Справа № 523/26910/25
Провадження №2-а/523/10/26
"31" березня 2026 р. Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Бузовського В.В.,
при секретарі - Петровської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 16, в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
До Пересипського районного суду міста Одеси через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» звернувся адвокат Лисевич Сергій Вікторович в інтересах позивача ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 4131 від 27 серпня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В обґрунтування вимог зазначає, про складання відповідачем протоколу за ч.3 ст.210-1 КУпАП йому не було відомо, будь який протокол у його присутності не складався, підпису чи пояснень у протоколі він не робив, а тому що вказана постанова, яка отримана позивачем поштою 08 грудня 2025 року, є протиправною та суб'єкт владних повноважень при їх винесенні не врахував вимог закону, не в повному обсязі з'ясував обставини та без належних та допустимих доказів визнав його винним за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а отже безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного штрафу.
Після надходження та реєстрації зазначеного позову, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст.18, 31 КАС України.
19 січня 2026 року до Пересипського районного суду міста Одеси надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 , просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю позовних вимог. Дану позицію обґрунтовує тим, що 25 серпня 2025 року, під час відпрацювання мобілізаційних заходів у Пересипському районі м.Одеси, ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 де під час опитування виявлені порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме з 21.04.2024р. до 05.06.2025р. через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста не отримав направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. 25.08.2025р. уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол №4131 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та 27.08.2025р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 4131 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. При ухвалені зазначеної постанови дотримано встановленої процедури, враховано характер вчиненого правопорушення, особу позивача а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству. До відзиву були додані письмові докази.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лисевич С.В. підтримав вимоги позову та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 Якименко І.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у відзиві на позов. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог та залишити постанову про накладення адміністративного стягнення № 4131 від 27.08.2025 р. без змін.
Судом встановлено, що 25 серпня 2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 складено протокол № 4131 про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку в особливий період, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.35-36). У зазначеному протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 , та вказано що від пояснення та/ або підписання протоколу відмовився у присутності свідків: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 ; ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 .
27 серпня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 4131, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень (а.с.10, 34).
Оскаржувана постанова, була отримана позивачем поштою 08 жовтня 2025 року, що підтверджується конвертом поштового відправлення та роздруківкою відстеження відправлення з сайту АТ «Укрпошта» (а.с.9).
21 листопада 2025 року відкрито виконавче провадження з виконання постанови № № 4131 від 27 серпня 2025 (а.с.8).
Вирішуючи заявлені позовні вимоги суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час. Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч.1,2,3 ст.7 КУпАП).
Частиною першою ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Диспозицією ч.3 ст.210-1 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) - ст.235 КУпАП.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 278 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова винесена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, докази належного сповіщення ОСОБА_1 про місце, день і час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП в матеріалах справи відсутні.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив наступні висновки: «закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
З огляду на матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що оскаржувана постанова була винесена без належного повідомлення позивача. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без участі позивача.
Відповідачем доказів на спростування зазначених обставин не надано, не подано відзиву на позовну заяву тощо.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а дійшов наступного висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
Отже, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм ч.1 статті 268 КУпАП, що у свою виключало можливість розгляду справи.
Водночас, процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про місце, день і час розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів пункту 3 частини другої статті 19 КАС України, не поширюється.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом - ст.288 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача про те, що ОСОБА_1 , відмовився від пояснень та/або підписання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності свідків, оскільки ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 ; ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 не є сторонніми особами, а є працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже є особами заінтересованими в наслідках розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, дослідивши подані позивачем докази в їх сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що постанова № 4131 від 27 серпня 2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає скасуванню та закриттю провадження по справі.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та керуючись статтями 210-1 КУпАП, 73-77, 90, 205, 241-246, 251, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 4131 від 27 серпня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 484,48 грн.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя