Справа № 496/2353/26
Провадження № 2-з/496/4/26
31 березня 2026 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши заяву представника заявника - адвоката Цимбал С.Ю. про забезпечення позову до подачі позовної заяви,-
30.03.2026 року представник заявника подав заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом накласти арешт на об'єкти нерухомого майна: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1145266051210); земельну ділянку площею 0.1601 га, кадастровий номер 5121082400:02:003:0997, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 302573551210); квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2084634051101).
Обґрунтовуючи вказану заяву про забезпечення позову, представник заявника посилається на те, що до Біляївського районного суду Одеської області буде подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу. Предметом позову буде: визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі Житловий будинок) та земельної ділянки площею 0.1601 га, кадастровий номер 5121082400:02:003:0997, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі Земельна ділянка). Зазначений договір купівлі-продажу було укладено 27.08.2025 у м. Запоріжжі, посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю. А. за № 1901 (далі Договір купівлі-продажу № 1); визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Квартира). Зазначений договір купівлі-продажу було укладено 08.09.2025 у м. Запоріжжі, посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю. А. за № 2018 (далі Договір купівлі-продажу № 2). Зазначені договори були укладені в межах шахрайської схеми, спрямованої на захоплення та подальший продаж нерухомого майна ОСОБА_1 з використанням підробленої довіреності, начебто виданої нею 19.03.2025 у м. Любліні, Республіка Польща, де ОСОБА_1 насправді не знаходилася, начебто посвідченої нотаріусом Тадеушем Хачевським, який жодного підпису на такій довіреності не засвідчував. У зв'язку з чим, представник заявника звернувся до суду з вказаною заявою.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
На підставі частин 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Як вбачається з п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Захід забезпечення позову є хоча і тимчасовим, але суттєвим обмеженням прав певних осіб, яке застосовується наперед, до визнання особи, якої стосується захід забезпечення, відповідальною за порушення прав заявника та до встановлення судом дійсної наявності порушення права заявника. Тому захід забезпечення позову має бути найменш обтяжливим, і крім його співмірності має бути дійсно необхідним і таким, що є єдиною найбільш доцільною можливістю запобігти неможливості виконання рішення про задоволення позову.
У відповідності до роз'яснень постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р., з відповідними змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має право брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Зміст поданої заяви свідчить про те, що предметом спору по даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0.1601 га, кадастровий номер 5121082400:02:003:0997, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір купівлі-продажу було укладено 27.08.2025 у м. Запоріжжі, посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю. А. за № 1901; визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначений договір купівлі-продажу було укладено 08.09.2025 у м. Запоріжжі, посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю. А. за № 2018.
Тому суд погоджується з позицією заявника щодо подання заяви про забезпечення позову до пред'явлення позову в рамках ч. 1 ст. 30 ЦПК України, яка регламентує, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою
Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в разі невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачеві розпоряджатися певним майном чи здійснювати певні дії.
Дослідивши матеріали заяви суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника в частині накладення арешту на вказане майно.
Крім вищезазначеного, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Що стосується заходів зустрічного забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Частиною 3 статті 154 ЦПК України передбачено вичерпний перелік випадків, коли суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, а саме, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Судом встановлено, що заявник має зареєстроване місце проживання, а саме: АДРЕСА_2 . Тобто відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Отже, суд прийшов до висновку про задоволення заяви представника заявника про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Суд вважає за доцільне роз'яснити заявнику, що згідно із положенням ч.4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149, 150-153, 353 ЦПК України, суд -
Заяву представника заявника - адвоката Цимбал С.Ю. про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити.
Забезпечити позов шляхом накладання арешту на об'єкти нерухомого майна:
- житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1145266051210);
- земельну ділянку площею 0.1601 га, кадастровий номер 5121082400:02:003:0997, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 302573551210);
- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2084634051101).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали надіслати зацікавленим особам для відома.
Строк пред'явлення ухвали до виконання згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя І.М. Горяєв