Справа № 161/6345/26 Провадження №11-сс/802/144/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
30 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту (ЄРДР №62026140130000267),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23 березня 2026 року клопотання слідчого Третього СВ (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР розташованого у м.Львові ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишено без задоволення. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на 2 місяці, тобто до 22 травня 2026 року включно, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором не надано докази про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у зв'язку з чим обрав даний запобіжний захід.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, застосувати стосовно ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. Вважає, що слідчим суддею не прийнято до уваги те, що відсутні ризики, які дають підстави вважати, що наявні обставини, які зазначені в ч.1 ст.177 КПК України. Посилається на повне визнання вини, міцні соціальні зв'язки ОСОБА_8 , останній проходить службу в НП України, відтак перебуваючи під домашнім арештом не зможе працювати та відшкодувати шкоду потерпілим.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляцію з викладених в ній підстав, прокурора, який заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно із вимогами ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дані вимоги закону слідчим суддею були дотримані не в повному обсязі.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, перебуває на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП у Волинській області, де характеризується позитивно.
Також необхідно взяти до уваги те, що за період, коли підозрюваний ОСОБА_8 знаходився під домашнім арештом, він жодного разу не порушував обов'язків, які покладені на нього слідчим суддею.
З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, існують можливості запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, на які звертає увагу прокурор у своєму клопотанні, шляхом застосування менш обтяжливого для підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Таким чином, апеляційний суд вважає за доцільне скасувати ухвалу слідчого судді про застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Строк дії ухвали про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання встановити в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.05.2026 включно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 березня 2026 року стосовно ОСОБА_8 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого Третього СВ (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР розташованого у м.Львові ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 .
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_8 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді