Справа № 283/652/26
провадження №3/283/195/2026
31 березня 2026 року суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко Володимир Вікторович, розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП невідомий,
за ст.173, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД за № 468145 від 19.03.2026, 19 березня 2026 року близько 17 год 00 хв ОСОБА_1 , в м. Малин Житомирської області по вул. Степана Бандери, не виконав законну вимогу інспектора СРПП ВП №1 КРУП в Житомирській області Нелепа Д.В., не пред'являв документи, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу працівників поліції, погрожував фізичною розправою, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ за № 042956 від 19.03.2026, 19 березня 2026 року близько 17 год 00 хв ОСОБА_1 , в м. Малин Житомирської області по вул. Степана Бандери, біля магазину «Гастрономчик», вчиняв хуліганські дії, а саме: показував громадянам статевий орган, висловлювався нецензурною лайкою до громадян, та наніс удар в обличчя громадянці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, із заявами та клопотаннями до суду не звертався. Про дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, суддя вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши подані до суду матеріали, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
В силу ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення визначає своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, що тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку , що тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
При цьому об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Склад правопорушення є формальним, тобто воно вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам визначених у диспозиції статті осіб.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Статтею 62 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 19.03.2026;
- протоколом ЖИ №001212 про адміністративне затримання за ст. 173 КУпАП;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП;
- DVD-диском, на якому міститься відеозапис вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- рапортом помічника чергового ВП №1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області від 20.03.2026;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 19.03.2026;
- DVD-диском, на якому міститься відеозапис вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
Вище наведені докази на переконання суду є належними, допустимими та достовірними.
Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, ОСОБА_1 суду не надано.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення під час судового розгляду справи не виявлено.
Вивчивши матеріали справи в їх сукупності та давши їм оцінку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП, дрібне хуліганство та злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових порушень. Виходячи з цієї мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, згідно ст. 15 КУпАП, що регулює відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень, до зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, всі обставини справи в їх сукупності; та вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у відповідності до положень ч.2 ст.36 КУпАП у виді штрафу у межах санкції ст. 185 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. Отже, до ОСОБА_1 може бути застосовано стягнення у вигляді штрафу. Тому суд притягує ОСОБА_1 до відповідальності в виді штрафу максимального розміру, а також стягує судовий збір.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 665,60 грн судового збору.
Керуючись ст. 130 ч. 3, 126 ч.5, 121 ч.7, 36, 221, 247, 283, 284 ч.1 п.1, 285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Об'єднати справи № 283/651/26 та № 283/652/26 в одне провадження та присвоїти йому номер № 283/652/26.
ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, 185 КУпАП та накласти на нього, у відповідності до положень ч.2 ст.36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Штраф належить стягнути на наступний рахунок:
UA708999980313010106000006829, отримувач коштів: Малин.УК/м.Малин/21081100,код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Стягувач: Малинський районний суд Житомирської області, код ЄДРПОУ 02896147, місце знаходження: 11601, Житомирська область, Коростенський район, місто Малин, площа Соборна, 8.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Судовий збір належить стягнути на наступний рахунок:
UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача :Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, в установу банку України не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу та судового збору у вказаний термін, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для організації примусового виконання в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у випадку примусового виконання даної постанови, з правопорушника підлягає стягненню штраф, визначений даною постановою, у подвійному розмірі, що становить 510,00 грн.
Роз'яснити, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд Житомирської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя