Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/1380/2026
м. Київ Справа № 357/5070/24
17 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Не погодившись з такою постановою суду першої інстанції, 23 січня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року скасувати, провадження у справі закрити.
Окрім того, в апеляційній скарзі порушує питання про поновлення строку для подання апеляційної скарги на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року.
В обгрунтування доводів клопотання про поновлення строку зазначав, що 22 січня 2026 року в м. Біла Церква Київської області під час опитування слідчим Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області він дізнався, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року у справі N?357/5070/24 його- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на п?ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
22 січня 2026 року його захисник звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про ознайомлення із справою про адміністративне правопорушення N?357/5070/24. 22 січня 2026 року його захисник ознайомився з матеріалами справи і отримав копію постанови від 11 червня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Посилається на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено місце його проживання: АДРЕСА_1 , разом з тим, за вищевказаною адресою він не проживає протягом двох останніх років. Повістки про виклик до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі N?357/5070/24 він не отримував, оскільки проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Також він не отримував повідомлення про розгляд справи судом і на месенджер Viber, оскільки вказаний додаток не встановлено на його мобільному телефоні та він ним не користується. У зв?язку з тим, що він не був повідомлений про судові засідання, призначені Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі N?357/5070/24, та не знав, що 11.06.2024 року судом була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, він був позбавлений можливості оскаржити дану постанову у десятиденний строк з дня її винесення.
За положенням ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 червня 2024 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області була ухвалена оскаржувана постанова, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року була надіслана судом до реєстру: 14.06.2024 року. Зареєстрована в реєстрі: 15.06.2024 року. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2024 року.
Як вбачається із супровідного листа Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, копія оскаржуваної постанови була надіслана ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку за адресою: АДРЕСА_1 , однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Як вбачається із розписки, що міститься в матеріалах справи, із матеріалами справи захисник ОСОБА_1 адвокат Сова Віталій Анатолійович ознайомився 22 січня 2026 року. Апеляційна скарга була подана до суду подана протягом 10 днів з моменту ознайомлення захисника із матеріалами справи.
З огляду на вище зазначені обставини, наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року, слід визнати поважними та поновити ОСОБА_1 вказаний строк.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню через неповноту дослідження судом доказів і встановлення обставин справи.
Зазначає, що своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП він не визнає.
Вважає, що мотивувальна частина постанови суду повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх наданих до справи доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статтей 252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд.
На думку апелянта, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Вважає, що суд не вправі вийти за межі, визначені протоколом про адміністративне правопорушення, та самостійно змінити, як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового вирішення справи. колективу, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, апелянт вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови було порушено вимоги статей 245, 246, 251, 252, 268, 280, 283 КУпАП України, а тому, на підставі ст. 294 КУпАП України постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі про адміністративне правопорушення N? 357/5070/24 необхідно скасувати, прийняти нову постанову якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУПАП у зв?язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з?явився, про день та час розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Сова Віталій Анатолійович в судовому засіданні повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення встановлена на підставі досліджених судом доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення ОБ № 214432 від 24.03.2024 року за ч. 5 ст. 126 КУпАП, у якому викладено фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1737449 від 24.03.2024, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу 425 грн.; довідкою від 25.03.2024 року про визначення повторності порушення ПДР, складеною інспектором відділення адміністративної практики батальйону № 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області А. Дубінчак, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом календарного року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, а саме: 12.07.2023 року ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП винесено постанову серії ЕАС № 7325669 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 3400 грн. Відомості про оскарження даної постанови відсутні. Викладене в довідці підтверджується витягом з бази ІПНП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.03.2024 року, в яких останній зазначив, що керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами; розпискою ОСОБА_3 від 24.03.2024 року, згідно з якою остання має при собі посвідчення водія серії НОМЕР_1 категорії «В», забирає автомобіль АУДІ А4 д.н.з. НОМЕР_2 , та зобов'язується доставити автомобіль за адресою: м. Біла Церква, вул. Ак. Линника, 15, а водія не допускати (не передавати) йому керування ним; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП В. Саєнка від 24.03.2024 року; відеозаписом з нагрудної камери № 476286, № 477930, № 476042 до протоколу серії ОБ № 214432 від 24.03.2024, який підтверджує обставини, викладені в протоколі.
Суд апеляційної інстанції погоджуєтьсяз такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
За п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною другою статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.5 статті 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
За п.1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон направо керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Постановою КМУ від 08.05.1993 року №340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» в пункті 2 встановлено, що посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС.
Приписами статті 24 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення, як позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).
Частиною другою статті 30 КУпАП визначено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до п.п. "а" п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Таким чином, частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4 ст.126 КУпАП).
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ОБ № 214432, складеного поліцейським взводу № 2, роти №2, батальйону № 1, ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП в Київській області ДПП сержантом поліції Вигівським А.В., 24.03.2025 року, о 20 год. 20 хв водій, керуючи транспортним засобом «Audi А4», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював рух, при цьому не мав права керування транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року.12.07.2023 року постановою серії ЕАС №7325669 громадянин ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП. Чим порушив п. 2.1 а. ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Із копії постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1737449 вбачається, що 24 березня 2024 року, о 20 год. 21 хв. в м. Біла Церква, вул. Котляревського, 42 водій керував транспортним засобом не мав при собі діючий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не пред'явив його для перевірки на вимогу працівників поліції, чим порушив п.п.2.1 г та 2.4. ПДР України, не пред?явив посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб. Чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 прим КУпАП. Прийняте рішення - застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Із довідки інспектора Відділення адміністративної практики батальйону №1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП лейтенанта поліції Аліни Дубінчак вбачається, що на виконання вимог ст. 35 КУпАП та VII розділу наказу МВС України N? 1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», повідомляємо суд, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом календарного року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, а саме: - 12.07.2023 року ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП винесено постанову серії ЕАС N? 7325669 за ст. 126 ч. 2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн. Таким чином, склад правопорушення в діях ОСОБА_1 , що мав місце 24.03.2024, прошу вважати як ч.5 ст. 126 КУпАП.
Із письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих безпосередньо на місці події, вбачається, що 24.03.2024 року, приблизно о 20:15 год, рухався по вулиці Дружби, його авто Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_2 , було запинено працівниками поліції за відсутній страховий поліс. Зазначав що він, керуючи авто був позбавлений права керування, підставою для того, щоб він сів за кермо було те, що дівчина, з якою він проживає, вагітна і їй стало зле і попередньо вона попросила замінити її за кермом.
Із розписки вбачається, що ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , маючи при собі водійське посвідчення НОМЕР_1 , категорії В, забирає автомобіль Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_2 та зобов'язується доставити автомобіль за адресою: м.Біла Церква, вул. Ак. Лінників, 15, а водія не допускати (не передавати) керування ним.
Із рапорту працівника поліції Владислава Саєнко вбачається, що під час несення служби 24.03.2024 року в складі наряду Комета-0701 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , близько 20 год. 20 хв., було зупинено транспортний засіб Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , 09.08.1998 року , за керування транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Під час спілкування з водієм останній повідомив, що посвідчення водія при собі не мав тому, перевіривши вищевказану особу по базі ІПНН, було встановлено, що дана особа взагалі немає права керування транспортним засобом відповідної категорії та раніше було складено адміністративний матеріал за ч.2 ст. 126 КУпАП від 12.07.202 3року, постанова ЕАС №7325669.Біло прийнято рішення скласти протокол за ч.5 ст. 126 КУпАП серії ЕНА №1737449. Транспортний засіб було передано водієві ОСОБА_3 яка мала посвідчення водія відповідної категорії, для доставлення транспортного засобу за місцем реєстрації, Дана подія зафіксована на нагрудну БК № 476286, 477930, 476042.
Із долученого до справи та дослідженого в судовому засіданні відеозапису події з боді камер поліцейських вбачається, на записі під назвою clip-0 та clip-4 зафіксовано рух службового поліцейського автомобіля. Поліцейські зупинили автомобіль Audi, державний номерний знак НОМЕР_2 . Підійшовши до авто поліцейські повідомили, що зупинили автомобіль на підставі ст. 35 ЗУ Про національну поліцію, оскільки є підстави вважати, що водій вчиняє адміністративне правопорушення, а саме: відсутній діючий страховий поліс, на що водій сказав: «да». ( час на відео 20:10:03). Водій повідомив, що ще не зробив страховку та автомобіль ще оформлений на бабусю, купив його 3 місяці назад. Працівники поліції попросили пред'явити посвідчення водія, на що водій повідомив, що не має ( час на відео 20:10:44). Пояснив, що дівчині, яка сидить у авто, стало погано і він її возив. Водій пояснив, що взагалі немає прав на керування автомобілем та його в них не було. Окрім того, повідомив, що не маючи прав, він був позбавлений права керування транспортними засобами. Перевіряючи вказану інформацію щодо водія по базі, поліцейський встановив, що ОСОБА_1 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, що не заперечувалось водієм.( час на відео 20:13:43).Поліцейськими було встановлено, що 12.07.2023 року було ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та ч.2 ст. 126 КупАП. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що це вже повторність вчинення адмінпорушення і що буде складено протокол за ч.5 ст. 126 КУпАП. На що водій ОСОБА_1 сказав «хорошо» (час на відео 20:19:49). Поліцейський повідомив водію його права та те, що за відсутність поліса обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності на нього накладається штраф в розмірі 425 грн. ( час на відео 20:22:40).
clip-1 -зафіксовано спілкування поліцейських та водія.
clip-2 зафіксовано ознайомлення водія із протоколом серії ОБ №214432 та проставлення ним підписів у протоколі. Водію ОСОБА_1 повідомлено, щоб він не сідав за кермо. Водій зазначив, що за кермо сяде дружина, що перебуває у машині.
clip-3 та clip-8 зафіксовано заповнення розписки про передання транспортного засобу дружині водія.
clip-5 cкладання адміністративних матеріалів, надання пояснень водієм, видача копії постанови.
clip-6, clip-7 зафіксовано спілкування водія із працівниками поліції.
Аналізуючи зазначені вимоги матеріального права в їх сукупності та дослідженні в судовому засіданні докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, так як він повторно протягом року керував транспортним засобом без посвідчення водія.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню через неповноту дослідження доказів та обставин справи, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на їх безпідставність. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП підтверджується наявними у матеріалах адміністративної справи доказами, а саме: постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1737449 від 24.03.2024, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу 425 грн.; довідкою від 25.03.2024 року про визначення повторності порушення ПДР, складеною інспектором відділення адміністративної практики батальйону № 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області А. Дубінчак, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом календарного року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, а саме:12.07.2023 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП винесено постанову серії ЕАС № 7325669 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 3400 грн.; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.03.2024 року; розпискою ОСОБА_3 від 24.03.2024, згідно з якою остання має при собі посвідчення водія серії НОМЕР_1 категорії «В», забирає автомобіль АУДІ А4 д.н.з. НОМЕР_2 , та зобов'язується доставити автомобіль за адресою: м. Біла Церква, вул. Ак. Линника, 15, а водія не допускати (не передавати) керування ним; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП В. Саєнко від 24.03.2024; відеозаписом з нагрудної камери № 476286, № 477930, № 476042 до протоколу серії ОБ № 214432 від 24.03.2024 року .
З дослідженого відеозапису події вбачається, що водій ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього адміністративних матеріалів за ч.2 ст. 126 КУпАП, протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування. Окрім того, не заперечував того факту, що взагалі не отримував документів на право керування транспортними засобами.
Тобто, ОСОБА_1 протягом року свідомо сів за кермо автомобіля, будучи вже притягнутим до відповідальності за ч.2 ст, 126 КУпАП, не маючи права керування.
Усім зазначеним доказам, що наявні у матеріалах справи, суд першої інстанції надав належну оцінку та обгрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.1а Правил дорожнього руху та вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Отже, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, єобґрунтованим повним та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених судом апеляційної інстанції в ході апеляційного перегляду справи.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Всі доводи апеляційної скарги спрямовані лише на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя