Справа № 355/416/26
Провадження № 2/355/696/26
25 березня 2026 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Сипливої Тетяни Анатоліївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду звернувся представник ТОВ «Споживчий центр» Сиплива Т.А. з з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 12.07.2025-100000819 від 14 липня 2025 року у розмірі 14940,00 гривень, а також понесені судові витрати під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2662,40 гривень.
Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 14 липня 2025 року уклали кредитний договір (оферти) № 12.07.2025-100000819. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4500,00 гривень, на строк, вказаний в заявці. Відповідно до умов договору заявка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору № 12.07.2025-100000819 від 14 липня 2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 14/07/2025; 2. сума кредиту: 4500 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 15 лютого 2026 року; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. 6. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 8. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 405 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 405 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. 12. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.84% (денна процентна ставка) = (8190 / 4500)/ 217 *100%. 13. Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. 17. Неустойка: 67 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX XXXX-5311.
Позивач свої зобов'язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 14940,00 гривень, що складається з: тіла кредиту - 4500,00 гривень, процентів - 6975,00 гривень, комісії (пов'язаної з наданням кредиту) - 405,00 гривень, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 810,00 гривень, неустойки - 2250,00 гривень.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, однак у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без участі позивача та його представника - за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася, була належно повідомлена про час, місце розгляду справи. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просила суд розгляд справи № 355/416/26 проводити за її відсутності.
В означеному відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 вказала, що не визнає позовні вимоги по справі. Свою позицію мотивує тим, що позивачем не підтверджено перерахування коштів за кредитним договором відповідачу, не надано належних доказів - розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку.
Відповідно до умов договору, невід'ємною частиною його є схема кредитування, правила надання грошових коштів у позику за кредитним договором та паспорт споживчого кредиту, в тому числі на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті кредитодавця. Однак, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в Умовах та Правилах споживчого кредитування. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлений працівниками ТОВ «Споживчий центр» є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Отже, матеріали справи не містять відомостей, що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором. Відсутність в матеріалах справи первинних документів не тільки позбавляє можливості перевірити факт отримання позичальником коштів у кредит, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків за користування кредитом. Зважаючи на викладене, матеріалами справи не підтверджується факт існування у відповідача перед позивачем заборгованості за кредитним договором, з огляду на що відповідач у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог по справі № 355/416/26 відмовити у повному обсязі.
16 березня 2026 року представник позивача надав відповідь на відзив, у якій сторона позивача наголошує, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії); 2) подання відповідачем заявки кредитного договору (кредитної лінії); 3) надсилання відповідачем відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії).
Стороною позивача (кредитодавця) документи, що складають кредитний договір підписувались електронним підписом. Стороною відповідача документи, що складають кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс- повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Саме його було використано відповідачем для підписання кредитного договору. Відповідач не заперечує, що відповідний засіб зв'язку належить їй, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв'язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування.
Відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами. Також, підписуючи оферту відповідач підтвердив той факт, що розуміє умови, на яких укладається договір. Також, відповідачем не було надано відомостей щодо оскарження умов кредитного договору у судовому порядку.
Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується Листом ТОВ «УПР». Отже, позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено нею у кредитному договорі (заявці), за допомогою інтернет еквайрингу - iPay.
Сторона позивача наголошує, що, зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Відтак, відповідач заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надала виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам. Відтак, представник позивача просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до висновку про можливе часткове задоволення заявлених позовних вимог, оскільки:
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджені матеріали справи у повному обсязі, а саме:
Відповідно до заявки кредитного договору № 12.07.2025-100000819 (кредитної лінії) відповідача слід, що 14 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Споживчий центр» щодо надання кредиту з укладенням електронного кредитного договору на суму 4500,00 гривень, строком на 217 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 15 лютого 2026 року. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 405 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 405 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. П. 12 заявки - денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.84% (денна процентна ставка) = (8190 / 4500)/ 217 ? 100%. Позичальник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серія (за наявності) та номер НОМЕР_1 дата видачі 20/09/2023, орган, що його видав 3213, ІПН НОМЕР_2 . Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 4441-11XX-XXXX-5311. Підписано одноразовим ідентифікатором Е319 (а.с. 18- 19).
Крім того, 14 липня 2025 року електронним підписом позичальника- одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е319 ОСОБА_1 було підписано відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 12.07.2025-100000819 (кредитної лінії), у якій позичальник підтвердила, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 12.07.2025-100000819 від 14 липня 2025 року, з якими вона попередньо уважно ознайомилася. Акцептовані позичальником умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті, а також вказуються в означеній відповіді позичальника (а.с. 19 зворотна сторона - а.с. 20).
Як слід з копії пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) від 14 липня 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» уклало з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), яка укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію". Підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е319.(а.с. 15-18).
Згідно з п. 2.2 пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) від 14 липня 2025 рокуелектронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1. дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця, 2.2.2. заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, 2.2.3. відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідно до п. 3.1 означеного договоруза цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(-ї) (якщо комісія (-ії) встановлена(-і) договором).
За п. 3.2-3.3 договору кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Позичальник зобов'язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор. Кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: 3.3.1. дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; 3.3.2. сума кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; 3.3.3. тип кредиту: кредитна лінія; 3.3.4. вид фінансової послуги: надання коштів та банківських металів у кредит 3.3.5. строк, на який надається кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; 3.3.6. дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; 3.3.7. проценти за користування кредитом (проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; 3.3.8. Графік платежів: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
На підтвердження проходження позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 12.07.2025-100000819 ідентифікації позивачем надано скриншот із Системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача (а.с. 27).
З копії договору про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04 січня 2024 року слід, що ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» уклали договір згідно п. 1.1 якого платіжна установа приймає на себе зобов'язання надавати торговцю послуги з передачі коштів без відкриття рахунку, а саме: здійснювати від імені торговця прийом на розрахунковий рахунок платіжної установи безготівкових платежів споживачів, що звертаються до платіжної установи з метою здійснення переказу коштів в якості оплати торговцю вартості його товарів робіт або послуг, та виконувати платіжні операції з переказу торговцю отриманих від споживачів платежів в порядку, в розмірі та у строки передбачені цим договором. Згідно з п. 1.1.2 виконувати платіжні операції з переказу споживачем виплат в порядку в розмірі та у строки передбачені цим договором.(а.с. 22-26).
З копії довідки iPay.ua сервіс онлайн платежів за підписом генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Євгена Веліканова за вих. № 1-2502 від 25 лютого 2026 року слід, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надають послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ та отримало Ліцензію Національного банка України № 3 від 11 липня 2013 року. Між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01 квітня 2024 року. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 14 липня 2025 року 11:13:30 на суму 4500,00 гривень, номер картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 802342890, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 12.07.2025-100000819 (а.с. 12).
З копії довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором слід, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 12.07.2025-100000819 від 14 липня 2025 року складає 14940,00 гривень, з яких: - 4500,00 гривень - основний борг; - 6975,00 гривень - проценти; - 405 гривень - комісія за надання; - 810,00 гривень - комісія за обслуговування; - 2250,00 гривень - неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 14.07.2025 по 15.02.2026 (а.с. 13).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно п.п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів.
У суду не виникло сумніву про те, що кредитор виконав вимоги закону, уклав договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, користуючись Законом України «Про електронну комерцію». У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору, підписала його електронним підписом - одноразовим ідентифікатором - та отримала кредитні кошти, які використовувала на свій розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У змагальному процесі кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.
Суд звертає увагу на те, що заперечуючи факт отримання нею коштів за договором, відповідач не надала власних доказів (зокрема, виписки з її карткового рахунку), які б спростовували факт зарахування коштів, а також не заявляла клопотань про витребування таких доказів судом.
Отже, як було встановлено судом сторона позивача на умовах кредитного договору надала споживчий кредит відповідачу, яка отримала гроші, однак зі свого боку договір не виконала, не повернула як тіло кредиту, так і проценти за користування грошовими коштами. З таких підстав вимоги сторони позивача в цій частині позовних вимог підлягають задоволенню, а саме: - тіло кредиту у розмірі 4500,00 гривень, процентів 6975,00 гривень, всього: 11475,00 гривень.
Стосовно стягнення неустойки у розмірі 2250,00 гривень, суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Оскільки відповідно до Закону «2120-ІХ «Про внесення до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України» щодо дії норм на період воєнного стану «неустойка» (штрафи, пеня) та інші платежі, сплатити яких передбачені договором про споживчий кредит нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткові виконання) за таким договором підлягають списанню кредитодавцем.
Також у відповідності до цього закону у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк його припинення або скасування у разі прострочення за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком, або інших кредитодавців (позикодавців) позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України а також від обов'язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штраф, пені) за таке прострочення.
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором підлягають списанню кредитодавцем(позикодавцем).
Щодо позовних вимог в частині стягнення 405 гривень - комісії за надання кредиту; - 810,00 гривень - комісії за обслуговування, суд приходить до висновку, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з таких підстав.
Як слід з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. З таких підстав в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень, було задоволено частину позовних вимог, саме: з 14940,00 гривень позовних вимог задоволено 11475,00 гривень (11475х100%):14940=76,80%, судовий збір 2662,40 гривень, задоволено 76,80%, (2662,40х76,80%):100%= 2044,72 гривень, що підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 6, 526, 205, 207, 626, 628, 1048, 1054 ЦК України,-
Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Сипливої Тетяни Анатоліївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором №12.07.2025-100000819 від 14 липня 2025 у розмірі 11475 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень 00 копійок, яка складається з:
- тіло кредиту -4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок;
- процентів- 6975 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять)гривень 00 копійок.
В іншій частині заявлених позовних вимог в розмірі 3465 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять) гривень 00 копійок відмовити як необґрунтовано заявлену за неустойкою, комісією пов'язаною з наданням кредиту та додатковою комісією за обслуговування кредитної заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду в розмірі 2044 (дві тисячі сорок чотири) гривень 72 копійок.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 30 березня 2026 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов