Справа №357/2171/25Головуючий у І інстанції: Озадовський Р.Ю.
Провадження №33/824/331/2026
26лютого2026 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківськогоміськрайонного суду Київської областівід 04вересня2025 року,
ПостановоюБілоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня 2025 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову судускасувати, вважаючи її незаконною, необґрунтованою та невмотивованою.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, щосправа розглядалася без його участі, чим позбавленого його права на захист та на ознайомлення з матеріалами провадження.
Вважає, що в справі відсутні належні та допустимі докази, якими доводиться його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження.
В поданих доповненнях звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення заповнювався працівниками поліції з грубим порушенням закону, під час повітряної тривоги.
Крім цього, ОСОБА_3 зазначає, що йому безпідставно відмовлено судом у задоволенні клопотання про зупинення провадження, оскільки він проходить військову службу за призовом під час мобілізації.
За наслідками апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Тилика Т.М. на підтримку поданої апеляційної скарги,проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_3 визнаний винуватим у тому, що він09лютого2025 року о 23 год. 10 хв. в порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України керував транспортним засобом марки MitsubishiGrandis, державний номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Князя Володимира, 141 в місті Біла ЦеркваКиївській області в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також працюючими в автоматичному режимі засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, оцінених на предмет належності та допустимості, за результатами чого дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування висновку про порушення ОСОБА_3 п.2.9 «а» ПДР суд послався на наявні в матеріалах справи докази, а саме на протокол про адміністративне правопорушення; акт огляду на стан сп'яніння із застосуванням приладу «AlcotesterDrager», яким встановлено наявність у ОСОБА_3 алкоголю в кількості 0,70% проміле;дані відеозапису з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, згідно якого в зазначений у протоколі час працівники патрульної поліції зупинили автомобіль MitsubishiGrandis, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 з ознаками алкогольного сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
За приписами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності
Суд апеляційної інстанції вважає, що складений ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення, підписаний останнім без зауважень та застережень, відповідає вимогам ст.256 КУпАП і є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Із наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції (диск а.с.11) вбачається, що ОСОБА_3 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у визначеному законом порядку, із використанням спеціальних технічних засобів, за допомогою приладу «AlcotestDrager7510», який виявив у ОСОБА_3 наявність алкоголю в кількості 0,70 % (а.с.3).
Таким чином, ОСОБА_3 пройшов освідування на місці за допомогою спеціального технічного засобу, заперечень щодо результатів огляду не висловлював, про що свідчить його підпис в графі акту огляду «з результатами згоден».
Доводи апелянта про безпідставну відмову суду у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі про адміністративне правопорушення суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки нормами чинного законодавства про адміністративні правопорушення, які регулюють порядок судового розгляду, не передбачено зупинення розгляду провадження у звязку з призовом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Як наслідок суд постановив ухвалу (а.с. 27-28), в якій обґрунтував підстави відмови в задоволенні клопотання про зупинення справи про адміністративне правопорушення.
З метою перевірки апеляційних доводів ОСОБА_3 судом апеляційної інстанції допитанопрацівника поліції ОСОБА_5 , який повідомив, що ОСОБА_3 був повідомлений про причину зупинки керованого ним транспортного засобу, а також виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. ОСОБА_3 добровільно погодився проїхати до лікарні на огляду на стан наркотичного сп'яніння. Під час руху до лікарні в салоні відчувався різкий запах алкоголю з порожнини рота від ОСОБА_3 , а тому вони запропонували ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використання «AlcotestDrager». ОСОБА_3 погодився та на місці пройшов огляд, яким було встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння.З результатамиогляду ОСОБА_3 погодився.
Не знаходять свого підтвердження і доводи апелянта про порушення працівниками поліції норм чинного законодавства України при складанні протоколу про адміністративне правопорушення під час повітряної тривоги, оскільки дана обставина, якщо і могла мати місце, не є тим істотним порушенням законодавства про адміністративне правопорушення, яке тягне за собою недійсність результатів огляду та складеного протоколу про адміністративне правопорушення, яким процесуально фіксується факт вчиненого адміністративного правопорушення.
Крім цього, Інструкцієюпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735 затвердженої Наказом МВС України, якою керуються працівники поліції, не врегульовано порядок дій поліцейських, які здійснюють огляд водіїв на стан сп'яніння, в період оголошення повітряної тривоги.
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначає ОСОБА_3 в поданій апеляційній скарзі, а тому законних підстав для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у зв'язку з відсутністю в ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не встановлено.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня 2025 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз