Справа №760/6474/26 1-кс/760/3494/26
20 березня 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42025110000000113 від 09.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42025110000000113 від 09.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «РЗА Системз» до початку повномасштабного вторгнення здійснювало експорт продукції до рф на адресу ООО «РЗА СИСТЕМЗ», засновником якого, з часткою 50%, був ОСОБА_4 , крім того ОСОБА_4 був також директором російського підприємства, а фактичне керівництво та менеджмент діяльності російського суб'єкта господарювання здійснювалися з України.
В клопотанні зазначено, що ООО «РЗА СИСТЕМЗ» окрім реалізації продукції комерційним структурам, приймало участь в державних закупівлях рф, де контрагентами підприємства виступали державні: ПАО «Россети Сибирь», ПАО «Россети Центр», АО «Орелоблэнерго», ООО «Ен+ Торговый Дом», ГУП РК «Крыменерго».
Крім того, з метою освоєння ринку Середньої Азії ОСОБА_4 було створено аналогічне підприємство на території Республіки Казахстан - ТОО «РЗА СИСТЕМЗ-KZ», де директором є громадянин Казахстану ОСОБА_5 .
До початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_4 та менеджери ТОВ «РЗА Системз» систематично виїжджали до рф і Казахстану для координації діяльності підприємства та навчання персоналу закордонних підприємств з метою організації роботи й обслуговування поставленого обладнання.
Після початку вторгнення службові особи ТОВ «РЗА Системз» налагодили механізм постачання продукції до рф через підконтрольні підприємства в Казахстані. Зокрема, припинено прямі поставки на адресу ООО «РЗА СИСТЕМЗ» (рф), натомість суттєво збільшено експорт до Казахстану.
Так, продукція релейного захисту та автоматики постачається на адресу ТОО «РЗА СИСТЕМЗ-KZ» (Казахстан), яке надалі передає її ТОО «Компания «Транс Консалт», директор - ОСОБА_6 , що, у свою чергу, експортує продукцію до рф на адресу ООО «Надежные технические решения», яке входить до структури АО «Электроуралмонтаж», гендиректор - ОСОБА_7 ).
АО «Электроуралмонтаж» та підконтрольні йому підприємства, окрім комерційної діяльності, беруть участь у державних закупівлях рф, співпрацюючи з підприємствами з державною часткою (ПАО «Россети», ПАО «Россети ЦИУС ЕЭС», ПАО «Россети Урал», ПАО «Форвард Энерго», ООО «ЕЭТ» тощо). Загальна вартість укладених договорів перевищує 4,5 млрд рублів.
Встановлено, що для ведення зазначеної діяльності використовуються офісні приміщення за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, де зберігаються первинні фінансово-господарські документи, матеріали щодо взаємовідносин між зазначеними підприємствами, а також комп'ютерна техніка, що використовується для підготовки документів і листування з контрагентами з Казахстану та рф.
До вчинення вказаного кримінального правопорушення причетні:
ОСОБА_4 - власник та директор ТОВ «РЗА Системз», контролює діяльність підприємства, а також виготовлення і постачання електроенергетичного обладнання, у тому числі на територію рф.
ОСОБА_8 - комерційний директор, координує зовнішньоекономічну діяльність, контактує з контрагентами та розробляє комерційні пропозиції.
ОСОБА_9 - контролює розрахунки за постачання обладнання у межах зовнішньоекономічної діяльності.
ОСОБА_10 - здійснює контроль розрахунків за постачання обладнання.
ОСОБА_11 - заступник генерального директора по ЗЕД і логістиці, контактує з контрагентами та займається розробкою комерційних пропозицій.
ОСОБА_12 - менеджер, займається розробкою комерційних пропозицій.
ОСОБА_13 - керівник конструкторського бюро приладів, здійснює комплектацію та відправку продукції контрагентам.
ОСОБА_14 - системний адміністратор, забезпечує адміністрування серверів та роботу з віддаленими серверами.
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець м. Києва, адреса проживання: АДРЕСА_1 . У спілкуванні з робочих питань використовує мобільний телефон з номером: НОМЕР_2 . Заступник директора з операційної діяльності ТОВ «РЗА Системз», контактує з контрагентами щодо постачання електроенергетичного обладнання, в тому числі на території рф.
06.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого вилучено:
Ноутбук марки «Lenovo» s\n PW0818JF;
Мобільний телефон «Redmi» Imei 1: НОМЕР_3 , Imei 2: НОМЕР_4 з номерами телефону НОМЕР_2 ; НОМЕР_5 .
06.03.2026 постановою слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області вилучені речі та предмети було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025110000000113.
З метою збереження вилучених речей, які визнані речовим доказом по кримінальному провадженню, запобіганню можливості їх приховуванню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуження, що буде мати негативні наслідки для кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні на них арешту, в зв'язку з чим прокурор звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся завчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Власник майна в судове засідання не з'явилася. Про час та місце розгляду клопотання повідомлялася завчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб, які беруть участь у розгляді клопотання про арешт майна у судове засідання не перешкоджає його розгляду.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000113, зареєстрованому в ЄРДР 09.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «РЗА Системз» до початку повномасштабного вторгнення здійснювало експорт продукції до рф на адресу ООО «РЗА СИСТЕМЗ», засновником якого, з часткою 50%, був ОСОБА_4 , крім того ОСОБА_4 був також директором російського підприємства, а фактичне керівництво та менеджмент діяльності російського суб'єкта господарювання здійснювалися з України.
В клопотанні зазначено, що ООО «РЗА СИСТЕМЗ» окрім реалізації продукції комерційним структурам, приймало участь в державних закупівлях рф, де контрагентами підприємства виступали державні: ПАО «Россети Сибирь», ПАО «Россети Центр», АО «Орелоблэнерго», ООО «Ен+ Торговый Дом», ГУП РК «Крыменерго».
Крім того, з метою освоєння ринку Середньої Азії ОСОБА_4 було створено аналогічне підприємство на території Республіки Казахстан - ТОО «РЗА СИСТЕМЗ-KZ», де директором є громадянин Казахстану ОСОБА_5 .
До початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_4 та менеджери ТОВ «РЗА Системз» систематично виїжджали до рф і Казахстану для координації діяльності підприємства та навчання персоналу закордонних підприємств з метою організації роботи й обслуговування поставленого обладнання.
До вчинення вказаного кримінального правопорушення причетні ряд осіб, зокрема ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
06.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого вилучено:
Ноутбук марки «Lenovo» s\n PW0818JF;
Мобільний телефон «Redmi» Imei 1: НОМЕР_3 , Imei 2: НОМЕР_4 з номерами телефону НОМЕР_2 ; НОМЕР_5 .
06.03.2026 постановою слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області вилучені речі та предмети було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025110000000113.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, в тому числі: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також того, що майно, зазначене у клопотанні прокурора, відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та обґрунтовано має правовий статус речового доказу, на переконання слідчого судді, наявні правові підстави для накладення арешту з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст. ст. 131; 132; 167, 168, 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42025110000000113 на майно, яке 06.03.2026 вилучене у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і які йому належать, а саме:
ноутбук марки «Lenovo» s\n PW0818JF;
мобільний телефон «Redmi» Imei 1: НОМЕР_3 , Imei 2: НОМЕР_4 з номерами телефону НОМЕР_2 ; НОМЕР_5 , заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду відчуження, розпоряджатися та користування ним у будь-який спосіб.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1