Справа №: 307/871/26
Провадження № 3/307/252/26
30 березня 2026 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
До Тячівського районного суду Закарпатської області 27 лютого 2026 року Тячівським РВП ГУНП в Закарпатській області надіслано протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу, складеного 19 лютого 2026 року поліцейським СРПП Тячівського РВП ГУНП в Закарпатскій області старшим сержантом поліції Тиводаром В.В. вбачається, що ОСОБА_1 18 лютого 2026 року, приблизно о 23 год. 58 хв., за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме, ображав її нецензурною лайкою та словесно погрожував фізичною розправою, тобто вчинив відносно неї дії психологічного характеру, внаслідок чого було завдано шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Пунктом 3 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно пункту 14 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Із рапорту події відомо, що 18 лютого 2026 року отримано повідомлення зі служби 102, заяву зареєстровано в ЄО за № 7486 від 19.02.2026 про те, що ОСОБА_1 18 лютого 2026 року, приблизно о 23 год. 58 хв., за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп'яніння бігає з ножем та погрожує всім фізичною розправою. Заявником є ОСОБА_2 - матір ОСОБА_1 (а. с. 2).
Так, частиною 1 статті 129 КК України передбачено відповідальність за погрозу вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
У цьому випадку у діях ОСОБА_1 вбачаються формальні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 129 КК України, про яке органи поліції були повідомлені в установленому порядку, оскільки потерпіла повідомила про наявність у кривдника холодної зброї та погрозу її застосування.
Статтею 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, і не може бути перекладено на суд.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам КУпАП та підлягає поверненню для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України.
Суд звертає увагу, що Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено перевірку повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, а лише внесення відповідних відомостей до ЄРДР, однак органом уповноваженим на складання протоколу не зазначено про те, чи вносились відомості до ЄРДР за даним фактом та яке прийнято процесуальне рішення.
Приймаючи рішення про повернення справи для доопрацювання, суд враховує роз'яснення, які містяться у п.12 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17.10.2014 року, згідно якої норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Ураховуючи наведене, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 допущені порушення, які не можуть бути усунені судом при розгляді справи, відтак матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП необхідно повернути до Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області.
Керуючись ст. ст. 278, 283, 284 КУпАП,
Повернути до Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП для правильного складення протоколу.
Постанова набирає законної сили з дня її винесення і апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Р.Сас