Справа № 939/3098/25
Іменем України
05 березня 2026 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді Герасименко М.М.
за участі секретаря - Слухай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Бородянка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу, син залишився проживати разом з нею. За рішенням Бородянського районного суду Київської області у справі № 360/1175/18 з відповідача стягнуто на її (позивача) користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 000 грн. На виконанні в Бородянському ВДВС у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 58581100 з виконання виконавчого листа № 360/1175/18, виданого 27 липня 2018 року Бородянським районним судом Київської області. Станом на сьогодні розмір аліментів, визначений судом у 2018 році, є недостатнім для забезпечення життєвих потреб дитини та є меншим за встановлений законодавством мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину. Відповідач, крім аліментів, що стягуються з нього на підставі вказаного вище рішення, жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Відповідач є працездатною особою, має регулярний дохід, не має інших дітей чи утриманців, а тому позивач вважає, що він може сплачувати аліменти в розмірі частини свого заробітку (доходу).
Також позивач зазначила, що їхній син навчається у дев'ятому класі та щотижня відвідує індивідуальні додаткові заняття з математики й англійської мови, вартість яких становить 4 400,00 грн на місяць, з яких: 700,00 грн - вартість одного заняття з англійської мови на тиждень, 400,00 грн - вартість одного заняття з математики на тиждень. Усі додаткові витрати на поглиблене вивчення математики й англійської мови позивач несе самостійно. Вважає, що стягнення з відповідача додаткових витрат на сина в розмірі 2 000,00 грн щомісячно відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Враховуючи вказані обставини, просила змінити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 , стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, також просила стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання сина у розмірі 2 000,00 грн щомісячно.
Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року було відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.
15 грудня 2025 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, у якому він, заперечуючи проти позову, зазначив, що підстав для зміни способу стягнення аліментів немає, оскільки його матеріальний стан не покращився і він не має змоги сплачувати аліменти в розмірі, про який просить позивач. Його щомісячний дохід становить 25 000 грн, з яких він сплачує 13 000 грн за оренду квартири та 3 000 грн - за комунальні послуги. Крім того, він несе витрати на допомогу своїй матері, яка є інвалідом ІІІ групи та через активні бойові дії на території України переїхала проживати за кордон. Після сплати обов'язкових витрат сума, якою він може розпоряджатись, є мінімальною. У зв'язку з цим його матеріальне становище не дозволяє збільшувати розмір аліментів, тим більше переводити їх у частку від доходу, що фактично призведе до надмірного та несправедливого фінансового навантаження. Щодо стягнення додаткових витрат на дитину у розмірі 2 000 грн щомісячно, відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів таких витрат, пов'язаних з особливими обставинами. Просив відмовити у задоволенні позову та залишити розмір аліментів на утримання сина на рівні 1 000 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, відповідно до заяви просила проводити розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 і його представник - адвокат Нерода А.І. у судове засідання не з'явилися, відповідно до заяви представник відповідача просив проводити судове засідання за їхньої відсутності.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 12).
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 20 липня 2018 року з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000 грн, щомісячно, починаючи з 15 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 13-15, 16-17).
З відповідей № 2260495, 2260491 від 21 січня 2026 року з Єдиного державного реєстру транспортних засобів та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що у відповідача відсутнє зареєстроване право власності на рухоме та нерухоме майно (а.с. 56, 59).
З відповіді № 2260520 від 21 січня 2026 року з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, вбачається, що відповідач працює та отримує стабільний дохід, загальний розмір якого за 2025 рік становить 305 925,19 грн (а.с. 57-58).
Заперечуючи проти позову, відповідач надав суду копії договору оренди житлового приміщення від 15 червня 2025 року, рахунків за комунальні послуги станом на січень, березень, листопад 2025 року, свідоцтва про народження, пенсійного посвідчення, квитанції від 05 грудня 2025 року, з яких вбачається, що відповідач несе витрати на оренду квартири та сплату комунальних послуг; ОСОБА_5 , яка за твердженням відповідача є його матір'ю, отримує пенсію по інвалідності; відповідач здійснив перерахування коштів у розмірі 4 020,10 грн на іншу картку, прізвище, ім'я та по-батькові одержувача цих коштів у квитанції не вказано (а.с. 35-37, 38, 39, 40, 41-42, 43-44, 45).
За змістом ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
За змістом положень ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, положення ст. 192 СК України регулює зміну розміру аліментів, тобто їх зменшення або збільшення.
При цьому, в силу вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того із батьків або інших представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом стягувача аліментів.
Таким чином, за законодавством спосіб стягнення аліментів визначає сам стягувач, та, відповідно, може його змінити шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
При цьому позивач, звернувшись до суду з вказаним позовом про зміну способу стягнення аліментів, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у мінімальному розмірі, а саме у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, що відповідає положенням ч. 5 ст. 183 СК України.
Доводи відповідача щодо його витрат на допомогу матері, суд не може взяти до уваги як підставу для відмови у позові, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази несення ним регулярних витрат на утримання матері, а також з огляду на те, що матір позивача має право на отримання щомісячної пенсії, що свідчить про її здатність самостійно забезпечувати власні потреби.
Доводи відповідача про те, що він несе витрати на оренду квартири та оплату комунальних послуг не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову про зміну способу стягнення аліментів.
Слід також звернути увагу на те, що згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме станом на дату звернення з позовом, прожитковий мінімум для дітей віком від шести до вісімнадцяти років становить 3 196 гривень.
Враховуючи викладене, оскільки мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, розмір аліментів 1 000 грн є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, то суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , згідно рішення Бородянського районного суду Київської області від 20 липня 2018 року, та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.
У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 викладено правові висновки про те, що положення ст. 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 Верховний Суд зазначив, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
У постанові від 19 квітня 2023 року у справі № 760/10847/20-ц зазначено, що Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачкою належними та допустимими доказами не доведено, що заявлені нею до стягнення додаткові витрати на утримання дітей викликані особливими обставинами, які зумовлені, зокрема, позитивними фактами, як то наявність у дітей особливих здібностей до занять з водного спорту, атлетики чи гімнастики, а також необхідністю їх оздоровлення та відпочинку біля моря. Регулярне відвідування дітьми басейну, придбання спортивного комплексу для вправ, поїздки з дітьми до моря на відпочинок тощо, не є тими додатковими витратами, які викликані особливими обставинами у розумінні статті 185 СК України, а є витратами на утримання дітей, тобто аліментами, які вже стягнуті з відповідача. Крім того, позивачка не довела можливість відповідача сплачувати такі витрати.
Також суд приймає до уваги, що згідно усталеної практики Верховного Суду сформованої за результатами розгляду справ пов'язаних із стягнення додаткових витрат на утримання дитини, за загальним правилом відшкодування витрат на відвідування дитиною секцій та гуртків не належить до тих витрат, що підлягають відшкодуванню у порядку статті 185 СК України. Виключення становлять ті випадки, коли відвідування таких гуртків об'єктивно пов'язано із особливими потребами дитини, зокрема і розвитком її особливих здібностей.
Відповідно до ч. 1 ст. 81, ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Мотивуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дитини, позивач посилається на те, що їхній син щотижня відвідує індивідуальні додаткові заняття з вивчення математики і англійської мови, вартість яких становить 4 400,00 грн на місяць. Проте на підтвердження заявлених вимог в цій частині позивач не надає підтверджуючих документів, а саме розрахунку розміру необхідних витрат.
Крім того, позивачем також не надано доказів, що витрати на відвідування індивідуальних додаткових занять з вивчення математики і англійської мови зумовлені особливими обставинами і свідчать про наявність особливих потреб дитини та необхідність розвитку його особливих здібностей. Будь-яких висновків компетентних установ з цього приводу, позивач суду не надала.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 2 000 грн щомісячно не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід бюджету судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.
Керуючись ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини, задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Бородянського районного суду Київської області від 20 липня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід бюджету судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 30 березня 2026 року.
СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО