Справа № 595/325/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/95/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
30 березня 2026 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 13 березня 2026 року,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника, адвоката ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та задоволено клопотання старшого слідчого і застосовано до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Переволока Бучацького району Тернопільської оболасті, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з моменту затримання, тобто до 10 травня 2026 року.
Одночасно визначено підозрюваному розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень) та у разі внесення застави зобов'язано підозрюваного виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Як вбачається з матеріалів, старшим слідчим СВ відділення поліції №2 Чортківського РУП ГУНП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026211130000065 від 12.03.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до повідомлення про підозру, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_7 , 11 березня 2026 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, під час дії на території України правового режиму воєнного стану, який перебував у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме електроінструментів, які знаходилися у гаражному приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за майнові злочини, на шлях виправлення не став, повторно вчинив корисливий злочин, а саме орієнтовно в період часу з 14 год. 30 хв. 11 березня 2026 року по 11 год. 50 хв. 12 березня 2026 року, прийшов до господарства за адресою АДРЕСА_2 , де знаходились електроінструменти, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, таємно, бажаючи заволодіти неналежними йому електроінструментами, для подальшого їх використання у власних цілях, тобто, переслідуючи корисливі мотиви і мету, шляхом пошкодження дерев'яного вікна, проник у підсобне приміщення, звідки таємно викрав саморобний зварювальний апарат без маркування, вартістю 5000 грн та подовжувач білого кольору без маркування вартістю 520 грн 00 коп., які на праві сумісної власності належать ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , та в подальшому переніс їх в руках до приміщення свого житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , після чого отримав можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденими електроінструментами.
Даною крадіжкою ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 5000 гривень.
Окрім цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у ОСОБА_7 , 11 березня 2026 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, під час дії на території України правового режиму воєнного стану, який перебував у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме електроінструментів, які знаходилися у гаражному приміщенні, розташованому за адресою АДРЕСА_1 .
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за майнові злочини, на шлях виправлення не став, повторно вчинив корисливий злочин, а саме в період часу орієнтовно з 22 год. 00 хв. 11 березня 2026 року по 07 год. 00 хв. 12 березня 2026 року, прийшов до господарства, що в АДРЕСА_1 та, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, таємно, бажаючи заволодіти неналежними йому електроінструментами, для подальшого їх використання у власних цілях, тобто, переслідуючи корисливі мотиви і мету, шляхом відтискання навісного замка, проник у гаражне приміщення через вхідні дерев'яні двері, звідки таємно викрав зарядний пристрій, торгівельної марки «ИНТЕРСКОЛ» модель «УЗ 12-18/1,7», вартістю 1310 грн 00 коп., дриль-шуруповерт торгівельної марки ««ИНТЕРСКОЛ», модель «ДР-12 ?Р-01» в зборі з акумулятором торгівельної марки «ИНТЕРСКОЛ», модель «1215», вартістю 980 грн 00 коп.; кутову шліфувальну машинку торгівельної марки «ЗЕНИТ ПРОФИ» модель «ЗУШ-125/900 М профи» серійний номер «043АВ0ТН-04.20-0001194» дата виготовлення «04.2020», до якої приєднано шліфувальний диск по металу на якому наявні надписи «125х1,2х22,23 мм / 5''х1/20''/» 50Н39 БУМ 2 КЛ /А 5», які частково стерті, вартістю 1530 грн 00 коп.; зварювальний апарат марки «КОНДОР Схід Захід» моделі «Вх6-300А АС WELDER» серійний номер «В09064382», вартістю 3820 грн 00коп., що належать ОСОБА_11 , які в подальшому в руках переніс до приміщення свого житлового будинку, за адресою АДРЕСА_1 , після чого отримав можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденими електроінструментами. Даною крадіжкою ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 7640 грн 00 коп.
12 березня 2026 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і 13 березня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, якою щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Вважає, що ухвала є незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки прокурором і слідчим не було доведено, що саме тримання під вартою, як найсуворіший запобіжний захід, є необхідним та пропорційним у цій справі, а слідчий суддя не навів належних, конкретних і індивідуальних мотивів, з яких дійшов такого висновку.
Зауважує, що слідчий суддя повинен був не формально відтворити ризики, а показати, чому саме вони є реальними у цій справі, чому їх не можна нейтралізувати покладенням процесуальних обов'язків, домашнім арештом або іншим менш суворим запобіжним заходом.
Посилається на те, що ризик переховування не був належним чином обгрунтований, оскільки підозрюваний має визначене місце реєстрації та фактичне місце проживання, у клопотанні не наведено жодного факту, що він намагався втекти, змінити місце проживання, порушував попередньо покладені на нього процесуальні обов'язки або готувався до виїзду за межі України. Посилання лише на тяжкість інкримінованого злочину, попередню судимість або сам факт наявності закордонного паспорта, не може автоматично доводити ризик переховування.
Вказує, що ризик незаконного впливу на потерпілого та свідка є лише декларативно обгрунтовано.
Зауважує, що підозрюваний не заперечує своєї причетності до інкримінованого йому діяння, визнав вину, щиро розкаюється у вчиненому, не чинить перешкод органу досудового розслідування, його поведінка свідчить про готовність сприяти встановленню всіх обставин кримінального провадження та не перешкоджати здійсненню досудового розслідування.
Звертає увагу, що сторона обвинувачення не довела, чому ризик вчинення нового правопорушення не може бути нейтралізований процесуальними обов'язками, домашнім арештом, контролем за місцем проживання та забороною виходу з житла.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах підозрюваного ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, прокурора, який апеляційну скаргу заперечив, просить ухвалу слідчого судді залишити без змін, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства та оголошеними в судовому засіданні доказами.
Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, слідчий суддя належним чином вмотивував своє рішення про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтував наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Слідчий суддя також врахував характер вчиненого кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , його особу, вік, який раніше судимий, неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, на шлях виправлення не став, відсутність стійких соціальних зв'язків, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок суду про неможливість застосувати до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу - є вірним.
Окрім того, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч.3 ст. 183 КПК України, врахувавши обставини правопорушення, вік підозрюваного, його майновий та сімейний стан, те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, правомірно визначив йому розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в межах, передбачених ч.5 ст. 182 КПК, який достатньою мірою, у разі внесення застави, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
За таких обставин, перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, є обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника - немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 13 березня 2026 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді