Справа № 304/1926/23 Провадження № 2/304/20/2026
18 березня 2026 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/1926/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» в електронній формі через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 870 від 28 лютого 2017 року, видане Національним банком України, а також воно має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 756 від 28 березня 2017 року. 09 серпня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та у відповідності до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року, що розміщені на сайті https://creditplus.ua/ru/documents, було укладено електронний Договір № 4590691 про надання споживчого кредиту. За умовами цього договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 14 000 грн; строк кредиту становить 30 днів; дата повернення кредиту (08 вересня 2021 року) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору; строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за вказаним кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 14 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що стверджується довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів. Відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору, знижена процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. 08 вересня 2021 року відповідач здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3 990,00 грн, у зв'язку з чим у відповідності до п. 1.4 та 4.2. кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів (до 08 жовтня 2021 року) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Відповідно до п. 1.5 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору. 08 жовтня 2021 року відповідач здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 7 980,00 грн, у зв'язку з чим у відповідності до п. 1.4 та 4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів (до 07 листопада 2021 року) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 07 листопада 2021 року відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3 кредитного договору, такий було автопролонговано, а строк користування кредитом - продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснювала. Зазначає, що пп. 3 п. 5.1 кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором, 17 січня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу № 17.01/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту blesia1990@gmail.com, зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 14 000 грн - тіло кредиту та 31 920,00 грн - нараховані проценти, а всього 45 920 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21 січня 2022 року, видане Національним банком України. Також Позивач має витяг з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, в тому числі і на надання послуг факторингу, яка була видана Позивачу Національним банком України від 24 січня 2022 року. В зв'язку з цим Позивач мав право на укладення договору факторингу та є новим кредитором відповідача за кредитним договором. Відповідно до п. 1.1 договору факторингу, за цим договором Позивач (Фактор) зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Згідно п. 1.2 договору факторингу, перехід від Клієнта (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») до Фактора (Позивача) Вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (Позивача) Права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. Отже, до ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 17.01/23-Ф перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 45 920,00 грн. Станом на 08 вересня 2023 року заборгованість за кредитним договором відповідача склала 45 920,00 грн, з яких: 14 000 грн - сума кредиту, та 31 920,00 грн - сума процентів за користування кредитом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак вважає, що розрахунок інфляційних витрат здійснюється за наступною формулою: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, а також становить: за лютий 2022 р.= ((101,6 *45920):100) - 45920 = 734,72 грн; за березень 2022 р.= ((104,8 *45920):100) - 45920 = 2066,4 грн; за квітень 2022 р. = ((103,1 *45920):100) - 45920 = 1423,52 грн; за травень 2022 р. = ((102,7 *45920):100) - 45920 = 1239,84 грн; за червень 2022 р. = ((103,1 *45920):100) - 45920 = 1423,52 грн; за липень 2022 р. = ((100,7 *45920):100) - 45920 = 321,44 грн; за серпень 2022 р. = ((101,1 *45920):100) - 45920 = 505,12 грн; за вересень 2022 р. = ((101,9 *45920):100) - 45920 = 872,48 грн; за жовтень 2022 р. = ((102,5 *45920):100) - 45920 = 1148 грн; за листопад 2022 р. = ((100,7 *45920):100) - 45920 = 321,44 грн; за грудень 2022 р. = ((100,7 *45920):100) - 45920 = 321,44 грн; за січень 2023 р. = ((100,8 *45920):100) - 45920 = 367,36 грн; за лютий 2023 р. = ((100,7 *45920):100) - 45920 = 321,44 грн; за березень 2023 р. = ((101,5*45920):100) - 45920 = 688,8 грн; за квітень 2023 р. = ((100,2*45920):100) - 45920 = 91,84 грн; за травень 2023 р. = ((100,5*45920):100) - 45920 = 229,6 грн; за червень 2023 р. = ((100,8*45920):100 - 45920 = 367,36 грн. Загалом інфляційні втрати склали 12 444,32 грн. Крім цього, розрахунок здійснюється за наступною формулою: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення (з 06 лютого 2022 року по 08 вересня 2023 року = 579 календарних днів). (45920 грн. *3) : 100 : 365 * 579 = 2185,29 грн. Загалом 3% річних = 2 185,29 грн. Одночасно вказує на те, що у зв'язку зі зверненням до суду з даним позовом Позивачем понесено судові витрати у розмірі 2 147,20 грн як сплачений судовий збір та 10 000,00 грн як витрати на правову допомогу. З огляду на вищевикладене просить стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 45 920,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 12 444,32 грн, три відсотки річних у розмірі 2 185,29 грн, а всього у розмірі 60 549,61 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 147,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою судді від 26 вересня 2023 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відтак призначено судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 304-/1640/24 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» про захист прав споживачів та визнання пунктів договору недійсними.
Двадцять п'ятого вересня 2024 року представник позивача Столітній М.М. в електронній формі через систему «Електронний суд» подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій відмовився від позовних вимог в частині інфляційних втрат та трьох відсотків річних та просив стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 45 920,00 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 147,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою судді від 19 січня 2026 року провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості поновлено.
У судове засідання представник позивача - адвокат Столітній М.М. не з'явився, однак неодноразово в електронній формі через систему «Електронний суд» подавав заяву про проведення розгляду справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, однак подала письмові пояснення у справі, у яких просила частково задовольнити позов у частині стягнення з неї тіла кредиту, а в іншій частині позовних вимог - відмовити. Покликається на те, що як їй після ТОВ ознайомлення з матеріалами справи стало відомо, 17 січня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК« ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу № 17.01/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» вона повідомлена не була. У позовній заяві зазначено, що ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» має код ЄДРПОУ 44559822, однак за цим кодом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстрована зовсім інша юридична особа ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Таким чином, позов подано юридичною особою, яка не є стороною кредитного договору. Жодних доказів переходу права вимоги позивачем не надано. Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з неї заборгованість кредитним договором, за визначивши: основний борг - 45 920 грн, інфляційні втрати - 12 444,32 грн, 3% річних - 2 185,29 грн, судовий збір - 2 147,20 грн, правнича допомога - 10 000 грн. Первісна сума кредиту становила 14 000 грн, яку ТОВ «АВЕНТУС Україна» надало їй шляхом зарахування кредитних коштів на її платіжну картку. Нею було здійснено два продовження строку кредиту по 30 днів: перше продовження - за первинною процентною ставкою. Сплачено 3 990 грн, а друге продовження - кредитор підвищив процентну ставку в односторонньому порядку. Сплачено 7 980 грн. Після завершення на другого періоду кредитор застосував автоматичну пролонгацію на 90 днів без її згоди. Згідно ставку зі ст. 1056-1 ЦК України кредитодавець не має права змінювати процентну ставку в односторонньому порядку. Ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» забороняється збільшення процентної стави без підписання додаткової угоди позичальником. Під час карантину (COVID-19), тобто з 12 березня 2020 року діяла заборона змінювати умови кредитних договорів у бік погіршення положення позичальника. Кредитор не повідомив її про зміну ставки та не отримав її згоди, що порушує Закон України «Про споживче кредитування». Усі нарахування за збільшеною ставкою є необгрунтованими. Позивач заявляє до стягнення суму, яка значно перевищує суму кредиту, що є явно неспівмірним покаранням. Згідно зі ст. 1050 ЦК України, проценти нараховуються лише до спливу строку повернення позики. Після цього застосовується ст. 625 ЦК України (інфляційні втрати + 3 % річних). Однак, п. 18 Прикінцевих положень ЦК України звільняє позичальників від сплати процентів, штрафів і пені під час воєнного стану. Такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем. Також вважає, що умови кредитного мають ознаки кабальних відповідно до ст. 233 ЦК України, оскільки: неспівмірність зобов'язань - тіло кредиту становило 14 000 грн, при цьому кредитор заявляє вимоги майже у п'ять разів більші, процентні ставки є завищеними та невідповідними ринковим умовам; автоматична продовження пролонгація без згоди - договір передбачає автоматичне продовження строку без волевиявлення позичальника, що порушує баланс прав сторін і створює односторонню вигоду кредитору; нерівність сторін - кредитор залишив за собою право змінювати умови договору односторонньо, тоді як позичальник не мав реального впливу на хід виконання договору; непропорційність фінансового навантаження - сума вимог кредитора: основний борг - 45 920 грн, інфляційні - 12 444,32 грн, відсотки - 2 185,29 грн, правнича допомога - 10 000 грн, судовий збір - 2 147,20 грн. Це є неспівмірним та свідчить про кабальність умов. Ставка понад 1 % на день (більше 365 % річних) є економічно необґрунтованою і порушує принципи справедливості та добросовісності (ст. 3, 13, 293, 509 ЦК України). Витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн є явно завищеними для типової справи, тоді як відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати повинні бути співмірними. Також вважає, що річні процентні ставки є однозначно такими, що порушують засади справедливості, добросовісності та розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права. Такі річні проценті ставки надають кредиторові можливість стягувати з боржника надмірні грошові кошти та ставлять за мету каральний характер, а не компенсаційний. Вона не заперечує, що отримала кредит у сумі 14 000 грн і готова його повернути. Однак нараховані відсотки за користування кредитом вона вважає несправедливими та такими, що суперечать вимогам закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд встановив, що 09 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронному вигляді за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» шляхом підписання одноразовим ідентифікатором укладено електронний Договір №4590691 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого сума наданого відповідачу кредиту складає 14 000 грн строком на 30 днів. При цьому кошти кредиту надано товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.1 договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС Товариства.
Відповідно до п. 1.2. договору, на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з договором сторони також погодили тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.
Знижена процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим договором. Якщо споживач є учасником Програми лояльності - розмір зниженої процентної ставки зазначений в договорі має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в договорі. Якщо споживач не є учасником Програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, у зв'язку з чим цей підпункт договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для споживача.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 24079,41% річних; за зниженою ставкою 2013,43% річних.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 21 980,00 грн; за зниженою ставкою 17 990,00 грн.
Також суд установив, що 09 серпня 2021 року відповідачем разом із Договором №4590691 про надання споживчого кредиту було підписано електронним цифровим підписом також Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Цей Договір складено в 2 (двох) оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
Цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, зокрема, що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА», що розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом №53-ОД від 16 січня 2020 року, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Всі повідомлення між Сторонами здійснюються у письмовій (електронній) формі, в тому числі з використанням Особистого кабінету, додаткових контактних даних споживача, електронної пошти в порядку передбаченому цим договором.
Сторони домовились, що примірник цього договору вважається отриманим Споживачем, якщо Товариство його направило на електронну адресу вказану споживачем в Особистому кабінеті/договорі та/або безпосередньо в Особистий кабінет.
Всі додатки до цього договору підписані сторонами є невід'ємною частиною договору.
Повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» № 2353 від 20 січня 2023 року підтверджується успішність наступної операції, згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08 липня 2020 року: № Транзакції - 976119722; сума - 14 000,00 грн; дата прийняття - 09.08.2021 8:15; номер замовлення - 21476512; номер картки - НОМЕР_1 .
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного, суд встановив, що Договір № 4590691 про надання споживчого кредиту від 09 серпня 2021 року укладений сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, судом не встановлено.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22) та інших, які враховуються судом при вирішенні спору.
Як вбачається із матеріалів справи, 17 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнт) було укладено Договір факторингу № 17.01/23-Ф, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та ніші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною цього договору. Перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього Договору.
Оскільки Акт прийому-передачі Реєстру божників за Договором факторингу №17.01/23-Ф від 17 січня 2023 року був підписаний сторонами вказаного договору 17 січня 2023 року, тому після цього позивач набув право грошової вимоги за Договором № 4590691 про надання споживчого кредиту від 09 серпня 2021 року та прав кредитора ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 17.01/23-Ф від 17 січня 2023 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості у розмірі 45 920,00 грн, у тому числі 14 000,00 - сума заборгованості за сумою кредиту та 31 920,00 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України передбачено наслідки порушення договору позичальником, зокрема, якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім цього, як вбачається з наданої позивачем Картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) за договором № 4590691 від 09 серпня 2021 року, станом на 08 вересня 2023 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за вищевказаним договором становить 45 920,00 грн, з яких: 14 000,00 грн - сума кредиту та 31 920,00 грн - сума процентів за користування кредитом.
Оскільки матеріали справи свідчать про невиконання позичальником ОСОБА_1 умов Договору № 4590691 про надання споживчого кредиту від 09 серпня 2021 року, відтак позов у частині стягнення з відповідача заборгованості за сумою кредиту у розмірі 14 000,00 грн підлягає до задоволення.
Що стосується позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 31 920,00 грн, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Згідно Договору № 4590691 про надання споживчого кредиту від 09 серпня 2021 року, стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1,90 % в день та орієнтовна реальна річна процентна ставка (за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом) становить 24079,41 % річних. При цьому суд звертає увагу на те, що матеріали не містять відомостей, які б давали підстави для застосування зниженої процентної ставки.
На переконання суду, вищезазначена річна процентна ставка є однозначно такою, що порушує засади справедливості, добросовісності та розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права. Така річна процентна ставка надає кредиторові можливість стягувати з боржника надмірні грошові кошти та ставить за мету «каральний» характер, а не компенсаційний.
Дана позиція суду також кореспондується з позицією Верховного Суду викладеною у Постанові від 12 лютого 2025 року у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 679/1103/23. Касаційний суд виснував, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 викладено, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
У пункті 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Враховуючи, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, у зв'язку з чим суд вважає, що при визначенні суми процентів, які підлягають стягненню, слід керуватись також ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки сума заборгованості за основною сумою боргу за Договором № 4590691 про надання споживчого кредиту від 09 серпня 2021 року відповідача ОСОБА_1 перед позивачем становить 14 000,00 грн, тоді як нараховані позивачем відсотки більше ніж у три рази перевищують вказану суму, відтак розмір відсотків слід зменшити до загального розміру 14 000,00 грн.
Отже, враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договорам, у добровільному порядку суму боргу не повернула, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованості за Договором № 4590691 про надання споживчого кредиту від 09 серпня 2021 року у розмірі 28 000,00 грн, з яких: 14 000,00 грн - тіло кредиту та 14 000,00 грн - нараховані проценти, у зв'язку з чим змінений позов підлягає частковому задоволенню.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено 2 147,20 грн судового збору (з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог (46,24 % від ціни позову), на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути 992,87 грн судового збору.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказав, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, та відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до наявного у матеріалах справи Договору № 10/06-2023 про надання правової допомоги від 10 червня 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та адвокатом Столітнім М.М., Звіту про надання правової допомоги згідно Договору № 10/06-2023 від 10 червня 2023 року встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги загальною вартістю 10 000 грн.
Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 733 від 11 вересня 2023 року позивачем здійснено на рахунок адвоката Столітнього М.М. оплату у розмірі 10 000 грн.
ЄСПЛ підкреслив, що право на доступ до суду є невід'ємним аспектом гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенції. Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, ЄСПЛ зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.
Суд, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що за результатами розгляду цієї справи підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», виходить з принципів співмірності та розумності судових витрат, враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру та приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» з 10 000 грн до 4 000 грн.
Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 6, 205, 207, 512, 514, 526, 626-628, 638, 639, 1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 265 ЦПК України, суд, -
змінений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість за Договором № 4590691 про надання споживчого кредиту від 09 серпня 2021 року у розмірі 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн 00 коп, з яких 14 000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 14 000 грн 00 коп - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» витрати на правову допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 87 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», ЄДРПОУ 44559822; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий:Ганько І. І.