Справа № 521/1468/26
Номер провадження:1-кп/521/1349/26
30 березня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
в присутності обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ( у режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, в залі суду в м. Одеса, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162470001729 від 10.12.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України,
У провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України.
До обвинуваченої ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 04.04.2026 року.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої із визначенням застави у розмірі 60 НМДГ, посилаючись на тяжкість висунутого обвинувачення та враховуючи ту обставину, що ризики не зменшилися.
Захисник заперечувала проти клопотання прокурора, просила застосувати більш м'який запобіжний захід або зменшити розмір застави до миінімального.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та не змінились, а саме обвинувачена ОСОБА_4 може: переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується, крім іншого, у вчинені тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дев'яти років, а тому обвинувачена, для якого настання вказаних наслідків є небажаним, може вдатися до спроб переховуватись від суду. Обвинувачена раніше не судима, має постійне місце проживання, не заміжня, не має постійного джерела доходу та отримує дохід у зв'язку зі своєю протиправною діяльністю, а саме збуту заборонених в цивільному обігу наркотичних засобів, тобто існує реальна загроза, що остання може переховуватись від суду, вчинити інше правопорушення.
З урахуванням наявності існування наведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виникла необхідність у вирішенні питання щодо застосування застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченої.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу. Та відповідно до п.5 ч.2 зазначеної статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, можна дійти висновку про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити і гарантувати належне виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків та перешкодити зазначеним ризикам.
При цьому суд вважає, що обрання даного запобіжного заходу обвинуваченій не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
На стадії досудового розслідування до обвинуваченої ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, який був дієвим важелем для процесуального впливу на поведінку останньої.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави, щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного, вважаю необхідним визначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 199 680 грн., оскільки такий розмір застави відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є достатнім та таким, що здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків у даному кримінальному провадженні та не буде непомірним.
Матеріали справи не містять інформації, що обвинувачена за станом здоров'я не може перебувати під вартою.
Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331,176,177, 183, 193,194, 196 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої.
Продовжити щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, до 28.05.2026 р. включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що становить 199 680 ( сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із місця свого проживання без дозволу суду;
3) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на в'їзд в Україну та виїзд з України.
Копію ухвали направити в ДУ «Одеська одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1