Справа № 686/9331/26
Провадження № 2/686/6820/26
про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2026 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Колієв С.А. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради про визнання права власності на квартиру, -
У березні 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовною заявою до Хмельницької міської ради про визнання права власності на квартиру.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4, ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру - частина 7 ст.6 Закону України «Про судовий збір».
У поданому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 позові кожен із позивачів відповідно по суті заявили по одній вимозі майнового характеру (визнання права власності на квартиру).
Таким чином, з урахуванням вартості майна, на яке кожен з позивачів просить визнати право власності, кожен з них окремо повинен був сплати судовий збір у загальній сумі по 10132,38 грн. кожен.
Позивачем ОСОБА_1 долучено до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору на суму 10132,38 грн., а позивачем ОСОБА_2 долучено клопотання про звільнення останнього від сплати судового збору, як учасника бойових дій.
Щодо звільнення позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору суд зазначає наступне.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачені пільги щодо сплати судового збору.
Пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, однак, дана категорія справи не пов'язана із вирішенням питань щодо порушень прав учасника бойових дій чи особи з відзнакою - Герой України.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз пункту 13 частини 1 статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Враховуючи, що вирішення даного спору не стосується порушених прав позивача ОСОБА_2 на соціальний захист, як учасника бойових дій, він не звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020, справа № 545/1149/17 та в подальшому застосована Верховним Судом у постанові від 19.10.2020 у справі №240/934/20.
У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_2 про звільнення його від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради про визнання права власності на квартиру залишити без руху та надати позивачу ОСОБА_2 строк десять днів з дня отримання ними ухвали для усунення недоліків (сплати судового збору в розмірі 10132,38 грн.).
Роз'яснити позивачам, що у разі не усунення ними недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: