Справа № 760/31230/25
Провадження № 1-кс/760/13519/25
18 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024010000000169 від 20 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,
Прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на майно, що на праві власності належить ОСОБА_4 , а саме на:
- мобільний телефон Galaxy S22 Ultra, модель: SM-S908 B/DS, S/N: RSCTB2C7VZT, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою номер телефону - НОМЕР_3 ;
- ноутбук Dekstor-PUHCOP7, s/n: HGJ193TB800049K із зарядним пристроєм;
- жорсткий диск ADATA Ultimate Solid State Drive SU630, модель: ASU630SS-960GQ, назва: 2.5"SATA 6 Gb/3 8SP SU630;
- флеш накопичувач GOODAM на 32 Gb, чорного кольору;
- жорсткий диск SAMSUNG модель: MZ-V7E 500, s/n: S5H7NSON953495A.
В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12024010000000169, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.
З матеріалів досудового розслідування вбачається, що за лобіювання службових осіб філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40081389) підприємством ТОВ «Дрілтек Груп» (код ЄДРПОУ 41979141) встановлено монополію в постачанні запчастин та наданні послуг з ремонту техніки для потреб філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця».
Так, протиправне узгодження розподілу участі у тендерах, штучне усунення конкуренції та забезпечення одержання перемог необхідним суб'єктом господарювання відбувається за безпосереднього сприяння директора філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_5 .
Водночас, в ході аналізу оперативних даних та господарської діяльності вищевказаного СГД встановлено ряд протиправних механізмів.
Зокрема, встановлено, що усі запчастини, які поставляються та безпосередньо використовуються при ремонті техніки філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця», закуповуються ТОВ «Дрілтек Груп» в СГД, розміщених на території України або імпортуються з КНР та Республіки Індія.
При цьому, з метою незаконного збільшення прибутку, використовується ряд пов'язаних підприємств (ТОВ «Артіль ЮС» код ЄДРПОУ 25017616, ТОВ «Берінг КР» код ЄДРПОУ 40965473, ТОВ «Глубур-Сервіс» код ЄДРПОУ 38333682, ПП «Промсільгоспкомплект» код ЄДРПОУ 24600911) між якими проводяться фіктивні господарські операції та штучно нарощується вартість товарів, які в подальшому збуваються (використовуються при наданні послуг) ТОВ «Дрілтек Груп» для потреб залізниці.
Поряд з цим, значна частина номенклатури товарів, які ТОВ «Дрілтек Груп» нібито купує у пов'язаних СГД та використовує при ремонті техніки філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця», взагалі відсутня у вищезгаданих підприємств на балансі, що свідчить про те, що певні обсяги ремонтних робіт, які передбачені тендерною документацією та відображаються в актах виконаних робіт, проводяться фіктивно.
Окрім того, згідно отриманих даних, іншим механізмом протиправної діяльності посадових осіб ТОВ «Дрілтек Груп» є використання під час ремонту техніки філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця» вживаних запчастин під виглядом нових.
Також, аналізом публічних закупівель, учасником яких було ТОВ «Дрілтек Груп», встановлено, що уся тендерна документація, в тому числі договори про виконання робіт чи поставку товарів, від імені вказаного СГД підписується директором та власником ОСОБА_6 .
Водночас, досудовим розслідуванням встановлено, що останній в березні 2022 незаконно перетнув державний кордон України та на даний час перебуває в Іспанії і відповідно, як наслідок, не має фізичної змоги представляти інтереси підконтрольного підприємства.
07.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку за вищевказаною адресою було виявлено та вилучено предмети та речі, які мають доказове значення для кримінального провадження, а саме: мобільний телефон Galaxy S22 Ultra, модель: SM-S908 B/DS, S/N: RSCTB2C7VZT, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою номер телефону - НОМЕР_3 ; ноутбук Dekstor-PUHCOP7, s/n: HGJ193TB800049K із зарядним пристроєм; жорсткий диск ADATA Ultimate Solid State Drive SU630, модель: ASU630SS-960GQ, назва: 2.5"SATA 6 Gb/3 8SP SU630; флеш накопичувач GOODAM на 32 Gb, чорного кольору; жорсткий диск SAMSUNG модель: MZ-V7E 500, s/n: S5H7NSON953495A, що на праві власності належать ОСОБА_4 .
З огляду на зміст ст. 98 КПК України, сторона обвинувачення приходить до висновку, що майно ОСОБА_4 містить ознаки речових доказів, тобто наявні підстави передбачені КПК України для накладення арешту.
Крім того, враховуючи характер вчиненого злочину, а також обставини його вчинення у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що не накладення арешту на майно у вказаному кримінальному провадженні може призвести до того, що підозрювані продовжать вчиняти дії, спрямовані на подальше функціонування злочинного механізму.
Оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, сторона обвинувачення приходить до висновку, що накладення арешту на майно, відповідатиме вимогам проведення досудового розслідування.
Таким чином, необхідним та достатнім для запобігання вказаним ризикам є визначення виду обмеження у вигляді заборони розпоряджатися та користуватися майном. Виходячи із потреб досудового розслідування, виникла необхідність у накладенні арешту на майно ОСОБА_4 ..
Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна, що належить ОСОБА_4 , на даний час виникла необхідність у накладенні арешту на майно останнього.
Прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, просила задовольнити клопотання в частині накладення арешту на телефон та ноутбук, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні. До заяви долучила копію постанови про призначення судово-технічної експертизи від 03 грудня 2025 року із супровідним листом, протокол огляду речей та документів від 27 листопада 2025 року.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч.1 ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як визначено ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу) ; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою, третьою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як встановлено слідчим суддею, 07 листопада 2025 року у кримінальному провадженні №12024010000000169 від 20 грудня 2024 року, на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва №760/29854/25 від 03 листопада 2025 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено: мобільний телефон Galaxy S22 Ultra, модель: SM-S908 B/DS, S/N: НОМЕР_4 , IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою номер телефону - НОМЕР_3 ; ноутбук Dekstor-PUHCOP7, s/n: HGJ193TB800049K із зарядним пристроєм; жорсткий диск ADATA Ultimate Solid State Drive SU630, модель: ASU630SS-960GQ, назва: 2.5"SATA 6 Gb/3 8SP SU630; флеш накопичувач GOODAM на 32 Gb, чорного кольору; жорсткий диск SAMSUNG модель: MZ-V7E 500, s/n: S5H7NSON953495A.
Згідно постанови слідчого про визнання речовими доказами від 07 листопада 2025 року, мобільний телефон Galaxy S22 Ultra, модель: SM-S908 B/DS, S/N: RSCTB2C7VZT, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою номер телефону - НОМЕР_3 ; ноутбук Dekstor-PUHCOP7, s/n: HGJ193TB800049K із зарядним пристроєм; жорсткий диск ADATA Ultimate Solid State Drive SU630, модель: ASU630SS-960GQ, назва: 2.5"SATA 6 Gb/3 8SP SU630; флеш накопичувач GOODAM на 32 Gb, чорного кольору; жорсткий диск SAMSUNG модель: MZ-V7E 500, s/n: S5H7NSON953495A визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №12024010000000169 від 20 грудня 2024 року.
Як вбачається з постанови слідчого про призначення судово-технічної експертизи від 03 грудня 2025 року з метою з'ясування обставин, що мають значення кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, призначено судово-технічну експертизу, на дослідження експертам направлено мобільний телефон Galaxy S22 Ultra, модель: SM-S908 B/DS, S/N: RSCTB2C7VZT, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою номер телефону - НОМЕР_3 та ноутбук Dekstor-PUHCOP7, s/n: HGJ193TB800049K.
Враховуючи правові підстави для накладення арешту на майно - мобільний телефон Galaxy S22 Ultra, модель: SM-S908 B/DS, S/N: RSCTB2C7VZT, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою номер телефону - НОМЕР_3 ; ноутбук Dekstor-PUHCOP7, s/n: HGJ193TB800049K із зарядним пристроєм, слідчий суддя приходить до висновку, що тимчасово вилучене майно частково відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки достатньо підстав вважати, що воно містить сліди та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, а також те, що прокурором доведено необхідність арешту майна, наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а вказане вище тимчасово вилучене майно - арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таке втручання в право власників майна на мирне володіння своїм майном є законним, переслідує суспільний інтерес, а також є пропорційним визначеним цілям. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (користувача) майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Разом не підлягає задоволенню клопотання в частині накладення арешту на жорсткий диск ADATA Ultimate Solid State Drive SU630, модель: ASU630SS-960GQ, назва: 2.5"SATA 6 Gb/3 8SP SU630; флеш накопичувач GOODAM на 32 Gb, чорного кольору; жорсткий диск SAMSUNG модель: MZ-V7E 500, s/n: S5H7NSON953495A, оскільки прокурором не доведено необхідність накладення арешту на таке майно, не доведено що воно може бути використано як доказ у даному кримінальному провадження, в тому числі щодо відповідності вказаного майна критеріям речових доказів, визначених ст.98 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Згідно ч.3 ст.169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №12024010000000169 від 20 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, на майно що на праві власності належить ОСОБА_4 , а саме на:
1) мобільний телефон Galaxy S22 Ultra, модель: SM-S908 B/DS, S/N: НОМЕР_4 , IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою номер телефону - НОМЕР_3 ;
2) ноутбук Dekstor-PUHCOP7, s/n: HGJ193TB800049K із зарядним пристроєм.
У задоволення клопотання в іншій частині - відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя Солом'янського
районного суду міста Києва ОСОБА_1