Справа 522/21972/19
Провадження 1-кп/522/2354/26
31.03.2026 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши об'єднанні кримінальне провадження №12025162510000926 від 05.07.2025 року, №1201960500003758 від 18.07.2019 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 12.02.2013 Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
- 09.04.2019 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 21.04.2020 Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, ч. 4 ст. 70 КК України - вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 09.04.2019 виконувати самостійно;
- 10.01.2024 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 307 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 10.01.2024 по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч.2 ст. 186 КК України,
На розгляді перебуває об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч.2 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до шістдесяти днів з альтернативою визначення застави, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не змінились та не відпали.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на незадовільний стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 , який має катаракту, сліпий на одне око і потребує постійного лікування, є наркозалежним та перебуває на метадоновій програмі, а тому в умовах утримання в СІЗО надати таку медичну допомогу неможливо.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника і просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали, суд встановив наступне.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.02.2026 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12.04.2026 з альтернативою визначення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, що ОСОБА_4 з посиланням на вагомі докази, перелік яких зазначений у реєстрі матеріалів досудового розслідування,обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, найтяжче з яких, відповідно до статті 12 КК України, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до категорії тяжких, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має легальних джерел доходів для існування.
За даних обставин, суд приходить до висновку про доведеність прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, що є підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку останнього та запобігти вищевикладеним ризикам.
Документально підтверджених доказів того, що наявні підстави, які унеможливлюють тримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятору за станом здоров'я суду не надано та судом не встановлено.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням положень п.2 ч.5 ст.182 КПК України, особи обвинуваченого, обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що раніше визначений розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, у разі його внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти заявленим у клопотанні прокурора ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 314, 315, 176-178, 182, 183, 331, 370, 372, 376, 395, 532 КПК України,-
Клопотання прокурора задовольнити, продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів, тобто строк дії ухвали до 29.05.2026.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 в якості альтернативного запобіжного заходу заставу - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії зазначеного запобіжного та покласти на обвинуваченого строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться до суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала, в частині застосування запобіжного заходу, може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримаються під вартою - в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Суддя ОСОБА_1