Справа № 766/9984/25
н/п 4-с/766/27/26
31.03.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.
за участі секретаря Сивкович О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Білозерського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов'язання вчинити певні дії, стягувач: ОСОБА_2 ,
Представник скаржника - адвокат Негуляєв М.А. звернувся до суду із зазначеною скаргою в інтересах ОСОБА_1 та просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Білозерського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рити Терпецької щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчий документом у виконавчому провадженні № 55247206 в розмірі 276233,19 грн.; зобов'язати старшого державного виконавця Білозерського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції Риту Терпецьку надати довідку-розрахунок про відсутність заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 654/1270/17, виданим Голопристанським районним судом 22.06.2017 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування скарги представником скаржника зазначено наступне.
24.06.2025 від Білозерського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеси) на адресу представника боржника надійшла відповідь за вих. №12435, в якій повідомлено, що станом на 01.06.2025 боржникові нараховано заборгованість в розмірі 276233,19 грн.
До відповіді Білозерського ВДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеси) від 24.06.2025 за вих. №12435 надано довідкурозрахунок від 23.06.2025 за вих. №12434, в якій зазначено про сукупну заборгованість в розмірі 276233,19 грн.
Відповідно до зазначеної довідки - розрахунку заборгованість в розмірі 276233,19 грн. розраховувалась з 16.05.2017 по 01.06.2025. В розділі довідки-розрахунку «Сплачено боржником/стягнуто державним виконавцем», що за кожен місяць в зазначений період сплачено 0 грн.
Постановою державного виконавця про скасування заходів примусового виконання від 24.04.2019 встановлено, що станом на 24.04.2019 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена в повному обсязі.
Таким чином, в період з 16.05.2017 по 24.04.2019 заборгованість була відсутня, а тому нарахування боржникові державним виконавцем в зазначений період заборгованості є неправомірним.
Отже, представник скаржника зазначає, що оскільки винесенням постанови про зняття арешту з усіх рахунків боржника на підставі статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та не зазначеним в ній розміру заборгованості зі сплати аліментів, державним виконавцем підтверджено відсутність такої заборгованості станом на 21.05.2025, а отже нарахування заборгованості в період з 16.05.2017 по 01.06.2025 в розмірі 276233,19 грн. є неправомірним, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеною скаргою.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.07.2025 року скаргу прийнято до провадження, призначено судовий розгляд.
Заявник та його представник в судове засідання за викликом суду не з'явилися, представник заявника надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних в справі доказів. Просив заявлені вимоги задовольнити.
Представник Білозерського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в порядку ст.128 ЦПК України, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик до суду через особистий кабінет підсистеми ЕСІТС «Електронний суд».
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Під час розгляду скарги судом встановлено, що 22.06.2017 року Голопристанським районним судом Херсонської області видано виконавчий лист по справі № 654/1270/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.05.2017 року і до повноліття дитини.
24.11.2017 року старшим державним виконавцем Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області відкрито виконавче провадження № 55247206, про що винесено відповідну постанову.
24.04.2019 року старшим державним виконавцем Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області винесено постанову ВП № 55247206 про скасування заходів примусового виконання, оскільки станом на 24.04.2019 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена у повному обсязі.
01.04.2024 року головним державним виконавцем Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 55247206, якою постановлено звернути стягнення на доходи ОСОБА_1 та здійснювати відрахування із суми доходів у розмірі 33,33% до погашення загальної суми заборгованості, та направлено на виконання до Приватного підприємства «Брокс-Екс».
21.05.2025 року старшим державним виконавцем Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про зняття арешту з коштів, у зв'язку із не зазначенням суми заборгованості. Відомостей щодо погашення заборгованості зі сплати аліментів зазначена постанова не містить.
Згідно відповіді Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 24.06.2025 року старшим державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів боржником та встановлено, що станом на 01.06.2025 року заборгованість зі сплати аліментів складає 276233,19 грн. Нарахування заборгованості зі сплати аліментів здійснено відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 2 статті 182 Сімейного кодексу України, та за ІІІ квартал 2023 року, ІІІ квартал 2024 року - згідно даних Державної фіскальної служби.
Додатково суд самостійно ознайомився з інформацією, наявною в Автоматизованій системі виконавчий проваджень шляхом переходу до інформації про ВП 55247206, ідентифікатор доступу В4Е3Е8683В39.
Встановлено, що 02.09.2020 року головним державним виконавцем Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) винесено Повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників. Зі змісту вказаного повідомлення вбачається, що станом на 02.09.2020 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 02.09.2020 року за період з 16.05.2017 по 01.09.2020 року становить 63829,69 грн., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяців. Відомостей щодо оскарження чи скасування розрахунку заборгованості за аліментами від 02.09.2020 року суду не надано.
26.05.2025 року старшим державним виконавцем Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено на адресу Приватного підприємства «Брокс-Екс» вимогу виконавця, з якої вбачається, що станом на 26.05.2025 року відсутні звіти про відрахування та виплати із доходів боржника. Отже, з моменту винесення 01.04.2024 року постанови про звернення стягнення на доходи, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відомості щодо сплати ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини державному виконавцю надано не було.
Того ж дня старшим державним виконавцем Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів» аналогічну вимогу щодо відсутність звітів про відрахування та виплати із доходів ОСОБА_1 за постановою від 11.05.2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Оскільки представником скаржника не було надано суду копії довідки-розрахунку заборгованості по аліментах від 24.06.2025 року, суд самостійно ознайомився із вказаним документом шляхом використання № ВП 55247206 та ідентифікатора доступу В4Е3Е8683В39 через Автоматизовану систему виконавчого провадження.
Встановлено, що станом на 23.06.2025 року за виконавчим листом № 654/1270/17, виданим Голопристанським районним судом 22.06.2017 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки у розмірі 1/3, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, наявна заборгованість за період з 16.05.2017 року по травень 2025 року в загальному розмірі 276233,19 грн.
Додатково старшим державним виконавцем Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) було складено довідку-розрахунок від 01.07.2025 року, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки на користь ОСОБА_2 за період з 16.05.2017 року по червень 2025 року складає 273941,96 грн. (станом на 01.09.2020 року розмір заборгованості становить 63829,69 грн.).
Зі змісту довідок-розрахунків від 24.06.2025 року та 01.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 не здійснювалися платежі в рахунок сплати аліментів за виконавчим листом, відомостей щодо добровільного перерахування коштів на утримання дитини безпосередньо на рахунок стягувача боржником органу примусового виконання рішень також надано не було.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності приходить до наступного.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
За статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
На підставі статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частин першої-другої статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно зі статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
У частині третій статті 195 СК України зазначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Тобто, законом визначено обов'язок виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами та водночас імперативно передбачено, що в разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) виконавцем розміром заборгованості за аліментами спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
Боржник на обґрунтування доводів скарги на дії державного виконавця посилається на безпідставність визначення заборгованості зі сплати аліментів, вказуючи на те, що така заборгованість нарахована без урахування фактичних обставин виконавчого провадження, зокрема з огляду на винесення 24.04.2019 року постанови про скасування заходів примусового виконання, якою встановлено відсутність заборгованості станом на зазначену дату.
Представником скаржника зазначено, що визначений державним виконавцем розмір заборгованості є необґрунтованим. Водночас будь-яких доказів на підтвердження сплати аліментів або наявності обставин, які б свідчили про виконання обов'язку зі сплати аліментів, боржником до суду не надано, власного розрахунку сум заборгованості по сплаті аліментів суду також не надано.
Наведене свідчить про відсутність підтвердження виконання боржником свого обов'язку зі сплати аліментів у спірний період. Враховуючи, що боржник не надав державному виконавцю та суду жодних документів на підтвердження здійснення платежів на користь стягувача, у державного виконавця не було підстав враховувати будь-які суми як сплачені під час визначення заборгованості зі сплати аліментів.
Разом з тим, 24.04.2019 року старшим державним виконавцем винесено постанову про скасування заходів примусового виконання у зв'язку з погашенням заборгованості, однак зазначена постанова не може бути беззаперечним доказом відсутності заборгованості у попередній період, оскільки вже 02.09.2020 року державним виконавцем повторно внесено відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників. Зі змісту відповідного повідомлення вбачається, що станом на 02.09.2020 року заборгованість боржника за період з 16.05.2017 по 01.09.2020 року становила 63829,69 грн., що перевищувала суму платежів за три місяці, при цьому доказів оскарження чи скасування зазначеного розрахунку суду не надано.
Крім того, вказаний розмір заборгованості додатково підтверджується довідкою-розрахунком від 01.07.2025 року, відповідно до якої станом на 01.09.2020 року заборгованість становила 63829,69 грн., що узгоджується з раніше здійсненим розрахунком державного виконавця.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, надавати усні та письмові пояснення.
У відповідності до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Реалізовуючи стандарт переважаючої переконливості в оцінці обставин справи, що переглядається, та доказів, поданих учасниками справи, суд дійшов висновку, що відсутність доказів сплати аліментів з боку боржника свідчить про правомірність дій державного виконавця при розрахунку заборгованості.
Скаржником не надано підтвердження звернення до державного виконавця з повідомленням щодо повної або часткової сплати заборгованості по аліментам за виконавчим листом по справі № 654/1270/17, виданим 22.06.2017 року Голопристанським районним судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача.
Доказів на підтвердження виконання боржником обов'язку зі сплати аліментів до суду, так само як і контррозрахунку заборгованості, суду представником скаржника не надано.
Отже, за встановлених обставин суд зазначає, що складання довідки-розрахунку заборгованості у рамках виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки є обов'язком державного виконавця, покладеного на останнього положеннями Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень. Такий розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
З матеріалів справи та інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) неодноразово направлялися постанови про звернення стягнення за заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а саме: 11.05.2018 року направлено для виконання на адресу Приватного акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів» та 01.04.2024 року направлено для виконання на адресу Приватного підприємства «Брокс-Екс».
Зі змісту вимог державного виконавця від 26.05.2025 року вбачається, що як Приватним акціонерним товариством «Херсонський комбінат хлібопродуктів», так і Приватним підприємством «Брокс-Екс» не направлялися органу примусового виконання звіти про здійснені відрахування, які є законодавчою підставою для обчислення розміру заборгованості по аліментам.
До того ж, скаржником не надано як державному виконавцю, так і суду доказів повного або часткового погашення заборгованості по аліментам.
Отже, за встановлених обставин суд зазначає, що складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим документом у виконавчому провадженні № 55247206 в розмірі 276233,19 грн. є правомірним. Посилання представника скаржника на постанову про скасування заходів примусового виконання ВП № 55247206 від 24.04.2019 року як на підтвердження факту відсутності заборгованості за аліментами за період з 16.05.2017 по 04.04.2019 року спростовуються сукупністю інших доказів, а саме: повідомленням про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників від 02.09.2020 року; вимогами про надання звіту підприємств про здійснені відрахування від 26.05.2025 року; довідками-розрахунками від 24.06.2025 року та 01.07.2025 року. Власного розрахунку заборгованості по сплаті аліментів за виконавчим листом по справі № 654/1270/17, виданим 22.06.2017 року Голопристанським районним судом Херсонської області, суду не надано.
Враховуючи те, що скаржником не надано належних і допустимих доказів щодо здійснення платежів в рахунок стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.05.2017 року, а також підтвердження факту звернення до органу примусового виконання із відповідними заявами та підтверджуючими документами про погашення заборгованості по аліментам, в суду відсутні підстави для задоволення скарги в частині зобов'язання старшого державного виконавця Білозерського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції Риту Терпецьку надати довідку-розрахунок про відсутність заборгованості зі сплати аліментів за вказаним виконавчим листом.
Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, судом зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Негуляєва М.А.
Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України,-
У задоволенні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Негуляєва М.А. на дії старшого державного виконавця Білозерського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов'язання вчинити певні дії, стягувач: ОСОБА_2 - відмовити у повному обсязі.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 31.03.2026 року
СуддяЯ. В. Шестакова