Справа № 947/43605/25
Провадження № 2/947/3266/26
31.03.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зайцева Миколи Павловича про звільнення від сплати судового збору в порядку усунення недоліків поданого позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання та зобов'язання вчинити певні дії,
21.11.2025 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу розподілено судді Калініченко Л. В. та передано головуючому по справі 24.11.2025 року.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 25.11.2025 року цивільну справу №947/43605/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання та зобов'язання здійснення реєстрації місця проживання передано за територіальною юрисдикцією до Овідіопольського районного суду Одеської області.
Не погодившись з ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 25.11.2025 року відповідачка - ОСОБА_2 09.12.2025 року через Київський районний суд міста Одеси звернулась до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою.
12.12.2025 року Київським районним судом міста Одеси надіслано апеляційну скаргу відповідачки - ОСОБА_2 до Одеського апеляційного суду, як надійшла до останнього 15.12.2025 року.
12.01.2026 року Київським районним судом міста Одеси скеровано матеріали цивільної справи №947/43605/25 до Одеського апеляційного суду.
За наслідком розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 05.03.2026 року Одеським апеляційним судом ухвалено постанову, якою останню задоволено. Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 25.11.2025 року про передачу цивільної справи на розгляд іншого суду скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
17.03.2026 року з Одеського апеляційного суду до Київського районного суду міста Одеси надійшли матеріали цивільної справи №947/43605/25.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.03.2026 року вищевказану справу розподілено судді Калініченко Л. В. та передано головуючому по справі 18.03.2026 року.
Оглянувши матеріали справи та надавши оцінку позовної заяви ОСОБА_1 на відповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя дійшла до висновку про її невідповідність, за наслідком чого 20.03.2026 року постановлено ухвалу, якою вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк в п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків поданої заяви, а саме для:
- зазначення у позові чи окремому документі відомостей про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, відносно учасників справи;
- зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- зазначення підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надання до позову належного документу на підтвердження сплати судового збору за пред'явленим позовом, який містить дві вимоги немайнового характеру, який підлягає сплаті у загальному розмірі 2422,40 (1211,20*2=2422,40) грн.;
- роз'яснено, що судовий збір, який повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу; 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).
Вказаною ухвалою судді також роз'яснено позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
На виконання вказаної ухвали суду, 27.03.2026 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зайцева М.П. надійшла заява про звільнення від сплати судового збору, з посиланням на скрутне матеріальне становище позивачки та перевищення необхідного до сплати судового збору 5% відсотків річного доходу позивачки.
Вказана заява передана судді Калініченко Л.В. 30.03.2026 року по виходу з частини щорічної відпустки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 20.03.2026 року визначено у тому числі, що за пред'явленим ОСОБА_1 позовом, який містить дві вимоги немайнового характеру, підлягає до сплати судовий збір у загальному розмірі 2422,40 грн.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Визначальним чинником, який дає підстави для застосування статті 8 законодавець пов'язав із поняттям «майнового стану сторони».
Однак, поняття «майнового стану сторони» є оціночним в кожній окремій справі.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Згідно із роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 29 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Водночас, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, зменшення розміру є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Верховний суд у своїй ухвалі від 16 жовтня 2023 року у справі № 711/5299/21, покликаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», зазначає, що оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Також судом враховується, що згідно положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від14 травня 1981 року та практику Європейського суду з прав людини, які встановлюють, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Водночас, у рішенні по справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року ЄСПЛ констатує, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Приймаючи викладені положення та з поданих позивачем доказів, судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак особа похилого віку.
Згідно виписки із акту огляду МСЕК №090922, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безстроково.
У відповідності до довідки про доходи №5476 8692 4944 8428, виданої ОСОБА_1 вбачається, що остання перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управління ПФУ в місті Одесі в Одеській області і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої за період з 01.03.2025 року по 28.02.2026 року склав 43356,00 грн., з розрахунку 3613,00 грн. на місяць.
Приймаючи викладені обставини в цілому вбачається, що розмір судового збору підлягаючий сплаті за пред'явлення даного позову перевищує 5 відсотків річного доходу за календарний рік позивачки.
На підставі викладеного, проаналізувавши надані до суду документи в сукупності, приймаючи розмір доходів позивачки, перевищення розміру судового збору підлягаючого сплаті за пред'явлення поданого позову розміру 5 відсотків річного доходу за календарний рік позивачки, з метою забезпечення доступу до суду, приймаючи що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, однак приймаючи до уваги обов'язок сплачувати судовий збір на користь держави, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування положень ст. 136 ЦПК України, у зв'язку із чим суд вважає заяву представника позивача частково обґрунтованою та наявними підстави для зменшення позивачеві до сплати розмір судового збору за пред'явленим позовом по справі №947/43605/25, з суми 2422,40 грн. до 216,78 грн., що відповідає 5% річного доходу позивачки та узгоджується з приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що відповідна заява подана в межах строку для усунення недоліків пред'явленого позову у відповідності до ухвали суду від 20.03.2026 року по справі №947/43605/25, яка в свою чергу в іншій частині вимоги крім сплати судового збору не виконана, а за наслідком постановлення даної ухвали суду змінюється розмір судового збору для сплати, суд вважає за належне продовжити процесуальний строк в п'ять днів з дня отримання даної ухвали суду для усунення недоліків пред'явленого позову у відповідності до ухвали суду про залишення позову без руху від 20.03.2026 року, з урахуванням даної ухвали суду.
Керуючись ст. 127, 136, 175 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зайцева Миколи Павловича про звільнення від сплати судового збору - задовольнити частково
Зменшити позивачеві ОСОБА_1 розмір судового збору, що підлягає сплаті за пред'явленою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання та зобов'язання вчинити певні дії у справі №947/43605/25, а саме з 2422 гривні 40 копійок, до 216 (двісті шістнадцять) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок.
Продовжити позивачеві ОСОБА_1 строк для усунення недоліків пред'явленого позову, встановлений ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 20.03.2026 року, в п'ять днів з дня отримання даної копії ухвали суду, для виконання ухвали Київського районного суду міста Одеси про залишення позовної заяви без руху від 20.03.2026 року по справі №947/43605/25, з урахуванням даної ухвали Київського районного суду міста Одеси від 31.03.2026 року.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л. В. Калініченко