справа № 166/534/26
провадження № 1-кс/166/162/26
27 березня 2026 року сел. Ратне
Слідчий суддя Ратнівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026030570000109, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 березня 2026 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, менеджера зі збуту ТОВ «Газтрим», неодноразово раніше судимого, востаннє 02 грудня 2024 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці, вважається таким, що відбув покарання повністю, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України,
установив:
Слідчий слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області (далі - слідчий) ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України.
Клопотання мотивує тим, що у ході досудового розслідування установлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому місці, але не пізніше 26.03.2026, у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник умисел на знищення та пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, а саме багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізуючи спільний умисел, 26.03.2026, близько 13 год. 25 хв, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , на автомобілі марки "LEXUS", д.н.з. НОМЕР_1 , номер рами (шасі) НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 , приїхали до селища Стара Вижівка Ковельського району Волинської області.
Залишивши автомобіль на одній із вулиць с-ща Стара Вижівка, неподалік місця вчинення злочину, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , з метою реалізації спільного умислу, направленого на вчинення умисного знищення та пошкодження майна шляхом його підпалу, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи можливість настання злочинних наслідків у вигляді реальної небезпеки для життя і здоров'я людей, які проживають в багатоквартирному житловому будинку за вищевказаною адресою та внаслідок підпалу створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, взявши заздалегідь заготовлені дві гумові автомобільні шини та пластмасову пляшку, об'ємом 5 літрів, із паливно-мастильною рідиною, направилися до багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Зайшовши у під'їзд № 2 вказаного багатоквартирного будинку, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , занесли дві автомобільні шини на другий поверх, де з метою пошкодження майна, облили шини принесеною паливно-мастильною рідиною та підпалили одну з них, внаслідок чого відбулося загорання шини на сходинковій клітці вказаного будинку.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_7 поставили під загрозу життя та здоров'я жителів багатоквартирного житлового будинку, які в ньому проживають та на час вчинення кримінального правопорушення перебували у квартирах.
Спричинивши пожежу з метою пошкодження багатоквартирного житлового будинку шляхом підпалу, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , діяли загальнонебезпечним способом та таким чином виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, після чого з місця вчинення злочину зникли, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки пожежа вчасно була ліквідована мешканцями багатоквартирного житлового будинку.
Обґрунтована підозра ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться поданими доказами.
На думку слідчого, існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи, що його може бути засуджено до реальної міри покарання, а саме до позбавлення волі строком до 10 років, не маючи міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, відповідно, грошових коштів для проживання, може переховуватися від органу досудового розслідування, шляхом перебування в інших населених пунктах, районах та областях. Із цих же підстав, з огляду на те, що ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, останній, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, показання яких суд досліджує безпосередньо.
Менш суворі запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, які зазначені в ст. 177 КПК України.
Орган досудового розслідування вважає за необхідно визначити максимальний розмір застави, передбачений ст. 182 КПК України, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.
Прокурор та слідчий клопотання підтримали із підстав, наведених у ньому, просили його задовольнити.
Захисник проти задоволення клопотання заперечив, указав, що в діях підозрюваного відсутній склад кримінального правопорушення, оскільки в діянні відсутня обов'язкова ознака для матеріального складу кримінального правопорушення - заподіяння шкоди у великих розмірах.
Підозрюваний підтримав думку захисника. Одночасно вказав, що визнає свою причетність до вказаного діяння.
Прокурор із покликанням на постанову Верховного Суду в справі № 536/621/16-к у відповідь на доводи захисника вказав, що заподіяння шкоди у великих розмірах не є обов'язковою ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
У силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України, є тяжким злочином.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 194 КК України, підтверджується наданими слідчим документами, зокрема: рапортом реєстрації заяви; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України; протоколом пред'явлення особи для впізнання свідкам; протоколом проведення огляду місця події; протоколами огляду предметів - відеозаписів із зображенням особи, схожої на підозрюваного, та іншої особи із пакетами білого кольору в руках, які заходили в будинок, де виникла пожежа у час її виникнення, та через короткий проміжок часу залишили його; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Зважаючи на дані про особу ОСОБА_5 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має незняту й непогашену судимість, усвідомлює тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у вчиненні закінченого замаху на злочин, передбачений ч.2 ст.194 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, існує ризик переховування останнього від слідства і суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Ризик впливу на свідків є лише нічим не обґрунтованим припущенням сторони обвинувачення, оскільки свідки не бачили осіб, які вчинили підпал, у своїх показанням повідомляли лише про обставини гасіння пожежі.
Таким чином, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення факт існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та обставин, визначених п.п. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.
Ураховуючи наведене, застосування запобіжного заходу до підозрюваного виключно у виді тримання під вартою зможе забезпечити його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків. Більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не буде дієвим. Так, особисте зобов'язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється; заяв про взяття на поруки обвинуваченого до суду не надходило; умови домашнього арешту не запобігають ймовірності вчинення іншого кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України 26.03.2026 о 19 год 20 хв.
27.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.
Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 219 КПК України, слідчий суддя визначає 60-денний строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 24 травня 2026 року включно.
Суд уважає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не буде завідомо непомірною для нього, враховуючи його майновий стан.
Суддя погоджується із доводами прокурора про те, що заподіяння шкоди у великих розмірах не є обов'язковою ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. При кваліфікації випадків умисного знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст. 194 КК України) розмір спричиненої майнової шкоди не має правового значення. Обов'язковою характеристикою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, є не наслідки (шкода у великих розмірах), а саме діяння (спосіб вчинення), оскільки воно в цьому випадку має більшу суспільну небезпеку порівняно зі шкодою у великих розмірах (постанова Верховного Суду в справі № 536/621/16-к).
Керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 24 травня 2026 року включно.
Початок строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 рахувати з 26 березня 2026 року.
Визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що складає 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- за кожною вимогою прибувати до слідчого, прокурора, суду в цьому кримінальному провадженні;
- не відлучатися із місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового слідства до 27 травня 2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Ратнівського районного суду Волинської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі органу Державної пенітенціарної служби України, де він утримується.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосування запобіжного заходу у виді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Дата проголошення повної ухвали 30 березня 2026 року о 14 год 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1