Справа № 947/13694/26
Провадження № 1-кс/947/4626/26
31.03.2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 його захисника - адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджено з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Лисичанськ Луганської області, українцю, громадянину України, маючому загальну середню освіту, офіційно не працюючому, зі слів одруженому та має неповнолітню дитину, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз:
-21.01.2016 Лисичанського міського суду Луганської області за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, на підставі ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк до 13 років,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.186, ч. 4 ст. 186 КК України
І. Суть клопотання
31 березня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділенням ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163480000264 від 30.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Слідчим відділенням ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163480000266 від 30.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
Вищевказані кримінальні провадження об'єднані 30.03.2026 в одне кримінальне провадження.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, на думку адвоката, інші заходи забезпечення кримінального провадження, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного Заявлені слідчим ризики, на думку адвоката, відсутні, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання. За твердженням захисника, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби здатний забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .
2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, заявив, що не має відношення до кримінального правопорушення.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
30.03.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.186, ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29 березня 2026 року приблизно о 23:20 год. перебуваючи за адресою: м. Одеса, пр-т. Князя Ярослава Мудрого, 29 у сквері навпроти ТЦ «Таврія-В Маршал» виявив особу жіночої статі, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті чого у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований навідкрите викрадення чужого майна, повторно, належного ОСОБА_7 , а саме сумки, в якій знаходились гаманець з банківською карткою «Монобанк» на якій були грошові кошти у розмірі 1000 гривень, мобільний телефон «Realme 13» та ноутбук марки «Lenovo».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, повторно, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (на час кримінального правопорушення дію якого продовжено в установленому Законом порядку), усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, ОСОБА_4 підійшов до потерпілої вхопив сумку, яка належить ОСОБА_7 та спробував нею заволодіти шляхом ривка, але в результаті опору потерпілої ОСОБА_4 це не вдалось, у зв'язку з чим він схопив руки ОСОБА_7 та завдавши удару долонею своєї правої руки в область потилиці потерпілої ОСОБА_7 повалив останню на землю. Утримуючи потерпілу в положенні лежачи на землі тримаючи руки в замку та натиснувши на голові потерпілої почав її оглядати на наявність прикрас, виявивши їх відсутність почав вимагати грошові кошти, на що потерпіла ОСОБА_7 надало йому двадцять гривень монетами різного номіналу та промовила, що більше грошей у неї не має. На що ОСОБА_4 наказав діставати з кишень все що є коштовне крім техніки та будь-яких інших пристроїв, у зв'язку з чим ОСОБА_7 дістала зі своєї сумки гаманець, відкривши його показала відсутність грошових коштів та наявність банківської картки, на запитання чи є на ній грошові кошти надала відповідь, що наявні у розмірі 1000 гривень. Надалі отримавши відповідь від потерпілої ОСОБА_4 повідомив, що зараз потерпіла разом з ним пройде до банкомату де знімить грошові кошти. В подальшому в вищевказаному місці у цей час та дату на зустріч ОСОБА_7 та ОСОБА_4 йшли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , помітивши вказаних осіб ОСОБА_4 підняв ОСОБА_7 схопив її за талію та велів вести себе тихо, якщо ні то вона про це пожалкує та почав вести її в бік вищевказаних осіб. Скоротивши відстань між ними ОСОБА_7 підійшла до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та під приводом зустрічі з друзями попрохала про допомогу. ОСОБА_4 у цей час почав втікати з місця вчинення правопорушення в протилежному напрямку. У зв'язку з чим довести свій злочинний намір до кінця не зміг, через причини які не залежали від його волі.
Крім цього 29 березня 2026 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Сім'ї Глодан, буд. 27, виявив особу жіночої статі, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в результаті чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований навідкрите викрадення чужого майна, повторно, належного ОСОБА_10 , а саме сумки, в якій знаходились: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A36», сірого кольору, з сім-картою мобільного оператора «Lifecell» НОМЕР_1 в чорному чохлі, мобільний телефон марки «MI 8 lite», чорного кольору на 128 гб. З сім-картою мобільного оператора НОМЕР_2 , грошові кошти у розмірі 2260 гривень, косметичка, банківська картка та особисті документи.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (на час кримінального правопорушення дію якого продовжено в установленому Законом порядку), усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, ОСОБА_4 , йшовши слідом за ОСОБА_10 використовуючи темну пору доби, знаходячись позаду потерпілої, застосував відносно неї насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, а саме: наніс один удар кулаком в область щелепи, після чого, використовуючи безпорадний та шоковий стан потерпілої, ОСОБА_11 зірвав з її правого плеча сумку, відкрито заволодівши належним ОСОБА_10 майном, а саме: мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy A36», сірого кольору, з сім-картою мобільного оператора «Lifecell» НОМЕР_1 в чорному чохлі, вартістю 15000 гривень, мобільним телефоном марки «MI 8 lite», чорного кольору на 128 гб. з сім-картою мобільного оператора НОМЕР_2 , вартістю 2000 гривень, грошовими коштами у розмірі 2260 гривень, косметичкою, банківською картою та особистими документами.
Таким чином, ОСОБА_12 , із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, відкрито викрав належне майно ОСОБА_10 на загальну суму 19 260 грн., спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму грошових коштів.
Після вчинення злочину, ОСОБА_12 втік з місця події, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_12 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_12 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
- допитом потерпілої ОСОБА_10 від 30.03.2026, яка повідомила про те, що 29.03.2026 приблизно о 23:30 год. повертаючись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , у вказаний час та місці невідома особа, підійшовши ззаду нанесла їй одного удару в область щелепи та скориставшись шоковим станом потерпілої ривком зірвав з її плеча шкіряну сумку, в якій знаходились мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A36», сірого кольору, з сім-картою мобільного оператора «Lifecell» НОМЕР_1 в чорному чохлі, мобільний телефон марки «MI 8 lite», чорного кольору на 128 гб. З сім-картою мобільного оператора НОМЕР_2 , грошові кошти у розмірі 2260 гривень, косметичка, банківська картка та особисті документи та почав втікати в невідомому їй напрямку повз вищевказаний будинок.
- протоколами впізнання особи за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_10 , під час складання, яких остання вказала на фото ОСОБА_4 та надала пояснення, що на фото зображена особа, яка нанесла їй удар в обличчя та в подальшому викрала майно, яке їй належить;
- допитом свідка ОСОБА_13 від 30.03.2026 який повідомив про те, що 29.03.2026 приблизно о 23:30 год. вийшовши до магазину з свого місця мешкання проходячи повз будинок АДРЕСА_4 почув жіночий голос, який кричав «Віддай мені сумку, стій», пішовши на звук побачив, що невідома особа чоловічої статі, втікає з жіночою сумкою в руках, чорного кольору, він прийняв рішення переслідувати його, побачивши, що його переслідують викинув сумку та діставши зі своєї кишені ніж почав махати перед ним, а після зупинки зник в невідомому напрямку.
-протоколами впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 , під час складання, яких останній вказав на фото ОСОБА_4 та надав пояснення, що на фото зображена особа, яка втікала з жіночою сумкою в руках;
-допит потерпілої ОСОБА_7 , яка повідомила про те, що 29.03.2026 приблизно о 23:00 год. у сквері навпроти ТЦ «Таврія-В Маршал», яка розташована за адресою: м. Одеса, пр-т. Князя Ярослава Мудрого, буд. 29-А на неї напав невідомий та намагався відкрито викрасти її сумку, але це йому не вдалось, у зв'язку з чим він схопив руки ОСОБА_7 та завдавши удару долонею своєї правої руки в область потилиці потерпілої повалив її на землю. Утримуючи її в положенні лежачи на землі тримаючи руки в замку та натиснувши на голові потерпілої почав її оглядати на наявність прикрас, виявивши їх відсутність почав вимагати грошові кошти, на що ОСОБА_7 надало йому двадцять гривень монетами різного номіналу та промовила, що більше грошей у неї не має. На що ОСОБА_4 наказав діставати з кишень все що є коштовне крім техніки та будь-яких інших пристроїв, у зв'язку з чим ОСОБА_7 дістала зі своєї сумки гаманець, відкривши його показала відсутність грошових коштів та наявність банківської картки, на запитання чи є на ній грошові кошти надала відповідь, що наявні у розмірі 1000 гривень. Надалі отримаши відповідь від потерпілої ОСОБА_4 повідомив, що зараз потерпіла разом з ним пройде до банкомату де знімить грошові кошти. В подальшому в вищевказаному місці у цей час та дату на зустріч ОСОБА_7 та ОСОБА_4 йшли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , помітивши вказаних осіб ОСОБА_4 підняв ОСОБА_7 схопив її за талію та велів вести себе тихо, якщо ні то вона про це пожалкує та почав вести її в бік вищевказаних осіб. Скоротивши відстань між ними ОСОБА_7 підійшла до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та під приводом зустрічі з друзями попрохала про допомогу. ОСОБА_4 у цей час почав втікати з місця вчинення правопорушення в протилежному напрямку.
-протоколами впізнання особи за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_7 , під час складання, яких остання вказала на фото ОСОБА_4 та надала пояснення, що на фото зображена особа, яка намагалась викрасти її сумку;
- допит свідка ОСОБА_8 , який повідомив про те, що 29.03.2026 приблизно о 23: 00 год. прогулюючись спільно зі своєю дівчиною ОСОБА_9 у сквері навпроти ТЦ «Тавіря-В Маршал» виявили як невідома особа чоловічої статі притиснув особу жіночої статі до землі та утримує. Направившись в їхній бік та скоротивши відстань між ними до них підбігла невстановлена особа жіночої статі та під приводом зустрічі давніх знайомих повідомила, що її грабають. У цей час невідома особа чоловічої статі почав втікати з місця події, а ОСОБА_8 в свою чергу почав його наздоганяти, пробігши невелику відстань невідома особа чоловічої статі зупинившись розвернувся в його бік, при швидкому огляді ОСОБА_8 виявив в його руках предет схожий на кухонний ніж та балон з сльозогінною речовиною. У зв'язку з чим зупинився, а невідома особа промовила «проблеми?» та в подальшому пішла в невідомому напрямку.
- протоколами впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 , під час складання, яких останній вказав на фото ОСОБА_4 та надав пояснення, що на фото зображена особа, яка утримувала дівчину та погрожувала йому ножем;
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.186, ч. 4 ст. 186 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до умисних тяжких насильницький злочинів, що передбачені ч. 4 ст. 186 КК України та передбачає покарання до 10 років позбавлення волі.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України.
Підозрюваний офіційно не працевлаштований, доказів міцних соціальних зв'язків не надав.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведений ризик підтверджується обставинами інкримінованих дій, які є насильницькими.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
ОСОБА_4 є раніше судимим за вчинення особливо насильницького тяжкого злочину, а також щодо корисливого злочину. Наразі не має легальних джерел доходів.
3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.9. Щодо визначення розміру застави
У відповідності до положення п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого щодо злочину, вчиненого із погрозою застосуванням насильства, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги вказані вимоги та те, що кримінальне правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 можливевчинене із застосуванням насильства щодо потерпілих, відсутні підстави для визначення відносно ОСОБА_4 застави.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджено з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 травня 2026 року включно в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1