31 березня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 682/40/26
Провадження № 22-ц/820/766/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного підприємства «Екоагролан-Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельський Юрій Петрович, про переведення прав та обов'язків покупця земельної ділянки за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Екоагролан-Плюс» на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року про повернення заяви позивачеві,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2025 року Приватне підприємство «Екоагролан-Плюс» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельський Ю.П. (далі - приватний нотаріус Шмигельський Ю.П.), про переведення прав та обов'язків покупця земельної ділянки.
Підприємство зазначило, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №802223 від 6 липня 2011 року ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 3 5010 га, кадастровий номер 6823988000:03:016:0014, розташована на території Хвощівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (далі - земельна ділянка). 26 листопада 2016 року між Підприємством і ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, за яким остання передала позивачу земельну ділянку в оренду строком на 15 років. На підставі додаткової угоди від 10 листопада 2020 року строк оренди продовжено ще на 5 років.
Протягом 2024-2025 років позивач отримав від приватного нотаріуса Шмигельського Ю.П. чотири листи про намір ОСОБА_2 продати вказану ділянку, на що ним була надана згода, однак договір купівлі-продажу не був укладений. Як стало відомо Підприємству, за договором купівлі-продажу від 4 вересня 2025 року ОСОБА_2 відчужила земельну ділянку ОСОБА_1 .
Підприємство як орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на придбання земельної ділянки у разі її продажу. Відтак, на позивача мають бути переведені права та обов'язки покупця земельної ділянки.
За таких обставин Підприємство просило суд перевести на нього права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу від 4 вересня 2025 року, який укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Шмигельським Ю.П. (зареєстровано в реєстрі за №2662), щодо земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року позовну заяву Підприємства визнано неподаною та повернуто позивачеві.
Суд першої інстанції керувався тим, що позовна заява Підприємства за своїм змістом не відповідає вимогам процесуального закону, а позивач не усунув ці недоліки відповідно до ухвали суду від 7 січня 2026 року.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Підприємство просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Підприємство усунуло недоліки позовної заяви у межах встановленого судом процесуального строку, внаслідок чого суд повернув йому позовну заяву безпідставно.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , приватний нотаріус Шмигельський Ю.П. не подали відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Суд першої інстанції не застосував норми статей 123, 124, 185 ЦПК України.
У зв'язку з порушенням норм процесуального права оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Позовна заява Підприємства надійшла до суду 6 січня 2026 року.
Ухвалою суду від 7 січня 2026 року позовну заяву Підприємства залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Суд послався на те, що позовна заява Підприємства за своїм змістом не відповідає вимогам частини третьої статті 175 ЦПК України, оскільки в ній не зазначено ціни позову. Крім того, всупереч частини четвертої статі 177 ЦПК України Підприємство не додало до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
8 січня 2026 року Підприємство отримало копію цієї ухвали через підсистему «Електронний суд».
19 січня 2026 року Підприємство подало суду через засоби поштового зв'язку заяву про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву в новій редакції (із зазначенням ціни позову) та квитанцію про сплату судового збору.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За змістом частини четвертої статті 177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя).
Згідно зі статтею 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Із положень статті 123 ЦПК України слідує, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як передбачено статтею 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналіз указаних процесуальних норм права свідчить про те, що заява, з якою особа звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, повинна відповідати вимогам процесуального закону та бути оплачена судовим збором.
Якщо заява не відповідає цим критеріям, то суд постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали заявникові.
Така заява може бути повернута заявникові лише за умови, що після отримання ухвали суду про усунення недоліків останній у встановлений судом строк ухилився від виконання вимог, указаних в ухвалі.
Суд першої інстанції ухвалою від 7 січня 2026 року залишив позовну заяву Підприємства без руху з тих підстав, що вона не відповідала вимогам процесуального закону та не була оплачена судовим збором.
Підприємство отримало копію цієї ухвали 8 січня 2026 року. Відтак перебіг строку для усунення недоліків позовної заяви почався 9 січня 2026 року та мав би закінчитися 18 січня 2026 року. Оскільки 18 січня 2026 року є вихідним днем, то останнім днем строку є 19 січня 2026 року.
Заяву про усунення недоліків разом із позовною заявою в новій редакції та платіжним документом про внесення судового збору Підприємство здало на пошту 19 січня 2026 року.
Відтак, оскільки Підприємство усунуло недоліки позовної заяви в установлений судом строк, то у суду були відсутні підстави для повернення заяви позивачеві.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому в силу частини першої статті 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
Відповідно до статті 141 ЦПК України питання щодо понесених Підприємством судових витрат за подання апеляційної скарги (3 328 грн) має бути вирішено судом першої інстанції при ухваленні судового рішення по суті спору (пункт 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).
Керуючись статтями 141, 374, 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Екоагролан-Плюс» задовольнити.
Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року про повернення заяви позивачеві скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Шевчук В.В.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 47