, що відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки,застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чорна Тиса Рахівського району Закарпатської області, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, а також дружину - інваліда 3 групи, працюючого екстренним медичним техніком, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.332 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою ОСОБА_6 - по 23 травня 2026 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 166400,00 (сто шістдесят шість тисяч чотириста грн. 00 коп.) грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_6 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_6 покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, а саме: з Рахівського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання ;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити заставодавцю та підозрюваному, що відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки,застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1