30 березня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/18586/25
Провадження № 33/820/145/26
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника Киричука Сергія Володимировича на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 січня 2026 року,-
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 січня 2026 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.
За постановою суду, ОСОБА_1 23.06.2025 о 21:54 по вул. Шухевича, 2 у м. Хмельницькому, в порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху керував автомобілем "BMW 750 LI", номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Стан алкогольного сп'яніння встановлений за допомогою приладу «Drager».
В поданій апеляційній скарзі адвокат Киричук С.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 січня 2026 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що постанова є незаконною та необґрунтованою через неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин.
Суд першої інстанції не взяв до уваги доводів сторони захисту, що зупинка транспортного засобу була безпідставною та незаконною. Працівниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення дії або причетності до такого факту, які могли би бути підставою для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 згідно ст.35 Закону України «Про національну поліцію». Оскільки зупинка водія ОСОБА_1 була незаконною, складений поліцейським протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом.
Зазначає, що поліцейським при використанні приладу Драгер було порушено часові інтервали між продуванням, що призвело до виведення з ладу приладу та, як результат - невірні дані, отже є всі підстави вважати про те, що поліцейський користувався приладом не у відповідності до інструкції з його експлуатації та прилад був не в робочому стані.
Крім того, огляд ОСОБА_1 працівниками поліції на стан
алкогольного сп'яніння був проведений з порушенням ст.266 КУпАП, оскільки докази, які є в матеріалах справи вказують на те, що ОСОБА_1 не
погодився з результатами огляду проведеного на місці зупинки транспортного засобу, проте всупереч встановленому порядку, стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не був зафіксований у медичному закладі.
В акті огляду на стан алкогольного сп'яніння в графі «з результатами згоден» міститься підпис, який не належить ОСОБА_1 та виконаний не ним. А отже з результатами огляду ОСОБА_1 не погоджувався.
Особа. яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Киричук С.В. у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом першої інстанції зазначені вимоги закону дотримані.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху і відповідно у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 23.06.2025 серії ЕПР1 №370923 ОСОБА_1 23 червня 2025 року о 21:54 по вул. Шухевича, 2 у м. Хмельницькому, в порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху керував автомобілем "BMW 750 LI", номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Стан алкогольного сп'яніння встановлений за допомогою приладу «Drager».
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення від 23.06.2025 серії ЕПР1 №370923 у якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначені виявленні у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Результат огляду - позитивний 2,73 проміле, ОСОБА_1 з результатом огляду погодився, про що в акті міститься його підпис;
-роздруківкою приладу «Drager Alkotest 7510» - тест № 721 від 23.06.2025, результат 2.73 проміле,
- відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та бодікамер поліцейських.
Будь-яких порушень працівниками поліції при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735, при проведенні огляду ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, апеляційним судом не встановлено.
Суд першої інстанції лав належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до ст.252 КУпАП, та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги захисника Киричука С.В. про безпідставність та незаконність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
У статті 35 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015
№ 580-VIII (далі Закон № 580-VIII) визначені випадки за яких поліцейський може зупинити транспортні засоби.
Згідно п.1 ч.1 ст.35 Закону № 580-VIII поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Так з відеозаписів події видно, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом "BMW 750 LI", номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції. Працівник поліції повідомив водію ОСОБА_1 підставу його зупинки - порушення Правил дорожнього руху, а саме, що « ОСОБА_1 їхав по всій дорозі».
У зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, працівником поліції останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. ОСОБА_1 пройшов такий огляд із застосуванням приладу «Drager Alkotest 7510», результат 2.73 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився, що також підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначені виявленні у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, результат огляду - позитивний 2,73 проміле, та міститься підпис ОСОБА_1 про те, що з результатом він погодився.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився.
Таким чином, підставою зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було, відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону № 580-VIII, порушення ним Правил дорожнього руху, а отже його зупинка була законною та обґрунтованою.
З урахуванням викладеного безпідставними є твердження в апеляційній скарзі захисника Киричука С.В. про те, що працівниками поліції огляд на стан алкогольного сп'яніння був проведений з порушенням ст.266 КУпАП, з посиланням на те. що докази, які є в матеріалах справи вказують на те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду проведеного на місці зупинки транспортного засобу, проте всупереч встановленому порядку, стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не був зафіксований у медичному закладі.
Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що поліцейським при використанні приладу Драгер було порушено часові інтервали між продуванням, що призвело до виведення з ладу приладу та, як результат - невірні дані, отже є всі підстави вважати про те, що поліцейський користувався приладом не у відповідності до інструкції з його експлуатації та прилад був не в робочому стані.
Таким твердженням захисника Киричука С.В. суд першої інстанції надав оцінку, з якою й погоджується апеляційний суд.
З матеріалів справи, видно, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Drager Alkotest 7510». ОСОБА_1 був наданий запечатаний мундштук. ОСОБА_1 продув у прилад, при цьому виміряне значення концентрації перевищило вимірювальний діапазон, що унеможливило встановлення конкретного показника. В подальшому, через певний проміжок часу рівень вмісту алкоголю в організмі водія знизився і результат його огляду становив 2.73 проміле. При цьому ОСОБА_1 не заперечував, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Твердження про те, що в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння в графі «з результатами згоден» міститься підпис, який не належить ОСОБА_1 та виконаний не ним, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.
Апеляційний суд не вбачає підстав сумніватися у достовірності підпису ОСОБА_1 у акті огляду.
Крім того твердження про те, що в акті огляду підпис виконаний не ОСОБА_1 спростовуються дослідженими судом доказами, які узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, з урахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні п.2.9 «а» ПДР України, постанова судді є законною і справедливою і підстав для її скасування немає.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Киричука С.В. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК