Справа № 947/10712/26
Провадження № 2/947/3103/26
про залишення позовної заяви без руху
31.03.2026 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «СК «ІНГО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 10 березня 2026 року звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до АТ «СК «ІНГО» та просить суд ухвалити рішення яким стягнути з Відповідача на користь Позивача матеріальну шкоду у розмірі 69 030,00 грн., що еквівалентно 1 630,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день настання страхового випадку недоотриманого страхового відшкодування в межах страхового ліміту, моральну шкоду у розмірі 25 000,00 гривень, фактичні витрати, понесені у зв'язку з оглядами та експертизою, у розмірі 7 120,00 гривень, витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.
Судові витрати покласти на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.
Однак, перед вирішенням питання про відкриття провадження у справі судом було виявлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачка документів на підтвердження сплати судового збору та щодо звільнення її від сплати судового збору до позовної заяви не надала.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до абзаців першого і другого ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Водночас ч.1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, з 01 січня 2026 року за подання до суду фізичною особою позовної заяви: немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 гривень, а майнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1 331,20 гривень та не більше 16 640,00 гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Відповідно до вимог підпункту 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено в позовній заяві наступні майнові вимоги:
1)Стягнути з АТ «СК «ІНГО» матеріальну шкоду у розмірі 69 030,00 грн. + фактичні витрати, понесені у зв'язку з оглядами та експертизою, у розмірі 7 120,00 гривень, що становить разом 76 150 гривень;
1)Стягнути з АТ «СК «ІНГО» моральну шкоду у розмірі 25 000,00 гривень;
З врахуванням вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за вимогу про стягнення завданої матеріальної шкоди становить 1331,20 гривень, та за вимогу щодо стягнення моральної шкоди становить 1331,20 гривень.
Судовий збір у сумі 2662,40 гривень, або 2129,92 гривень, якщо позовну заяву подано через електронний суд, треба перераховувати на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Так, згідно ст. 175 цього Кодексу позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Однак, заявляючи позовну вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивачем не повно викладено обставини справи з зазначенням посилань на відповідні докази щодо спричинення йому моральної шкоди. Позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав, на думку позивача, для відшкодування моральної шкоди, та відповідно, не містить відомостей, в чому саме полягає заподіяна моральна шкода.
Виходячи з цих обставин, сума заявленої позивачем моральної шкоди в розмірі 25 000 гривень в позові не обґрунтовано: якими міркуваннями керувалася позивачка при визначенні розміру моральної шкоди; якими доказами підтверджується завдання позивачці моральної шкоди саме в такому розмірі. Позивачкою не в повній мірі викладено обставини справи з зазначенням посилань на відповідні докази щодо спричинення моральної шкоди та відповідного розрахунку, згідно якого позивач оцінив свої моральні страждання (п. 5 ч. 3 ст.175, ч. 5 ст.177 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 3 ст. 185 цього Кодексу якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали не виконає, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві разом з додатками.
Ураховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «СК «ІНГО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, слід залишити без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 187, 258 - 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «СК «ІНГО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, залишити без руху, про що повідомити позивача та встановити позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків заяви, а саме:
-обґрунтувати позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди;
-надати суду квитанцію на підтвердження сплати судового збору.
Роз'яснити позивачці, що у випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і їй повернута разом з додатками.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Ю. А. Скриль