Житомирський апеляційний суд
Справа №296/6512/24 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С.
Категорія 68 Доповідач Шевчук А. М.
04 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,
за участі секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №296/6512/24 за позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , особа, що бере участь у справі: орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою через адвоката Богданович Марію Валентинівну,
на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 травня 2025 року, яке ухвалене під головуванням судді Рожкової О.С. у м. Житомирі,
У липні 2024 року Виконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган опіки і піклування, який діє в інтересах дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 . Просив: позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів доходу, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь особи чи установи, яка у подальшому буде здійснювати догляд за ними.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_4 є матір'ю дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батьків у свідоцтвах про народження дітей записані відповідно до частини першої ст.135 СК України. Мати дітей злісно ухиляється від виконання батьківських обов'язків із виховання та утримання своїх дітей, зловживає спиртними напоями, не забезпечує дітей одягом, продуктами харчування, речами першої необхідності, не здійснює належного догляду за ними, не проживає разом із дітьми. ОСОБА_2 поставлена на облік в службі як дитина, яка перебуває в складних життєвих обставинах у зв'язку з тим, що зазнала насильства з боку матері. На адресу служби неодноразово надходили повідомлення про те, що діти зверталися до поліції, оскільки мати ОСОБА_5 розпивала спиртні напої з чоловіками в помешканні, де проживала з дітьми, внаслідок чого поводилася агресивно, не здійснювала належного догляду за дітьми, тому вони не бажали повертатися додому. Працівниками служби, центру соціальних служб та ювенальної превенції з матір'ю ОСОБА_4 проводилася профілактична робота щодо належного виконання нею батьківських обов'язків та ведення здорового способу життя, але 23 січня 2023 року під час відвідування сім'ї ОСОБА_4 було встановлено, що вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння, у помешканні були незадовільні умови проживання, у зв'язку з чим на підставі акта проведення оцінки рівня безпеки дитини малолітній ОСОБА_6 був влаштований до КП «Дитяча лікарня імені В.Й. Башека» Житомирської міської ради. Питання повернення ОСОБА_3 у рідну сім'ю було розглянуте на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Житомирської міської ради, де з ОСОБА_4 проведено профілактичну бесіду на предмет належного виконання батьківських обов'язків, ведення здорового способу життя, недопустимості залишення дітей без догляду, створення належних умов проживання. Син був переданий матері, але останню було попереджено про можливість позбавлення її батьківських прав у разі систематичного ухилення від виконання батьківських обов'язків. Неповнолітня ОСОБА_7 тривалий час проживає з бабусею ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 , яка взяла на себе обов'язки з виховання та утримання онуки. На адресу служби 08 липня 2024 надійшло усне повідомлення з поліції про те, що малолітній ОСОБА_9 ночував у під'їзді будинку АДРЕСА_2 . Дитина повідомила, що під час перебування з матір'ю в квартирі її співмешканця ОСОБА_10 по АДРЕСА_3 , останній побив ОСОБА_6 . ОСОБА_9 повідомив, що його мати та її співмешканець систематично зловживали алкогольними напоями, через що він потерпав від фізичного насильства, не отримував належного догляду та харчування. У зв'язку з тим, що подальше перебування малолітнього ОСОБА_3 в сім'ї матері становило загрозу його життю та здоров'ю, а неповнолітня ОСОБА_2 тривалий час проживає в сім'ї бабусі ОСОБА_8 , виконавчим комітетом Житомирської міської ради було прийняте рішення від 10 липня 2024 року №1136 «Про відібрання у ОСОБА_4 дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та затвердження висновку щодо позбавлення матері батьківських прав». Робота, яка проводилася з ОСОБА_4 суб'єктами соціальної роботи, позитивного результату не дала, мати не змінила свою поведінку та ставлення до дітей.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 08 травня 2025 року позов Виконавчого комітету Житомирської міської ради задоволений. Позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь особи чи установи, яка у подальшому буде здійснювати догляд за ними, щомісяця, починаючи з 17 липня 2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Вирішено питання судових витрат та допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на дітей в межах суми платежу за один місць.
Відповідач ОСОБА_4 , не погодившись із рішенням суду першої інстанції, через представника адвоката Богданович (Яницьку) М.В. подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що вимога про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 є передчасною і не може бути задоволена в повному обсязі. Наразі ОСОБА_4 працевлаштована прибиральником виробничих приміщень у АТ «Житомирські ласощі». Згідно з довідкою про наслідки наркологічного огляду від 02 вересня 2024 року №2100 на момент огляду у відповідача ( ОСОБА_1 ) відсутні психічні та поведінкові розлади, пов'язані із зловживанням алкогольними напоями, наркотичними засобами, психотропними речовинами. Згідно з довідкою від 02 вересня 2024 року №1895 ОСОБА_1 на психіатричному обліку не перебуває, за допомогою до лікаря-психіатра не зверталася. Відповідач ( ОСОБА_1 ) має двокімнатну квартиру з усіма зручностями, де створені належні умови для проживання дітей. Згідно з характеристики ОСОБА_11 навчається у ліцеї №21 м.Житомира та за час навчання зарекомендувала себе з позитивної сторони. ОСОБА_9 має негативну характеристику та дитина до порад педагогів не дослухається. У судовому засіданні суд першої інстанції заслуховував думку дітей, які не бажають, щоб матір позбавили батьківських прав, оскільки мають із нею гарні стосунки та вона їх матеріально утримує. Отже, на переконання матері дітей та її представника позивачем не надано жодного доказу, який би підтвердив, що ОСОБА_1 , систематично зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, що вона не створила для дітей нормальних умов для проживання, виховання і навчання та безвідповідально відноситься до виконання батьківських обов'язків. Вимога про позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Суд може відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням матір'ю батьківських обов'язків. Факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення її батьківських прав також може свідчити про інтересів матері до дітей. Відповідач ( ОСОБА_1 ) бажає спілкуватися з дітьми, піклуватися про них та заперечує щодо ухвалення судового рішення про позбавлення її батьківських прав щодо її дітей. Сам факт оскарження ОСОБА_12 рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку вже свідчить про те, що мати дітей бажає приймати участь у їх вихованні.
Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Богданович (Яницька) М.В. апеляційну скаргу підтримали та просять її задовольнити, - рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник позивача виконавчого комітету Житомирської міської ради Гончарук Я.В. апеляційну скаргу не визнала, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник органу опіки та піклування Житомирської міської ради Шуляк О.В. апеляційну скаргу не визнала, також просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.
Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.5 СК України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
За змістом пунктів 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятій Резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенції про права дитини) слідує, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За положеннями ст.ст.18,19 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частини першої ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Зміст пункту 2 частини першої ст.164 СК України, у редакції, яка діяла на час звернення до суду із цим позовом, передбачав, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них (частина третя цієї статті).
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст.165 СК України).
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини (частина друга ст.166 СК України).
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину (частина третя ст.166 СК України).
Відповідно до частини третьої ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (частини друга та третя ст.193 СК України).
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга ст.182 СК України).
Відповідно до частини першої - третьої ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно із частиною першою ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ОСОБА_5 є матір'ю двох дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.13-14).
Відомості про батька дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 записані зі слів матері відповідно до частиною першою ст.135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст.126,133,135 СК України №00045924967, №00045924611 від 10 липня 2024 року (а.с.15-16).
У подальшому ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_13 » у зв'язку реєстрацією шлюбу.
Наказом Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради від 09 березня 2021 року за №10-ІІ ОСОБА_2 взято на облік в службі як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах у зв'язку з тим, що вона зазнала насильства з боку матері, що стверджується копією наказу (а.с.17-18).
До Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області 25 листопада 2022 року надійшло повідомлення від начальника сектору ювенальної превенції ЖРУП щодо неналежного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_14 , що підтверджується копією листа про надання інформації Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області від 08 грудня 2022 року №19347/201/04/2022 (а.с.19).
До Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшов письмовий рапорт начальника сектору ювенальної превенції ЖРУП про те, що 23 січня 2023 року під час виконання матеріалів ЄО №1802 та ЄО №1819 від 15 січня 2023 року було відвідано адресу: АДРЕСА_4 , де проживає малолітній ОСОБА_3 разом із матір'ю ОСОБА_1 . В ході відвідування встановлено, що ОСОБА_1 перебуває з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а тому працівниками сектору ювенальної превенцїї спільно з спеціалістом служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради було прийнято рішення вилучити малолітнього ОСОБА_3 до дитячої міської лікарні, що підтверджується копією листа про надання інформації Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 06 лютого 2023 року №2602/201/04/2023 (а.с.20).
У педіатричне відділення №3 стаціонару 23 січня 2023 року та 07 лютого 2023 року поступала дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою АДРЕСА_4 . Дитина доставлена швидкою допомогою у супроводі представника служби (управління) у справах дітей, що підтверджується копіями повідомлень адміністрації комунального підприємства «Дитяча лікарня імені В.Й.Башека» Житомирської міської ради від 23 січня 2023 року №04/4-104 та від 07 лютого 2023 року №04/4-164 (а.с.21-22).
Із метою захисту прав дитини на забезпечення належного виховання в сім'ї, а також захисту педагогів від принижень з боку ОСОБА_5 та її співмешканця директор ліцею №21 м.Житомира 23 лютого 2024 року зверталася до Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради та Житомирського районного відділу поліції Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області з проханням провести роботу з сім'єю Редькіних та вжити відповідних заходів, що підтверджується копією листа директора ліцею №21 м.Житомира від 23 лютого 2024 року №56 (а.с.23).
Копією довідки про фіксацію тілесних ушкоджень №39 Житомирської обласної дитячої лікарні від 08 липня 2024 року підтверджується, що співмешканець матері, тобто відповідача, наніс 08 липня 2024 року ОСОБА_15 тілесні ушкодження (а.с.24-25).
Згідно з наказом Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради від 11 липня 2024 року №55-С ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с.30).
За наказом служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради від 12 липня 2024 року №71 «Про тимчасове влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 » діти тимчасово були влаштовані у сім'ю бабусі ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на шість місяців (а.с.32-33).
Судом установлено, що Виконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах дітей звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою позбавити останню батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв'язку із ухиленням матері від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання дітей.
Колегія суддів звертає увагу, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, за умови свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом першої інстанції допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 (бабуся дітей та мати відповідача), яка показала, що ОСОБА_7 останні два роки проживає з нею (бабусею) за власним бажанням, а ОСОБА_9 - із 12 липня 2024 року. ОСОБА_16 хоче проживати з матір'ю. Свідок також показала, що постійно спілкується з відповідачем, тобто дочкою, яка має гарні відносини з дітьми, проводить із ними час, надає допомогу та відвідує батьківські збори в навчальних закладах дітей. Разом із тим, свідок наголосила на тому, що зверталася за допомогою до служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради та писала заяву в поліцію на неправомірні дії співмешканця доньки.
Свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 показали, що ОСОБА_2 зазнала насилля від матері. ОСОБА_1 забирала сина зі школи в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим з нею була проведена робота з боку психолога. Також зазначили про те, що належним вихованням дітей займається бабуся, а мати протягом року не відвідувала батьківських зборів. Дитина ОСОБА_9 був свідком бійки між матір'ю та її співмешканцем.
Судом першої інстанції заслухана думка дітей щодо можливості позбавлення їх матері батьківських прав. Діти не бажають, щоб їх матір була позбавлена батьківських прав, оскільки мають із нею гарні стосунки і вона їх матеріально утримує.
Разом із тим, відповідно до висновку органу опіки та піклування в особі виконкому Житомирської міської ради від 10 липня 2024 року, затвердженого рішенням від 10 липня 2024 року №1136, ОСОБА_1 доцільно позбавити батьківських прав відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.44). ОСОБА_4 ухиляється від виконання обов'язків із виховання та утримання дітей, не здійснює належний догляд за ними, не працює, зловживає спиртними напоями, на тривалий час залишає малолітнього ОСОБА_6 без піклування матері. Неповнолітня ОСОБА_7 фактично проживає з бабусею ОСОБА_8 у м. Житомирі в чотирикімнатній квартирі АДРЕСА_5 . Бабуся взяла на себе обов'язок із виховання та утримання онуки. Під час відвідування сім'ї ОСОБА_1 23 січня 2023 року було встановлено, що мати дітей перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у помешканні незадовільні умови проживання, у зв'язку з чим, на підставі акта проведення оцінки рівня безпеки дитини, малолітній ОСОБА_6 був влаштований до КП «Дитяча лікарня ім.В.Й.Башека» Житомирської міської ради. Дитину було повернуто на подальше проживання та виховання матері, якій наголошувалося на необхідності ведення здорового способу життя та неприпустимості залишення дітей без батьківського піклування, створення задовільних умов для проживання дітей. Малолітній Самвел 08 липня 2024 року був повторно поміщений на підставі акта проведення оцінки рівня безпеки дитини до КП «Лікарня №2 ім. В.П.Павлусенка» Житомирської міської ради, у зв'язку з тим, що малолітній залишився без піклування матері. Зі слів хлопчика, його побив співмешканець матері і він втік із дому. ОСОБА_1 своєї поведінки та ставлення до дітей не змінила.
Відповідно до положень частини другої ст.13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Так, із характеристики ліцею №21 прослідковується, що ОСОБА_19 часто порушує правила поведінки у ліцеї, запізнюється на уроки, приходить до ліцею без домашніх завдань, займається на уроках сторонніми справами, використовує мобільний телефон для ігор, має низький рівень мотивації до навчання, конфліктує з однокласниками та вчителями, у класі є діти, які потерпають від його агресивних дій із нанесенням моральної шкоди (обзивання, цькування, задирання, хлопець емоційний, нестриманий, часто провокує конфлікти, як із учнями свого класу, так і з учнями інших класів (а.с.178). Асоціальні прояви у поведінці ОСОБА_6 потребують постійної уваги із сторони дорослих. На зауваження вчителів учень може реагувати неадекватно (підвищений тон, грубість, некоректність висловлювання). Бабуся ОСОБА_8 відвідує батьківські збори, реагує на телефонні виклики, але виховного впливу на онука не має.
Рішенням виконкому Житомирської міської ради від 04 липня 2025 року №927 ОСОБА_9 , як малолітня дитина, яка залишилася без батьківського піклування, виведений з сім'ї патронатного вихователя та помічника патронатного вихователя, у зв'язку з тим, що між патронатним вихователем та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають перебуванню ОСОБА_3 в сім'ї патронатного вихователя, з 04 липня 2025 року (а.с.176).
У листі ліцею №21 м.Житомира від 12 січня 2026 року №7 до поліції, Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, Департаменту освіти ЖМР міститься інформація стосовно того, що під час зимових канікул, 24 грудня 2025 року приблизно о 19 годині біля ліцею №23 м.Житомира, група підлітків жорстоко побила учня 7-го класу ОСОБА_20 , унаслідок чого останній був доправлений до дитячої обласної лікарні з діагнозом: забій нижньої щелепи, перелом, забій м'яких тканин тулубу. У ході розслідування з'ясовано, що ініціатором конфлікту та співучасником нападу був ОСОБА_9 (а.с.173-175). ОСОБА_9 проживає з бабусею ОСОБА_8 поки триває судовий процес щодо позбавлення його матері ОСОБА_5 батьківських прав, але бабуся не має впливу на онука та повністю втратила над ним контроль.
Із акта спроби обстеження умов проживання від 14 січня 2026 року вбачається, що членами комісії була здійснена спроба обстеження умов проживання ОСОБА_1 та встановлено, що мати дітей відчинила двері, але поводилася агресивно, проявила фізичну силу до членів комісії (вирвала акт та кидалася битися), повідомила, що ОСОБА_21 був у неї 13 січня 2026 року, хоча дитина перебуває у Центрі реабілітації в с.Пряжів “Живи», оскільки має серйозні зауваження до агресивної поведінки (приймає участь у бійках, крадіжках грошей та займається бродяжництвом) (а.с.172).
Наразі ОСОБА_11 продовжує проживати з бабусею ОСОБА_8 , а ОСОБА_9 перебуває у Центі реабілітації «Живи» с.Пряжів.
За час перебування справи на перегляді у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 свого способу життя не змінила, у суді апеляційної інстанції пояснила, що працює неофіційно, а з офіційної роботи звільнилася через малу зарплату, тобто докази працевлаштування відповідача у матеріалах справи відсутні, остання не спростувала тих обставин, що надалі продовжує спільне проживання та підтримує стосунки з особою, яка вчинила насильство відносно неї та її малолітнього сина, на співпрацює з соціальними службами не йде та до свого житла не допускає. Отже, у розпорядженні апеляційного суду відсутні докази, що відповідач змінила відношення щодо виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей, а тому колегія суддів доходить висновку, що біологічна мати дітей продовжує ухилятися від виконання своїх обов'язків щодо виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 та малолітнього сина ОСОБА_6 , тобто свідомо не виконує батьківських обов'язків відносно своїх дітей.
Окрім того, як наголосили представники органу опіки та піклування, вчинки малолітнього ОСОБА_6 є похідними від поведінки матері, оскільки син неодноразово благав матір змінити спосіб свого життя та виправитися, але остання залишається байдужою до його прохань та продовжує ухилятися від виконання своїх батьківських обов'язків.
Думка дітей вислухана судом та оцінена разом із іншими доказами. Суд прислуховується до бажання дітей, але баланс між бажаннями дітей та їх реальними потребами не на користь їх безпеки, що відповідає наразі їх найкращим інтересам - перебувати у безпечному для них середовищі.
Ураховуючи викладене вище та наявність встановленого факту ухилення ОСОБА_1 від виховання дітей шляхом свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов'язками, поведінку матері дітей, беручи до уваги висновок опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо дітей, виходячи із найкращих інтересів дітей, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування крайнього заходу, а саме, позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно її дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягнення з відповідача на утримання дітей аліментів у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду - 17 липня 2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, на користь особи або установи, яка надалі буде здійснювати догляд за дітьми, як того просить орган опіки та піклування в особі виконкому Житомирської міської ради.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що б призвело до неправильного вирішення справи по суті, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції.
Згідно з ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Богданович Марію Валентинівну, залишити без задоволення.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 30 березня 2026 року.
Головуюча Судді: