Справа № 761/9688/26
Провадження № 1-кс/761/6966/2026
18 березня 2026 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Арчепитівка Любашівського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, на утримані має одну малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025100100002005 від 29.05.2025
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025100100002005 від 29.05.2025.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№12025100100002005 від 29.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 Кримінального кодексу України.
11.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованих кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, зокрема копії яких долучено до матеріалів клопотання.
У своєму клопотанні слідчий звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на те, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав часткового та просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з покладенням відповідних обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, зазначив, що підозрюваний визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення та сприяє розкриттю кримінального правопорушення.
Захисник ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 не заперечували проти застосування відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, документи, що надійшли на адресу суду, заслухавши думку учасників, слідча суддя приходить до такого висновку.
В судовому засіданні встановлено, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100100002005.
За обставин викладених у клопотанні 11.03.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Підозрюваний таку підозру не оспорював.
На переконання слідчої судді на час розгляду клопотання ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання.
Слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про наступні ризики: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.
За злочини, які інкримінуються особі, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_4 має місце проживання та реєстрації, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання може вчинити дії, направлені на переховування від органів досудового розслідування.
При визначенні ймовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків.
При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За таких обставин, слідча суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України), незаконно впливати на свідків (пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України), з огляду на обставини вчинення інкримінованого злочину.
При цьому, слідча суддя враховує особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, його майновий стан, а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя.
Крім того, прокурором у судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_4 не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 194 КПК України, слідча суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати встановлене в судовому засіданні місце проживання у певний період доби за виключенням випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога», та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 199, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши у період з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
-утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні, щодо обставин кримінального провадження.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 10 травня 2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст оголосити 20 березня 2026 року о 09 годині 55 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1