Справа № 594/1177/25
31 березня 2026 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
з участю секретаря Козій Я.Ю.
позивачки ОСОБА_1
представника позивача адвоката Когута О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем розірвати.
31 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 в залі судового засідання подала письмову заяву про відвід судді Чир П.В., вказала, що суддя Чир П.В., що є головуючим у справі, ухвалою від 03.11.2025 позовну заяву вважав неподаною та повернув їй. Вона оскаржила дану ухвалу і Тернопільський апеляційний суд скасував її та направив справу на новий розгляд по суті. Вважає, що суддя Чир П.В. не може розглядати її справу, так як він в прийнятих ним ухвалах від 13.10.2025 та 03.11.2025 вже висловив свою позицію, а саме, що вказаний позов не підсудний Борщівському районному суду.
Представник позивача адвокат Когут О.В. вважає, що така заява підлягає до задоволення.
Відповідач ОСОБА_2 в зал судового засідання не прибув.
Заслухавши позивача, її представника, дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді справи.
Згідно ч.3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За правилами ч. 9 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. (ст. 40 ЦПК України).
На переконання позивача існують обставини, що потенційно можуть викликати сумнів в неупередженості або об'єктивності головуючого судді, оскільки суддею було винесено дві ухвали про залишення без руху позовної заяви та повернення такої позивачу.
Вирішуючи заяву суд наголошує на наступному.
Дійсно, ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 13.10.2025, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 03.11.2025,позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу визнано неподаною та повернуто позивачу.
Вищевказані ухвали суддя мотивував тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави звернення до Борщівського районного суду Тернопільської області, доказів спільного проживання позивача та відповідача на території України або ж наявності укладеної між ними угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність даної справи судам України, відомості про останнє зареєстроване місце проживання/перебування відповідача. Оскільки позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, а відповідач ОСОБА_2 громадянином Таджикистану, то правовідносини між сторонами обтяжені ознакою «іноземний елемент», а тому вирішення спору між ними щодо розірвання шлюбу та наслідків розірвання шлюбу в судових органах України необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», з урахуванням вимог ЦПК України та інших законів України.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду скасовано ухвалу судді Борщівського районного суду від 03.11.2025, а справу направлено для продовження розгляду. В ухвалі зазначено, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову є таким, що не грунтується на матеріалах справи та вимогах процесуального закону, а ухвала постановлена без додержання процесуального права.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», від 09.01.2013 року (остаточне 27.05.2013 року) у справі «Волкова проти України) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Згідно пункту 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної РадиООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи або має бути відведений в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Суд приходить до висновку, що ті обставини, які викладені у заяві позивача про відвід, не свідчать про упередженість чи необ'єктивність судді Чир П.В.
Разом з тим, у запобігання недопущення в подальшому затягування розгляду справи та подання нових заяв про відвід судді, а також беручи до уваги недовіру позивача судді Чир П.В. у зв'язку з поверненням позовної заяви, з метою уникнення будь-яких сумнівів з боку позивача в об'єктивності та неупередженості судді у вирішенні спору, або заінтересованості у результаті розгляду спору, вважаю за доцільне заявлений відвід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд -
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Чир П.В. у цивільній справі № 594/1177/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Справу передати в канцелярію суду для повторного визначення головуючого судді автоматизованою системою документообігу суду.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий: