Справа № 595/1109/25
30 березня 2026 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Кулініча Я. В. ,
з секретарем Грищенко Н. А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Овруч цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором , -
Директор ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», що знаходиться в м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договорами № 5094903 від 13.10.2021, № 2107069981580 від 13.03.2021 у розмірі 55981,35 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.. Мотивуючи тим, що 13.03.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 2107069981580, відповідно до умов якого товариство зобов'язалося надати позичальнику кредит у розмірі 2400,00 грн., зі сплатою 2,65 % в день. 01.12.2021 було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2107069981580. 10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2107069981580. Крім цього, 13.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 5094903, відповідно до умов якого товариство зобов'язалося надати позичальнику кредит у розмірі 4000,00 грн., зі сплатою 1,25 % в день. 26.01.2022 було укладено договір №26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5094903. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5094903. Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договорами, внаслідок чого перед позивачем у нього існує заборгованість в загальному розмірі 55981,35 грн..
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження отримав 04.09.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 13.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 2107069981580 «Стандартний», який включає в себе також Заяву-анкету, графік платежів, паспорт кредиту і правила надання грошовий коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, що розміщені на офіційному сайті https://smk.zp.ua www.bistrozaim.ua, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит на суму 2400,00 грн. шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний ним в Заяві-анкеті, заповненої на сайті позикодавця та підставі замовлення з особистого телефону позичальника, із строком кредитування 16 днів, під процентну ставку 2,65% в день (732% річних).
Вказаний договір між сторонами був укладений дистанційно, внаслідок самостійного вчинення відповідачем поетапних дій за допомогою реєструючої системи на веб-сайті кредитодавця в мережі Інтернет https://smk.zp.ua www.bistrozaim.ua та його електронної ідентифікації шляхом перевірки товариством правильності введення електронних даних, направлених товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний ним при вході в систему, згідно з закладеним алгоритмом отримання кредиту та підписанням з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором S2.
ТОВ «Служба миттєвого кредитування» на виконання своїх договірних зобов'язань за кредитним договором № 2107043503080 від 13.03.2021 року перераховано відповідачу 2400,00 грн., які 13.03.2021 року через систему WayForPay зараховано на платіжну картку Приватбанку НОМЕР_1 .
Проте відповідач своїх договірних зобов'язань у встановлений строк належним чином не виконав, кредиту в повному обсязі не повернув, відсотків за користування коштами не сплатив, внаслідок чого у відповідача виникла перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування» кредитна заборгованість у загальному розмірі 13755,54 грн., яка згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором складається з заборгованості за сумою позики у розмірі 2400,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 14155,54 грн..
01.12.2022 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2107069981580 (а.с.50-52).
Копія платіжного доручення №307600018 від 03.12.2021 підтверджують факт перерахування коштів ТОВ «Вердикт Капітал» на рахунок ТОВ «Служба миттєвого кредитування» на загальну суму 5 535 543,12 грн.. Призначення платежу: оплата за дог. факторингу №1-12 від 01.12.20214.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Колект Центр» укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Колект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2107069981580 (а.с.70-75).
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 10.01.2023 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 13755,54 грн., яка складається із заборгованості за сумою позики у розмірі 2400,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 14155,54 грн. (а.с.17).
Крім цього, 13.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5094903, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4000 грн. на строк 30 днів, зі сплатою процентів 1, 25% та комісії в сумі 400 грн. (а.с. 25-29).
ТОВ «Мілоан» виконало умови договору про споживчий кредит та перерахувало на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 4000,00 грн., що підтверджується копією квитанції №1791916554 від 13.10.2021 (а.с. 43 зворот).
З відомості ТОВ «Мілоан» за договором №5094903 та відомості з особового рахунка видно про дати вчинення операцій, зокрема, надання кредиту, нарахування та списання процентів (а.с.44-45).
26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №26-01/2022-83, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і за договором №5094903.
Також, 26.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ « Вердикт Капітал» підписано акт прийому - передачі Реєстру Боржників від 26.01.2022 за договором факторингу №26-01/2022 від 26.01.2022, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 3679, після чого, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.
Копія платіжного доручення №324190002 від 27.01.2022 підтверджує факт перерахування коштів ТОВ « Вердикт Капітал» на рахунок ТОВ «Мілоан» на загальну суму 4 097 773,59 грн.. Призначення платежу: оплата згідно договору факторингу №26-01/2022 від 26.01.2022.
10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення прав вимоги №10-03/2023/01, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОВ «Коллект Центр»» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і за договором №5094903.
Також, 10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписано акт прийому - передачі Реєстру Боржників від 10.03.2023 за договором про відступлення прав вимоги №10-03/2023/01, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 29141, після чого, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.
З витягу Реєстру боржників до договору прав вимоги №109-МЛ від 25.06.2024 та розрахунку заборгованості видно, що заборгованість відповідача за кредитним договором №100792551 становить 17047,50 грн., з яких 5000 грн. - за основною сумою боргу; 11452,50 грн. - за відсотками; 595,00 грн. - за комісією.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. ч.1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В абзаці 2 ч.2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У статті 3 Закону «Про електронну комерцію» законодавець закріпив, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
В ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець, в свою чергу, закріпив, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п.п.15,16 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що електронний підпис - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до ч. 3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу також врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу ч. 2 ст. 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Враховуючи, що відповідач умови договорів добровільно не виконує, а позивач набув права вимоги до відповідача, суд вважає, що з нього слід стягнути заборгованість у сумі позову.
Щодо стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позовній заяві директором ТОВ «Коллект центр» було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн..
За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів справи видно, що ТОВ «Коллект центр» та Адвокатське об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору про надання правової (правної) допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, заявкою на надання юридичної допомоги №185 від 02.06.2025 року, витягом з акту №11 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 на суму 16000 грн.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 13.05.2025 у справі №275/150/22 (провадження № 61-13766св24) вказав, що саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
На підставі викладеного та беручи до уваги те, що відповідач клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу чи заперечень проти даної вимоги не надав, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених на юридичну допомогу в розмірі 16000,00 грн..
Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., які у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 141, 263, 265, 273, 274, 354 ЦПК України, на підставі ст. ст. 514, 526, 530, 610-612, 625, 626, 1077, 1082 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», що знаходиться в м. Київ по вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за Договором № 5094903 від 13.10.2021 в сумі 23700 грн., за Договором №2107069981580 від 13.03.20214 у сумі 32281,35 грн., що в загальному складає 55981,35 грн., понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн..
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Я. В. Кулініч