Справа № 761/7489/26
Провадження № 1-кс/761/5726/2026
10 березня 2026 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю, захисника ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_2 на повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 22.12.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України у кримінальному провадженні №12025100100004210
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга захисника ОСОБА_2 на повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 22.12.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України у кримінальному провадженні №12025100100004210.
За обставин викладених у скарзі, на досудовому розслідуванні слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження внесеному до ЄРДР за № 12025100100004210 від 21.12.2025 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 296 КК України.
22.12.2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 296 КК України, внаслідок подій, які мали місце 21.12.2025 року у місті Києві по вул. Хрещатик, 21, а саме конфлікту між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та 12-ма невстановленими особами.
Ініціатор скарги зазначає, що вся підозра ОСОБА_5 зводиться до припущень орану досудового розслідування, оскільки жодного доказу протиправності дій підозрюваного навіть не описано у підозрі, хоча б про наявність таких доказів в принципі. Натомість є пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які стверджують про те, що з боку 12 невстановлених осіб було протиправне посягання на життя та здоров'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що також підтверджується і відеозаписом з місця події. Так, ОСОБА_5 дійсно здійснив попереджувальний постріл у гору, в межах необхідної оборони (визначеної ст. 36 КК України), з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. У даному випадку шкоду нікому завдано не було, тобто не відбулось перевищення меж необхідної оборони.
Як зазначає ініціатор скарги, зі спливом певного часу з моменту повідомлення особі про підозру в матеріалах кримінального провадження вже мають бути конкретні фактичні дані та інформація, які підтверджують причетність підозрюваного до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а не абстрактні та узагальнені твердження про обґрунтованість підозри, які до того ж повністю спростовуються долученими доказами, з яких вбачається як відсутність складу злочину у діях ОСОБА_5 , оскільки мала місце необхідна оборона з мето відвернення незаконного посягання на життя та здоров'я військовослужбовців групою осіб, а ніяк не вчинення неповаги до суспільства (хуліганство).
У зв'язку з чим адвокат ОСОБА_2 у скарзі просить скасувати повідомлення про підозру від 22.12.2025 року, складене старшим слідчим слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12025100100004210 висунуте та вручене ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 296 КК України; зобов'язати компетентних посадових осіб Шевченківської окружної прокуратури міста Києва у кримінальному провадженні № 12025100100004210 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 12025100100004210 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 296 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 скаргу підтримав в повному обсязі, зазначив, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, вказав, що ОСОБА_5 та його товариш зазнали нападу з боку 12 осіб, у зв'язку з чим ОСОБА_5 здійснив попереджувальний постріл вгору для відвернення протиправного посягання на життя та здоров'я, нікого при цьому поранено не було. Просив скаргу задовольнити та скасувати повідомлення про підозру.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що матеріали кримінального провадження містять достатні відомості та докази щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, зауважив, що наразі кримінальне провадження зупинено, просив відмовити в задоволенні скарги.
Слідча суддя заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали скарги та долучені документи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Згідно з положеннями п.10 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Слідчою суддею встановлено, що у провадженні Шевченківського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100100004210.
22.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 296 КК, а саме у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями Глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного Закону.
Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вказаних процесуальних норм.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють, що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Слідча суддя, виходячи із загальних засад кримінального провадження, закріплених у ст. 7 КПК України, вважає, що предметом судового контролю слідчим суддею під час розгляду скарги на повідомлення про підозру є: обґрунтованість підозри, оскільки перевірка слідчим суддею саме обґрунтованості підозри є бар'єром для необґрунтованого кримінального переслідування і засобом належної реалізації загальних завдань кримінального провадження щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура; форма і зміст документу повідомлення про підозру, а також порядок повідомлення про підозру (наявність повноважень у особи, яка здійснила таке повідомлення, тощо).
Перевіряючи на предмет форми оскаржуваного повідомлення про підозру, воно в повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України, оскільки наявні всі необхідні реквізити, визначені зазначеною нормою закону.
Що стосується перевірки обґрунтованості вищевказаного повідомлення про підозру слідча суддя звертає увагу на наступне.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість слід виходити з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
В той же час, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
На початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Разом з тим, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки і оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Аналізуючи наявні у провадженні слідчого судді матеріали, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, допустимість доказів щодо встановлення його винуватості, слідча суддя вважає, що зміст таких матеріалів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлена 22.12.2025 ОСОБА_5 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти висновку, що ОСОБА_5 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення є очевидно обґрунтованим, а тому слідчий суддя не вбачає у висновках слідчого про обґрунтованість підозри чогось очевидно довільного чи свавільного.
Щодо посилання адвоката на відсутність у повідомленні про підозру належних доказів про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, слід зазначити, що вказані обставини повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, слідча суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати такі питання та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового розгляду кримінального провадження.
За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Також кримінальним процесуальним законом обумовлено принцип диспозитивності, за яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.26 КПК України), а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України).
Під час судового розгляду стороною захисту не надано доказів на підтвердження своїх доводів, ці обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність достатніх підстав для задоволення вказаної скарги.
Таким чином, слідча суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд стороною кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 22,26,277,278, 303, 309 КПК України, слідча суддя
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_2 на повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 22.12.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України у кримінальному провадженні №12025100100004210.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Повний текст оголосити 13 березня 2026 року о 15 годині 10 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1