Справа № 373/1059/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2197/2026
Головуючий у суді першої інстанції: Свояк Д.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
30 березня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Руденка Костянтина Васильовича, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», на заочне рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2025 року, ухвалене у м. Переяслав у складі судді Свояка Д.В., повний текст якого складено 16 липня 2025 року, у справі № 373/1059/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначило, що 24 грудня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №4241990 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі. Відповідно до вказаного договору сторони визначили, що, сума кредиту становить 10 800,00 грн., строк кредитування 360 днів. Передача коштів здійснена шляхом переказу на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування. 26 серпня 2024 року на підставі договору факторингу №4241990ТОВ «Лінеура Україна» передало право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс». Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує своїх кредитних зобов'язань, ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» просило стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №4241990 від 24 грудня 2023 року в розмірі 76 740,00 грн.
Заочним рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2025 року у задоволені позову ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням,Руденко К.В., який діє в інтересах ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що на підтвердження своїх вимог про стягнення заборгованості за договором №4241990 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 грудня 2023 року ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» було долучено до позовної заяви копію договору №4241990 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 грудня 2023 року, копії Додатку № 1 та Додатку № 2 до вказаного договору; копію Паспорту споживчого кредиту; копію довідки про переказ коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 ; копію розрахунку заборгованості за № 4241990 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 грудня 2023 року первісного кредитора; копію правил надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту; копію договору факторингу №26/08/24 від 26 серпня 2024 року з додатками та доказами оплати; копію витягу з Реєстру боржників від 26 серпня 2024 року до Договору факторингу № 26/08/24 від 26 серпня 2024 року. Кредитні кошти були перераховані ОСОБА_1 о 12:21:16 год. 24 грудня 2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначений в кредитному договорі, що підтверджується копією довідки ТОВ «Пейтек Україна» від 28 серпня 2024 року №20240828 про переказ коштів долучена до матеріалів справи. У зв'язку з порушеннями зобов'язань у ОСОБА_1 утворилася заборгованість, яка станом на 26 серпня 2024 року становить 76 740,00 грн., з яких: 10 800,00 грн. - заборгованість за кредитом; 65 940,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом. Відповідач не надав доказів на спростовування вказаного розрахунку. Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в позові ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» за недоведеністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до копії договору №4241990 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 грудня 2023 року, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язалось надати відповідачці кошти на умовах споживчого кредиту, у розмірі 10 800,00 грн, строк кредиту 360 днів, стандартна відсоткова ставка у межах строку кредиту 2,50 % в день. У п.2.1 договору зазначено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 . У п. 2.4 договору передбачено, що кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п. 2.1 договору.
У вказаному договорі зазначено, що він підписаний ОСОБА_1 електронним підписом 94216.
До договору №4241990 від 24 грудня 2023 року долучено копії таблиці обчислення загальної вартості кредиту, інформаційного повідомлення, паспорту споживчого кредиту та правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна».
Відповідно до договору факторингу №26/08/24 від 26 серпня 2024 року, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», копії витягу із реєстру боржників до договору факторингу №26/08/24 від 26 серпня 2024 року, ТОВ «Лінеура Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №4241990 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 грудня 2023 року.
ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» порушило перед судом питання про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №4241990 від 24 грудня 2023 року в розмірі 76 740,00 грн., з яких: 10 800,00 грн. - заборгованість за кредитом, 65 940,00 грн. - заборгованість за процентами.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс». Відмовляючи в позові ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено надання кредиту за вказаним договором.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Кредитор, який заявляє вимоги про стягнення коштів за кредитним договором, зобов'язаний надати суду докази на підтвердження надання позичальнику кредиту.
При цьому за правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження надання ТОВ «Лінеура Україна» кредиту ОСОБА_1 на підставі договору №4241990 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 грудня 2023 року ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» додано копію листа ТОВ «Пейтек Україна» від 28 серпня 2024 року №20240828 про переказ коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 через систему платежів PayTech на підставі договору про організацію переказу грошових коштів №210222-1 від 21 лютого 2022 року.
Проте, вказаний лист не є первинними бухгалтерськими документами відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», створеним безпосередньо під час банківської операції по перерахуванню коштів.
У них не зазначено повні дані щодо рахунку, на який здійснювалося перерахування коштів.
ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» не надало суду доказів на підтвердження належності рахунку № НОМЕР_1 саме відповідачці, та надходження на її рахунок грошових коштів на підставі договору №4241990 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 грудня 2023 року.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором складений самим позивачем, а тому не може бути належним та допустимим доказом на підтвердження факту надання відповідачці кредиту.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, представник ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» фактично виклав обставини справи та опис наданих ним документів до позовної заяви, проте, не навів будь-яких доводів на спростування висновків суду першої інстанції щодо ненадання доказів на підтвердження перерахування ТОВ «Лінеура Україна» коштів на рахунок відповідачки ОСОБА_1 на підставі договору №4241990 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24 грудня 2023 року.
Також, представник ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» не порушував питання щодо витребування відповідних доказів у суді апеляційної інстанції.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції про відмову в позові ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга представника ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2025 року залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Руденка Костянтина Васильовича, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», залишити без задоволення.
Заочне рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді