Справа № 513/270/26
Провадження № 3/513/159/26
Саратський районний суд Одеської області
31 березня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретарів судового засідання Русавської Н.В., Филипчук Л.В., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч.1 ст. 130, ч.3 ст. 126 КУпАП,
25 лютого 2026 року о 12 годині 01 хвилина, по вул. Заводська, смт Сарата, Білгород-Дністровського району Одеської області, водій керував автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність настає за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, 25 лютого 2026 року о 12 годині 01 хвилина, по вул. Заводська, смт Сарата, Білгород-Дністровського району Одеської області, водій керував автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відносно якого державним виконавцем ДВС ОСОБА_2 було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами від 19 березня 2019 року, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», п. 2.1. а. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність настає за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні 19 березня 2026 року пояснив, що вину за ст. 130 КУпАП не визнає, з приводу ст. 126 КУпАП вину визнав, оскільки був обізнаний про обмеження його в праві керування транспортними засобами. Також зазначив про те, що в той день віз маму до лікарні, вперше за два роки сів за кермо, і не вдало. Відмовився від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу, та в медичному закладі, оскільки економив час, та спішив у лікарню. Він зупинився, вийшов з машини і пішов по своїх справах. Коли під'їхали працівники поліції, вони запитали його чого він тікає, на що він відповів, що він не тікав. Працівники поліції йому пропонували проїхати до медичного закладу, але він відмовився.
Дослідивши та оцінивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до пункту 2.9. ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
У відповідності до ч. 10 ст.15 Закону України "Про дорожній рух" забороняється керування транспортними засобами, зокрема, особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.3 ст. 126 КУпАП доказана:
протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 600443, № ЕПР1 № 600415 від 25 лютого 2026;
рапортом поліцейського СРПП відділення № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області С. Пономаренка від 25 лютого 2026року;
постановою старшого державного виконавця Саратського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Тарасюк О.П. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 19 березня 2019 року;
відеозаписом обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує: за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння, за ч.3 ст. 126 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчинені однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила декілька правопорушень, справи про які розглядаються одночасно, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП України враховує характер адміністративних правопорушень, особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, та обставини, що пом'якшують відповідальність, а саме: повне визнання вини та щире каяття, сімейний та майновий стан правопорушника. Судом не встановлено обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив два адміністративних правопорушення, з яких адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, є більш серйозним з числа вчинених, тому остаточне адміністративне стягнення належить накласти в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Тому суд дійшов до висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у виді адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір у сумі 665, 60 гривень.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284, 285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.3 ст. 126 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення: за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; за ч.3 ст. 126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA848999980313080149000015001, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК у Одеській області (Одеська обл.) 21081300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок - на розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу - стягнення судового збору на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений 31 березня 2026 року.
Суддя К. Ю. Рязанова