Справа № 686/7918/26
Провадження № 2-з/686/45/26
30 березня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Чевилюк З.А.
за участі секретаря - Томашівської А.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
В березні 2026 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області було подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного підприємства «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування.
Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову.
В заяві позивач просив забезпечити позов шляхом:
-накладення арешту в межах суми 274 840,00 грн. на належні ОСОБА_2 грошові кошти, що знаходяться на її рахунках у банківських та інших фінансових установах;
-накладення арешту в межах суми 274 840,00 грн. на належне ОСОБА_2 рухоме та нерухоме майно, заборонивши його відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо такого майна в межах зазначеної суми.
У поданому ОСОБА_1 позові до відповідача ОСОБА_2 заявлено вимоги, зокрема, про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 53 500,00 грн. та стягнення моральної шкоди у розмірі 221 340,00 грн.
Таким чином, загальний розмір позовних вимог до ОСОБА_2 на даний час становить 274 840,00 грн., не враховуючи заявленої у позові вимоги про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у разі її недостатності.
В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 вказав, що необхідність забезпечення позову зумовлена тим, що між сторонами існує реальний майновий спір, який уже прийнятий судом до розгляду, а заявлені до ОСОБА_2 вимоги мають грошовий характер та є істотними за розміром.
ОСОБА_2 до цього часу добровільно не відшкодовано заявлену шкоду, що свідчить про наявність реального спору щодо обсягу та підстав відповідальності.
У поданому ОСОБА_1 позові та доданих до нього доказах наведено обставини, які свідчать про наявність об'єктивного ризику ускладнення виконання майбутнього судового рішення без вжиття заходів забезпечення позову.
Зокрема, з матеріалів кримінального провадження та поданих ОСОБА_1 до суду документів вбачається, що автомобіль Peugeot 307, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та був речовим доказом у кримінальному провадженні, попри накладений на нього арешт був переданий ОСОБА_2 на відповідальне зберігання постановою слідчого. Водночас наявна й подальша ухвала суду, якою у видачі цього ж автомобіля було відмовлено саме з підстав чинного арешту.
Такі обставини об'єктивно підтверджують наявність ризику вчинення дій щодо майна, які можуть ускладнити реальне виконання майбутнього рішення суду у цій справі.
Крім того, у позові вже зазначено, що фактичне повернення автомобіля ОСОБА_2 попри чинний арешт створило умови для ремонту, зміни технічного стану та втрати слідів дорожньо-транспортної пригоди. Ці обставини в сукупності свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову для збереження реальної можливості виконання майбутнього судового рішення.
На цій стадії розгляду справи позивач не володіє повною інформацією про повний склад належного ОСОБА_2 майна та про всі наявні у неї рахунки, однак саме тому ефективним та належним способом забезпечення позову вважає накладення арешту в межах суми заявлених до неї позовних вимог на належні їй грошові кошти та майно.
ОСОБА_1 просить суд врахувати, що заявлений захід забезпечення є співмірним, оскільки арешт проситься лише в межах суми грошових вимог до ОСОБА_2 , а саме 274 840,00 грн., і не виходить за межі заявлених до неї вимог.
Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши вимоги заявника, викладені у заяві про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви, виходячи з наступного.
За ст. 150 ЦПК передбачено серед видів забезпечення позову заборона вчинення дій.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Таким чином, проаналізувавши заяву позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що обраний заявником спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно і заборону його відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо такого майна є законним та ефективним способом захисту прав позивача.
Керуючись ст.ст.149,150 -153, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву про забезпечення позову задоволити.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту в межах суми 274 840,00 грн. на належні ОСОБА_2 грошові кошти, що знаходяться на її рахунках у банківських та інших фінансових установах.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту в межах суми 274 840,00 грн. на належне ОСОБА_2 рухоме та нерухоме майно, заборонивши його відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо такого майна в межах зазначеної суми.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний термін з моменту проголошення.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Зоряна ЧЕВИЛЮК