Справа №:755/15502/25
Провадження №: 2-п/755/22/26
"27" березня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Лазоришин А.В.,
представника заявника/відповідача - Харченко П.О.,
представника позивача - Дмитренко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою представника відповідача про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.01.2026 року у справі №755/15502/25 за позовом Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
03.02.2026 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.01.2026 року у справі №755/15502/25 за позовом Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить переглянути та скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Вимоги заяви мотивовано тим, що рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу за договором №69/22 про надання платної освітньої послуги від 31 січня 2022 року у розмірі 17248,95 грн. Водночас відповідно до пункту 1 розділу ІІІ договору про надання освітньої послуги №69/22 від 31.01.2022 року, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить (без урахування інфляції) 62500,00 гривень. Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 розділу ІІІ договору про надання освітньої послуги вартість освітньої послуги навчання за 2021 - 2022 навчальний рік становить 12500,00 гривень. У розрахунку заборгованості вартість навчання відповідача за 2021 - 2022 навчальний рік розрахована від моменту поновлення на навчанні відповідача на підставі наказу №377-с від 28.01.2022 починаючи з 01.02.2022 по червень 2022 з розрахунку вартості навчання за один календарний місяць у розмірі 2500,00 грн. за п'ять місяців - загалом за п'ять місяців 2022 року в розмірі 12500,00 грн. В той же час, оскільки у 2021 - 2022 навчальному році відповідач здійснював навчання лише протягом другого семестру навчального року (1/2 частини навчального року), а не протягом усього навчального року, вартість навчання відповідача за період з лютого по червень 2022 року складає не 12500,00 грн., а 6250,00 грн. Таким чином, загальна вартість фактично отриманої відповідачем послуги з навчання за другий семестр 2022 року (за 1/2 навчального року) та за 2022 - 2023 навчальний рік складає 18750,00 грн. Загалом відповідачем оплачено послуги з навчання за другий семестр 2022 року (за 1/2 навчального року) та за 2022 - 2023 навчальний рік в сумі 14346,00 грн. Позивачем у розрахунку заборгованості не врахований платіж на суму 1846,00 грн., який підтверджується платіжною інструкцією № 0В2Р-0А0А-9ЕМТ-Р711 від 03.02.2022. Заборгованість відповідача за надану позивачем послугу з навчання складає не 12500,00 грн. за 2021-2022 навчальний рік, як зазначено у заочному рішенні, а 4404,00 грн. Відповідно саме з вказаної суми заборгованості має бути розмахувано суме пені, інфляційних втрат та 3% річних. Також представник зазначає, що відповідач не отримував копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, а тому був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву з поважних причин. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернулась до суду з відмуткою «за закінченням терміну зберігання», а не в зв'язку з відмовою отримати або відсутністю особи за адресою місця проживання, що свідчить про невручення судової кореспонденції у встановленому законом порядку. При ухваленні заочного рішення по справі, судом не враховано доказ оплати відповідачем послуги з навчання, а саме - платіжну інструкцію №0В2Р-0А0А-9ЕМТ-Р711 від 03.02.2022, яка свідчить про оплату відповідачем 1846,00 грн. за послуги навчання. Зазначений доказ має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки він впливає як на загальну суму заборгованості, стягнуту судом, так і на суму стягнутих судом штрафних санкцій. Крім того, неврахування вказаного доказу вплинуло і на правильність розподілу між сторонами суми судових витрат зі сплати судового збору.
27.02.2026 року до суду надійшли письмові заперечення сторони позивача на заяву про перегляд заочного рішення, у яких представник просить залишити без задоволення заяву сторони відповідача про перегляд заочного рішення посилаючись на те, що відповідно до наказу №НУ/72/2021 від 20.04.2021 «Про встановлення вартості навчання на 2021/2022 навчальний рік» вартість навчання для спеціальності 162 Біотехнології та біоінженерія першого (бакалаврського) рівня освіти становила 25000,00 грн. Відповідача було поновлено на навчання з 31.01.2022. Таким чином, в 2021-2022 навчальному році відповідач дійсно навчався протягом одного семестру навчального року, оскільки був поновлений з 31.01.2022. Відтак, в 2021-2022 навчальному році Відповідач мав сплатити половину від вартості повного навчального року. Так як вартість освітньої послуги повного навчального року становила 25000,00 грн, то відповідно вартість навчання протягом одного семестру 2021/2022 навчального року (лютий-червень 2022 року) склала 12500,00 грн. Вартість освітньої послуги навчання за 2021-2022 навчальний рік зазначена в підпункті 2.1 пункту 2 розділу III Договору була зазначена індивідуально для відповідача, з яким був укладений Договір на підставі наказу про поновлення на навчання з 31.01.2022 (відповідно на один семестр 2021-2022 навчального року). Твердження представника відповідача про неврахування платежу в сумі 1846,00 грн. не відповідає фактичним обставинам справи, зазначений платіж не мав істотного значення для правильного вирішення справи. Наказом №377-с від 28.01.2022 відповідача з 31.01.2022 було поновлено на навчання і згідно зазначеного наказу, відповідачу було включено академічну різницю до індивідуального навчального плану студента з граничним терміном виконання до 13.05.2022. Відповідачем було подано заяву від 27 січня 2022 року з метою поновлення на навчання з проханням надати йому додаткові платні освітні послуги понад обсяги, передбачені навчальним планом, в частині ліквідації академічної різниці в термін до 13 травня 2022 року з ряду навчальних дисциплін. На підставі зазначеної заяви відповідача, між останнім та позивачем 31.01.2022 було укладено Договір № 5-ДОС про надання освітніх послуг. Відповідно до пункту 1.1 розділу I Договору про надання освітніх послуг позивач зобов'язується надати відповідачу освітні послуги в обсязі та на умовах, визначених Договором, а відповідач зобов'язується оплатити такі освітні послуги та прийняти надані освітні послуги. Пунктом 3.2 розділу III Договору про надання освітніх послуг визначено, що відповідач вносить плату безготівково не пізніше 5 робочих днів з дати початку надання освітніх послуг, вказаної в п.1.2, 1846,00 грн на банківські реквізити позивача зазначені в розділі 7 Договору. 03 лютого 2022 року відповідачем була здійснена оплата освітньої послуги за Договором про надання освітніх послуг в розмірі 1846,00 грн, що була підтверджена квитанцією № 0В2Р-0А0А-9ЕМТ-Р711 від 03.02.2022. Отже, платіж здійснений відповідачем в розмірі 1846,00 грн не є оплатою освітньої послуги за Договором, за яким судом було вирішено стягнути з відповідача заборгованість. Зазначена квитанція підтверджує факт оплати послуги за іншим Договором про надання освітніх послуг. Таким чином, даний доказ не має істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки не стосується платежів внесених відповідачем згідно Договору стягнення заборгованості по якому було вирішене судом. Також представник не вважає поважними причини неподання відповідачем відзиву на позовну заяву.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги заяви про перегляд заочного рішення з підстав викладених у ній, просить заяву задовольнити і додатково поясни суду, що відповідач випадково здійснюючи моніторинг даних ЄДРСР дізнався про ухвалення стосовно нього спірного заочного рішення. Відповідач не згодний з сумою заборгованості визначеної судом, оскільки у ній не враховано здійснений відповідачем платіж на суму 1846,00 грн., а також із тим, що розмір боргу за 2021-2022 навчальний рік становить 12500,00 грн., адже у цьому навчальному році відповідач навчався лише половину року, а стягнуто плату за весь рік. Відповідно, оскільки невірно розраховано основну суму боргу, неправильним є і розрахунок штрафних санкцій. Сторона позивача стверджує, що 1846,00 грн. це були кошти за додаткові освітні послуги, однак відповідач стверджує, що не підписував такого договору, тож доцільно призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін для того аби відібрати у відповідача зразки підпису і можливо призначити у справі судову експертизу. Також представник зазначає, що посилання сторони позивача на практику ВС щодо належного повідомлення, не є релевантною до цієї справи, у цій справі відповідач взагалі не мав жодної інформації про наявний спір і відповідно повернення судової кореспонденції «за закінченням терміну зберігання» не є належним повідомлення.
Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення та зазначає, що загальна вартість освітньої послуги у 2021-2022 навчальному році становила 25000,00 грн. Оскільки відповідач був поновлений на навчання на другий семестр у 2021-2022 навчального року, відповідно у договорі вказана вартість 12500,00 грн., тобто частина від загальної вартості. Платіж відповідача в сумі 1864,00 грн. не стосується предмету спору у цій справі, оскільки вказані кошти були оплатою за додаткові освітні послуги для ліквідації відповідачем академічної заборгованості. Для отримання таких послуг відповідачем була подана окрема заява і укладений окремий договір про надання освітніх послуг за яким і було сплачено 1864,00 грн. Також, на думку представника, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи і без поважних причин не подав відзиву на позовну заяву. Представник зазначає, що розрахунок заборгованості проведений позивачем вірно, не відповідають дійсності посилання сторони відповідача на не підписання договору за яким було сплачено 1864,00 грн., доказів такого не підписання матеріали справи не містять.
Суд, вивчивши зміст заяви про перегляд заочного рішення та додатків до неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21.01.2026 року у справі №755/15502/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» суму боргу за договором №69/22 про надання платної освітньої послуги від 31 січня 2022 року у розмірі 17 248,95 (сімнадцять тисяч двісті сорок вісім) гривень 95 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн. 00 коп.
03.02.2026 року до суду надійшла заява представника відповідача про перегляд заочного рішення.
Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Убачається, що заява про перегляд заочного рішення надійшла до суду в межах визначеного цивільним процесуальним законом 30-денного терміну від часу ухвалення рішення, отже строк на подання такої заяви не пропущений.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз наведеної норми цивільного процесуального закону свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності сукупності вказаних обставин, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, направлена на зареєстровану у встановленому порядку адресу відповідача судова кореспонденція повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом зпроставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Поштовий конверт, у якому на адресу відповідача було надіслано судову кореспонденцію, містить позначку «судова повістка», натомість працівник поштового зв'язку в порушення вказаного п. 82 Правил помилково проставив відмітку у довідці про повернення кореспонденції «за закінченням терміну зберігання», замість вірної відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою».
Однак наведене не змінює фактичних обставин про те, що повернення рекомендованого листа з позначкою «судова повістка» є поверненням з причини «адресат відсутній за вказаною адресою».
При цьому, відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, є належним повідомленням про наявний на розгляді суду спір відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.
Зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї, не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Перелік засобів доказування встановлений у ч. 2 ст. 76 ЦПК України.
Із матеріалів справи убачається, що сума боргу відповідача по оплаті освітніх послуг у 2021-2022 навчальному році розрахована позивачем вірно, адже за наявними доказами повна вартість освітньої послуги за весь навчальний рік становить 25000,00 грн., відповідно поновивши відповідача на навчанні у 2021-2022 навчальному році на другий семестр, у договорі про надання платної освітньої послуги від 31.01.2022 року вірно вказано ціну договору в сумі 12500,00 грн., що становить частину вартості повного навчального року.
Стосовно неврахування позивачем платежу в сумі 1864,00 грн. убачається, що це кошти за договором про надання освітніх послуг від 31.01.2022 року, який був укладений сторонами з метою ліквідації відповідачем академічної заборгованості. Відповідно зазначені кошти не стосуються договору, за яким стягнуто заборгованість оспорюваним судовим рішенням.
Посилання сторони відповідача на те, що відповідач не підписував договору про надання освітніх послуг від 31.01.2022 року на суму 1864,00 грн., суд до уваги не приймає, оскільки такі посилання не підтверджені жодними доказами в розумінні положень ст. 76 ЦПК України. Заява про перегляд заочного рішення не містить клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, а самі лише посилання представника відповідача на те, що у справі можливо необхідно буде призначити судову експертизу, не є посиланнями на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, як це передбачено положеннями ч. 1 ст. 288 ЦПК України.
Ураховуючи все вищенаведене суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення заяви сторони відповідача про перегляд заочного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 284-288, 353-355 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.01.2026 року у справі №755/15502/25 за позовом Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів від дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали суду складений 30.03.2026 року.
Суддя -