Справа № 161/25123/25 Провадження №33/802/278/26 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р. М.
Доповідач: Гапончук В. В.
30 березня 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю секретаря судового засідання Богдан Л.М., захисника Винту Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Винту Є.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 березня 2026 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без вилучення транспортного засобу.
Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України, та провадження по справі стосовно нього закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 38 КпАП України у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Згідно з постановою суду ОСОБА_1 03.12.2025 року о 00.02 год. в м. Луцьку по вул. Львівська, 102, керував автомобілем «Audi A4», р.н. НОМЕР_1 , стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України. При цьому, огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер». Порушення вчинено повторно, протягом року.
Крім того, ОСОБА_1 , 03.12.2025 року о 00.02 год. в м. Луцьку по вул. Львівська, 102, повторно, протягом року, керував автомобілем «Audi A4», р.н. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху України.
В поданій апеляційній скарзі захисник, який діє в інтересах ОСОБА_1 , не погоджується з постановою суду першої інстанції у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Вказує, що транспортним засобом 03.12.2025 ОСОБА_1 не керував, що в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_2 , яка є його нареченою, була присутня безпосередньо під час подій і саме вона керувала автомобілем. Надалі вона пересіла на пасажирське місце, оскільки не має посвідчення водія і не хотіла з приводу цього мати проблем.
Крім того захисник вказує, що апеляційна скарга подається без ознайомлення з мотивами оскарженої постанови, оскільки вона досі не оприлюднена, що фактично обмежує право на ефективний захист.
Захисник просить оскаржену постанову скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КпАП України та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення
За приписами ч. 6 ст. 294 КпАП України неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, будь-яких клопотань до суду від нього не надходило. Тому, за наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності останнього у судовому засіданні, при цьому його інтереси були представлені захисником Винту Є.Ю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, доходжу наступного висновку.
За положеннями статей 245, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до приписів ч. 7 ст. 294 КпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Постанова в частині визнання винним ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КпАП України та закриття провадження у цій частині апелянтом не оскаржується.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України, а тому вказаний вище висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст. 280 КпАП України.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому за положеннями ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає: 1) у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; 2) або ж у діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння, вчинене повторно протягом року.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, а саме керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, за обставин зазначених в оскарженій постанові судді, підтверджується зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України, повністю доводиться: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом, результатами тесту приладу «Драгер» (результат - 1,28 проміле), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом з бодікамер працівників поліції.
Зібрані по справі докази є належними та допустимими, які взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Сумніви у їх належності та достовірності у апеляційного суду не виникає.
Також вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення належним чином доводиться відеозаписами з боді-камери працівників поліції, на яких зафіксовано події, викладені у протоколі. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано рух і зупинку транспортного засобу під керуванням саме ОСОБА_1 , його спілкування з працівниками поліції, в ході якого у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим, йому як водію транспортного засобу, який мав ознаки алкогольного сп'яніння, було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Жодних заперечень щодо керування транспортним засобом ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не висловлював, після зупинки вказав, що їхав до брата. Відеозаписом також зафіксовано висловлювання ОСОБА_1 після відсторонення його від керування атомобілем, що «наречена посвідчення водія має, але їздити не вміє», що беззаперечно спростовує апеляційні доводи щодо керування 03.12.2025 автомобілем нареченою ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Такі доводи на етапі судового розгляду при відсутності заперечень у ОСОБА_1 щодо керування ним транспортним засобом під час документування правопорушення, розцінюються судом як вибудувана лінія захисту та не беруться до уваги.
Проведеним на місці зупинки оглядом на стан алкогольного сп'яніння встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, результат огляду - 1,28 проміле.
Надалі ОСОБА_1 працівником поліції в усному порядку було роз'яснено обсяг його прав та обов'язків, і той факт, що в разі незгоди з результатом проведено огляду можна проїхати в медичний заклад, проте ОСОБА_1 з результатом був згідний. Згода з встановленим результатом підтверджується, окрім відеозапису, власноручним підписом в роздруківці приладу «Драгер» та в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відеозапис є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення та на відео зафіксована вся подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України.
В судовому засіданні 04.03.2026 був присутній захисник ОСОБА_3 , якому було роз'яснено строки і порядок оскарження постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.03.2026. При цьому, як професійний учасник справи, зокрема користувач системи «Електронний Суд», захисник не був позбавлений можливості звернутися до суду про отримання копії оскарженої постанови в електронному вигляді або ж безпосередньо отримати таку копію в суді першої інстанції.
На думку апеляційного суду в матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, а покликання сторони захисту на можливі порушення без належного їх обґрунтування слід розцінювати як спроби ОСОБА_1 уникнути відповідальності за скоєне будь-яким чином.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України.
Законних підстав для скасування оскарженого судового рішення та закриття провадження у справі за ч. 2 ст. 130 КпАП України з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає, а тому оскаржену постанову судді слід залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України,
Апеляційну скаргу захисника Винту Євгенія Юрійовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.В. Гапончук