Справа № 757/52806/25-к Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2338/2026 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
23 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2026 року про скасування повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 42019000000002404 від 14.11.2019 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2026 року задоволено скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру від 21.08.2025 у кримінальному провадженні № 42019000000002404.
Скасовано повідомлення про підозру від 21.08.2025, складене старшим слідчим з ОВС НПУ ОСОБА_9 та погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора України ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №42019000000002404 від 14.11.2019 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України громадянином ОСОБА_7 .
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в яких просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою залишити без задоволення скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру від 21.08.2025 у кримінальному провадженні № 42019000000002404 від 14.11.2019.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що стороною обвинувачення надано докази на підтвердження належності повідомлення про підозру ОСОБА_7 та дотримання процесуального порядку його вручення, зокрема шляхом вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 та повісток про його виклик батькові підозрюваного, а також направлення повісток про виклик на адресу місця реєстрації підозрюваного.
Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_7 як громадянин України не вживав належних заходів щодо перебування на консульському обліку, тобто не підтвердив своє постійне проживання закордоном.
Від захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 надійшли до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких стверджує про те, що органу досудового розслідування було достеменно відомо про виїзд ОСОБА_7 з України з родиною до Швейцарії, що свідчить про порушення органом досудового розслідування вимог ст.ст.566,567 КПК України, а тому вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, а також пояснення захисника ОСОБА_8 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, ГСУ Національної поліції України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадження № 42019000000002404 від 14.11.2019 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42019000000002404 від 14.11.2019 року здійснюється Департаментом нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_7 впродовж 2018 року, обіймаючи посаду виконувача обов'язків генерального директора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «ПЛЕСО» (далі - КП «ПЛЕСО»), зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою групою осіб, разом із не встановленими під час досудового розслідування посадовими особами ПрАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» (далі - ПрАТ «ДКБМК») та КП «ПЛЕСО», діючи в інтересах ПрАТ «ДКБМК», з метою отримання цими товариствами неправомірної вигоди у вигляді покриття витрат, безпідставно, усупереч вимогам містобудівної документації (детального плану території) та затвердженого проекту на будівництво житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами на вул. Євгена Маланюка (колишня назва - Степана Сагайдака), 101 у Дніпровському районі м. Києва ініціював, створив, а надалі продовжив реалізацію умов, за яких фінансування та виконання робіт із будівництва берегоукріплювальних споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки в Дніпровському районі м. Києва проведено за рахунок коштів бюджету м. Києва шляхом включення вказаного об'єкту до Програми економічного та соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки, що заподіяло матеріальну шкоду територіальній громаді м. Києва в розмірі 82 308 223,7 грн.
21.08.2025 старшим слідчим в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_9 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , повідомлено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Полтавка Красногвардійського району Автономної Республіки Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, а саме в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Причетність підозрюваного ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме:
- статутом КП «ПЛЕСО» затвердженим рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 03 липня 1995 року № 204 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.04.2008 № 502, із змінами внесеними розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.01.2014 № 64);
- положенням про відділ проектування та підготовки будівництва КП «ПЛЕСО» затвердженим наказом генерального директора ОСОБА_7 №26 від 01.02.2019;
- копією Договору № 998 від 25.06.2018 укладеного між КП «ПЛЕСО» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МІСЬКБУДІНВЕСТ «МІСЬКБУДІНВЕСТ» за підписом ОСОБА_7 ;
- копією Договору № 1069 від 13.11.2018 укладеного між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МІСЬКБУДІНВЕСТ» та КП «ПЛЕСО» за підписом ОСОБА_11 ;
- внутрішнім аудитом Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 070-5-13/47 від 13.12.2019, відповідно до якого службовими особами КП «ПЛЕСО» ініційовано виконання за рахунок бюджетних коштів робіт з будівництва берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва, здійснення яких покладено на приватних забудовників (ПрАТ «ДКБМК»);
- висновком судової будівельно-технічної експертизи № 26\19-23 від 22.12.2023, проведеної судовим експертом ОСОБА_12 , відповідно до якого дозвільною документацією (вихідними даними з проектування) на проектування, а також проектною документацією по об'єкту: «Житлові будинки з об'єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул. Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м. Києва», передбачено виконання робіт з берегоукріплення та набережної як елементу інженерного захисту території;
- довідкою Державної аудиторської служби України від 16.05.2023 (за зверненням Національного антикорупційного бюро України від 06.10.2022 № 0423-220/18804 та Постановою про залучення спеціалістів від 07.12.2022), відповідно до якої КП «ПЛЕСО», як Замовником будівництва та розпорядником бюджетних коштів, впродовж 2018-2020 років здійснено незаконні витрати бюджетних коштів (покриття витрат сторонньої організації - ПрАТ «ДКБМК») на загальну суму 103 560 678,17 грн, через здійснення фінансування робіт, які згідно містобудівній документації (детального плану території) та затвердженого проекту на будівництво житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул. Степана Сагайдака, 101 в Дніпровському районі м. Києва, у тому числі виконання робіт з улаштування набережної та берегоукріплення в межах 50-м прибережної смуги, є обов'язком Замовника проекту будівництва житлового комплексу - ПрАТ «ДКБМК» - та повинно профінансуватися за кошти ПрАТ «ДКБМК»;
- висновком судової економічної експертизи № 2642/25-72 від 05.05.2025 проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, відповідно до якого розмір втрати активів (збитки), встановлений у висновку довідки Державної аудиторської служби України від 16.05.2023 (за зверненням Національного антикорупційного бюро України від 06.10.2022 № 0423-220/18804 та Постановою про залучення спеціалістів від 07.12.2022), щодо спричинення місцевому бюджету м. Києва матеріальної шкоди (збитків) у сумі 103 560 678,17 грн, підтверджується.
- іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
Разом з тим, згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби № 19-69503-25-вих від 28.08.2025 відповідно до витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» ОСОБА_7 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Грушів» у напрямку виїзду о 17 год. 30 хв. 30.12.2023.
З огляду на відсутність ОСОБА_7 за місцем реєстрації органом досудового розслідування було вжито заходів з метою належного повідомлення останнього про підозру.
Відповідно до інформації Державної міграційної служби України у розділі місце проживання/перебування ОСОБА_7 зазначено - АДРЕСА_1 .
Так, 21.08.2025 за місцем реєстрації ОСОБА_7 цінним листом з описом вкладення надіслано поштове відправлення із повідомленням ОСОБА_7 про підозру.
Разом з тим, цього ж дня, о 07 год. 38 хв. 21.08.2025 слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні ОСОБА_13 було вручено примірник повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 21.08.2025 його батьку - ОСОБА_14 , за адресою: АДРЕСА_2 , про що складений відповідний протокол.
Водночас, із врученням примірника повідомлення про підозру батьку підозрюваного ОСОБА_14 також були вручені повістки про виклик ОСОБА_7 до слідчого на 25.08.2025, 26.08.2025 та 27.08.2025.
Також, за місцем реєстрації ОСОБА_7 направлено повістки про його виклик на 15.10.2025, 16.10.2025 та 17.10.2025.
На жодну із зазначених у повістках про виклик дат, підозрюваний ОСОБА_7 не з'явився, повідомивши про неможливість прибуття у зв'язку із перебуванням за кордоном у Швейцарській Конфедерації.
Постановою заступника Генерального прокурора від 16.10.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002404 продовжено до трьох місяців, тобто до 21.11.2025.
12.11.2025 слідчим за погодженням з прокурором прийнято рішення про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 42019000000002404 від 14.11.2019 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв'язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_7
22.10.2025 захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 звернулася до суду із скаргою про скасування повідомлення про підозру від 21.08.2025 у кримінальному провадженні № 42019000000002404.
29.01.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено скаргу та скасовано повідомлення про підозру від 21.08.2025, складене старшим слідчим з ОВС НПУ ОСОБА_9 та погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора України ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №42019000000002404 від 14.11.2019 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України громадянином ОСОБА_7 .
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками слідчого судді, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно пункту 10 частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень пункту 10 частини першої статті 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам статті 277 КПК України.
Відповідно до положень статті 277 КПК України повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлення передбачено статтею 135 КПК України, згідно якої особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Згідно ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру, слідчий суддя допустив істотні порушення вимог Кримінального процесуального Закону, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Так, ретельно перевіривши доводи прокурора в апеляційній скарзі про законність набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, колегією суддів вважає такі доводи обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби № 19-69503-25-вих від 28.08.2025 відповідно до витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» ОСОБА_7 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Грушів» у напрямку виїзду о 17 год. 30 хв. 30.12.2023.
Громадяни України, які виявили бажання виїхати на постійне місце проживання за кордон, відповідно до чинного законодавства України, зокрема - відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ від 21.01.1994, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 16.08.2016 № 816 «Про затвердження Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання» зобов'язані повідомити уповноважені органи про свої наміри та пройти відповідну процедуру.
Тому, у разі, коли особа виявила бажання виїхати за кордон на постійне місце проживання, вона має вчинити відповідні дії задля належного оформлення зміни свого місця постійного проживання.
Відповідно до п. 3Порядку встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1450 (далі - Порядок), запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та полягає у забороні декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, крім зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб у разі одночасного декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій воєнний стан не введено.
Приписи п. 3вказаного Порядку вказують на те, що запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, здійснюється військовим командуванням.
Разом з тим, стороною захисту не надано жодних підтверджень факту того, що ОСОБА_7 звертався до відповідних органів для здійснення процедури оформлення свого переїзду на постійне місце проживання до Швейцарської Конфедерації, як і не надано підтверджень запровадження військовим командуванням відповідного регіону обмежень щодо зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання.
Крім того, за наявною у матеріалах провадження інформацією у період із 10.01.2021 по 30.12.2023 ОСОБА_7 неодноразово залишав територію України та повертався, у тому числі у 2022 році, після запровадження на території України воєнного стану.
Надані стороною захисту документи щодо проживання ОСОБА_7 на території Швейцарії надають останньому право легально перебувати на території цієї країни, однак не доводять факту його постійного місця проживання.
Разом з тим, проживання ОСОБА_7 за певною адресою у Швейцарській Конфедерації не є достатнім для висновків про те, що ОСОБА_7 зареєстрував своє місце проживання згідно з законодавством України за кордоном.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-ХІІ із змінами, оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, здійснюється закордонними дипломатичними установами України. Провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно з чинним Порядком провадження в закордонних дипломатичних установах України за заявами про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, затвердженим наказом Міністерства закордонних справ України від 22.12.2017 № 573 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.01.2018 за №77/31529, цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», й визначає процедуру прийому і розгляду в закордонних дипломатичних установах України заяв про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово та прийняття за ними рішень (пункти 1, 2).
Також, чинним Порядком ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 85, визначено, що цей Порядок регулює питання ведення закордонними дипломатичними установами України обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за межами України (далі - консульський облік). Там же визначено зокрема, що консульський облік - це вчинення уповноваженими посадовими особами закордонних дипломатичних установ України (далі - уповноважені посадові особи) комплексу дій з реєстрації інформації про місце проживання або перебування громадянина України на території іноземної держави шляхом внесення даних до відомчої інформаційної системи МЗС; постійний консульський облік - реєстрація інформації про місце проживання за межами України громадян України, які постійно проживають за кордоном (оформили в установленому законодавством порядку документи для виїзду за кордон на постійне проживання або документи для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово); тимчасовий консульський облік - реєстрація інформації про місце перебування за межами України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном.
Згідно з відповіддю Міністерства закордонних справ України № 71/16-533-105259 від 02.09.2025 на запит, за даними відомчої інформаційної системи МЗС України, відсутня інформація щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи на повернення в Україну або перебування на консульському обліку в закордонних дипломатичних установах України ОСОБА_7 .
Крім того, в суді першої інстанції захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_15 надано копію довідки про перебування ОСОБА_7 з 15.01.2026 на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України у Федеративній Республіці Німеччина.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_7 як громадянин України не вживав належних заходів щодо перебування на консульському обліку, тобто не підтвердив своє постійне проживання за кордоном в Швейцарській Конфедерації, що нівелює твердження захисника про сталість місця проживання підозрюваного ОСОБА_7 на момент вручення йому підозри закордоном та, в свою чергу, підтверджує доводи прокурора про відсутності на момент вручення підозри 21.08.2025 у органу досудового розслідування інформації про місцеперебування та країну проживання ОСОБА_7 .
Доводи скарги захисника ОСОБА_8 про те, що інформація у повідомленні про підозру містить недостовірні анкетні відомості щодо місця проживання, помилки в адресі місця реєстрації, країни перебування спростовуються матеріалами справи, позаяк відповідно до інформації Державної міграційної служби України у розділі місце проживання/перебування ОСОБА_7 зазначено - АДРЕСА_1 ., що свідчить про відсутність порушень вимог статті 277 КПК України.
Таким чином, під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_16 , які б слугували підставою для його скасування.
Крім цього, вимоги захисника у запереченнях на апеляційну скаргу прокурора щодо витребування інформації стосовно звернення органу досудового розслідування до дати повідомлення про підозру із запитами до Державної прикордонної служби про дату виїзду за межі України підозрюваного ОСОБА_7 є безпідставними як такі, що не можуть бути підставою для скасування повідомлення про підозру.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2026 року, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру від 21.08.2025 у кримінальному провадженні № 42019000000002404.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 407, 409, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2026 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру від 21 серпня 2025 року, у кримінальному провадженні № 42019000000002404 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3____________ ОСОБА_4____________