10.03.2026 Справа № 756/5217/20
№ 756/5217/20
№ 1-в/756/50/26
іменем України
10 березня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про заміну відбуття покарання призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2022 засудженому ОСОБА_4 , для подальшого проходження ним військової служби,
02 лютого 2026 року командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з вищевказаним клопотанням.
У поданому клопотанні ОСОБА_3 вказує на те, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2022 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та останньому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. Після перегляду вказаного вироку судом апеляційної інстанції 24.10.2023 та судом касаційної інстанції 17.09.2024, вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2022 залишено без змін.
При цьому, ОСОБА_3 зазначає, що солдат резерву ОСОБА_4 21.06.2025 призваний на військову службу під час мобілізації та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , де характеризується позитивно, належним чином виконує військовий обов'язок, до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності - не притягувався.
Однак, під час виконання військових обов'язків, 19.01.2026 солдата резерву ОСОБА_4 було затримано працівниками поліції та доставлено до ДУ «Київський слідчий ізолятор» для відбування покарання призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2022.
Таким чином, з метою збереження здатності військової частини виконувати функції із протидії збройній агресії Російської Федерації, командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 просить суд замінити відбуття покарання солдатом резерву ОСОБА_4 , яке призначено вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2022, на подальше проходження останнім військової служби в складі військової частини НОМЕР_1
Прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва, захисник засудженого - адвокат ОСОБА_5 та засуджений ОСОБА_4 про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, однак до суду не з'явились. Клопотань про відкладення судового засідання до суду не надійшло.
Разом з цим, до суду надійшла заява прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , якою вона просила проводити розгляд клопотання без участі прокурора, проти задоволення клопотання заперечує.
Зважаючи на вказане, суд вважає, що неявка вищевказаних осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, у відповідності до положень ч. 5 ст. 539 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Ураховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про можливість розгляду клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 за наявними матеріалами та матеріалами кримінального провадження № 756/5217/20.
Дослідивши клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 та матеріали кримінального провадження № 756/5217/20, суд встановив наступне.
Як убачається з вироку Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2022, судом ухвалено:
ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов'язаною зі зберіганням, обліком, реалізацією товарно-матеріальних цінностей, на підприємствах всіх форм власності, на строк 3 роки, та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ухвалено рахувати з моменту затримання у порядку виконання вироку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24.10.2023 постановлено залишити без змін вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2022.
Постановою Верховного Суду від 17.09.2024 ухвалено залишити без змін вирок від 14.02.2022 та ухвалу Київського апеляційного суду від 24.10.2023.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, за вчинення якого ОСОБА_4 був засуджений вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2022, згідно норм ч. 6 ст. 12 КК України - є особливо тяжким злочином.
Як убачається з примітки до ст. 45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Відповідно до вироку Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2022, дії ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було кваліфіковано таким чином:
-дії ОСОБА_7 судом кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах;
-дії ОСОБА_4 судом кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, як пособництво у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах.
При розгляді клопотання про заміну відбуття покарання призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2022 засудженому ОСОБА_4 , для подальшого проходження ним військової служби, суд зважає на наступні положення Кримінального кодексу України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81-1 КК України, під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, передбачене цією статтею, не застосовується до осіб, засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджених за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджених за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 цього Кодексу, а також до засуджених службових осіб, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 цього Кодексу займали особливо відповідальне становище.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Положення п. 3 ч. 4 ст. 82 КК України передбачають, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
З урахуванням вищевикладеного та того, що ОСОБА_4 був затриманий 19.01.2026 в порядку виконання вироку Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2022, за яким його засуджено за вчинення особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, суд не вбачає підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання в порядку ст. 81-1 КК України.
Норми статей 81 та 82 КК України також не можуть бути застосовані до ОСОБА_4 , оскільки, на даний час, засуджений не відбув строк покарання, який би дозволяв застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або ж замінити невідбуту частину покарання більш м'яким. Проте, норми зазначених статей, у подальшому, за дотримання передумов та відбуття визначених у них строків відбуття покарання, можуть бути застосовані судом за місцем відбування покарання ОСОБА_4 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , слід відмовити.
Керуючись статтями 372, 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про заміну відбуття покарання призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14.02.2022 засудженому ОСОБА_4 для подальшого проходження ним військової служби, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом 7 днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1