Справа № 588/1283/17
1-кп/583/154/26
"31" березня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12017200270000240 від 03.06.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
В провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження за № 12017200270000240 від 03.06.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 03 червня 2017 року близько 08 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Суми-Полтава в напрямку із м. Харків в м. Конотоп. В салоні даного транспортного засобу знаходилися малолітні пасажири ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В зустрічному напрямку до нього із м. Суми в напрямку м. Тростянець Сумської області рухалися автомобіль марки «Renault Clio Symbol» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 та автомобіль марки «МАЗ 533603-220» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9 .
Обвинувачений ОСОБА_4 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, а саме:
- п. 2.3 «б» «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний : бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п.11.3 «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу»,
в районі розташування примикання вказаної автодороги на відстані близько 150 метрів до другорядної проїзної частини в с. Гребениківка Тростянецького району Сумської області, не будучи уважним та не стеживши за дорожньою обстановкою, виконуючи маневр обгону попутних транспортних засобів, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки «Renault Clio Symbol» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 та автомобілем марки «МАЗ 533603-220» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9 , що рухалися в зустрічному до нього напрямку із м. Суми в напрямку м. Тростянець Сумської області, чим вчинив дорожньо-транспортну пригоду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , які не відповідають вимогам пункту 11.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з подією та її наслідками, тобто заподіянням смерті ОСОБА_7 та заподіянням ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
11.11.2019 р захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_10 подала до суду клопотання про призначення по справі автотехнічної експертизи, яке 06.10.2021 р. уточнила, в якому просить призначити по справі автотехнічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1. Чи технічно спроможні показання водія Renault Clio Symbol про те, що при швидкості руху 70 км/год на сухому асфальті водій автомобіля Toyota RAV 4 без гальмування міг виконати маневр зміни смуги руху вліво та подолати при цьому при цьому до зіткнення з Renault Clio Symbol в поперековому напрямку відстань не менше ніж 1,25 м (розрахунок з наступних умов: габаритна ширина автомобіля Toyota Rav 4- 1,8 м, довжина - 4,4 м, загальна ширина 2-х смуг в обох напрямках руху - 7,9 м, ширина однієї смуги - 3,95 м (7,9/2=3,95), місце зіткнення вказаних транспортних засобів (зображене на схемі) зі слів ОСОБА_8 розташовано на відстані 2,7 м від правого краю узбіччя за напрямком його руху, відтак, 3,95 м - 2,7м =1,25 м), а в продольному напрямку - відстань 8,35 м (вихідні дані з постанови слідчого від 03.07.2017 та висновку авто технічної експертизи від 04.08.2017 за № 19/119/9-1/173е)? У випадку неспроможності таких показань водія Renault Clio Symbol, при подальшому дослідженні не враховувати зазначений останнім механізм ДТП, в тому числі й в частині розташування місця зіткнення Toyota RAV 4 з Renault Clio Symbol на смузі руху останнього. При подальшому дослідженні просить виходити з невиключеного трасологічним шляхом факту можливості знаходження місця зіткнення Toyota RAV 4 та Renault Clio Symbol на смузі руху Toyota RAV 4?
2. Як повинен був діяти водій Toyota RAV 4 при виникненні небезпеки для руху у вигляді виїжджаючого на його смугу руху в стані заносу Renault Clio Symbol ?
3. Чи мав водій Toyota RAV 4 технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Renault Clio Symbol, якщо в момент виїзду останнього в стадії заносу на смугу руху Toyota RAV 4 віддаленість останнього від місця зіткнення була такою, що водій Toyota RAV 4 не встигав привести гальмівну систему свого автомобілю в дію?
4. За зазначених в п. 1.3. цього клопотання умов та знаходження водія автомобіля Toyota RAV 4 в аварійній обстановці, в тому числі й в результаті спрацювання подушок безпеки, чи підлягають дії водія Toyota RAV 4 оцінці на відповідність ПДР України? (чи наявні в ПДР України терміни "аварійна обстановка", "аварійна ситуація"?)
5. Як мав діяти водій Renault Clio Symbol з метою недопущення виникнення небезпеки для руху водію зустрічного автомобілю Toyota RAV 4 у вигляді свого заносу, відповідно до ПДР України?
6. Якими діями водія Renault Clio Symbol, виїхавшого в стані заносу на зустрічну смугу руху, визначалась технічна можливість уникнення ДТП?
7. З урахуванням умов за попереднім пунктом цього клопотання чи маються в діях водія Renault Clio Symbol невідповідності вимогами ПДР України, які перебувають з технічної точки зору в причинному зв'язку з ДТП?
8. Як повинен був діяти водій МАЗа при виникненні небезпеки для руху - зіткнення попереду зліва автомобілів, якщо для прямолінійного гальмування для нього не було жодних поміх технічного характеру?
9. Чи мав водій МАЗа технічну можливість уникнути зіткнення з Toyota RAV 4 при виконанні прямолінійного руху, за умови наявності бокового інтервалу між правим боком МАЗа та правим боком Toyota RAV 4 не менш, ніж 0,7 м, знаходженні Toyota RAV 4 до моменту зіткнення з МАЗом повністю на правому узбіччі за напрямком руху МАЗа, до моменту зіткнення з МАЗом Toyota RAV 4 не тільки залишила асфальтоване покриття проїжджої частини та знаходилась на правому узбіччі за напрямком руху МАЗа, але й продовжувала переміщуватися за межі узбіччя правіше від МАЗа?
При проведенні цього дослідження просить виходити з умов, вказаних в редакції питань, виключивши з дослідження зафіксоване на схемі ДТП кінцеве положення Toyota RAV 4 , необгрунтовано сприйняте раніше зацікавленими особами як положення Toyota RAV 4 в момент первинного контакту з МАЗом, а також необгрунтовано встановлене місце зіткнення Toyota RAV 4 - Renault Clio Symbol на смузі руху останнього.
Проведення дослідження доручити експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.
11.11.2019 р захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_10 подала до суду клопотання про призначення комплексної судово-медичної та авто технічної експертизи, на вирішення експертові поставити наступні питання:
1. Від якого з 2-х зіткнень (Toyota RAV 4 днз НОМЕР_1 - Renault Clio Symbol днз НОМЕР_2 чи/та Toyota RAV 4 днз НОМЕР_1 - МАЗ 533603-220 днз НОМЕР_3 ) загиблому пасажиру а/м Toyota RAV 4 днз НОМЕР_1 ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження, що потягли смерть?
2. Якщо виходити з умов, що в момент зіткнення автомобілів Toyota RAV 4 днз НОМЕР_1 - МАЗ 533603-220 днз НОМЕР_3 автомобіль Toyota RAV 4 повністю залишив проїзну частину, то чи мало б місце в категоричній формі настання небезпечних для життя наслідків - смертельної травми для загиблого пасажира а/м Toyota RAV 4 ОСОБА_7 за умови дотримання водієм МАЗу прямолінійної траєкторії руху та за наявності між правою стороною МАЗа та правою стороною Toyota RAV 4 не менше 0,7 м (як зазначено на схемі до протоколу огляду місця події від 03.06.2017).
Проведення дослідження доручити експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл проф. М.С. Бокаріуса.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримали та просять їх задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, мотивуючи тим, що по справі вже були проведені всі необхідні експертизи, які відповідають обставинам справи, узгоджуються з іншими доказами по справі, в судовому засіданні допитано експертів, які проводили експертизи, підстави ставити під сумнів дані висновки відсутні., нових обставин справи стороною захисту не наведено.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно з ч.2 ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Згідно із ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
За приписами ч.1 ст.243 КПК України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової.
У відповідності до п. 1.2.13 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 р., згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.
Висновок експерта визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об'єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. В ухвалі про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями в різних галузях знань.
Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань.
Відповідно до частин 2, 3, 7, 10 ст. 101 КПК України, кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз'яснення чи доповнення його висновку. Висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
Встановлено, що у справі Сумським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України та СОБСМЕ виконувались первинні експертні дослідження в межах кримінального провадження, за результатами яких надано наступні експерті висновки:
-висновок судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 16/119/9-1/168е від 11.07.2017 р. - автомобіля Toyota rav4 днз НОМЕР_4 ;
- висновок судової транспортно-трасологічної експертизи № 19/119/9-1/169е від 28.07.2017 р.;
-висновок судової автотехнічної експертизи № 19/119/9-1/173е від 04.08.2017 р.;
-висновок судово-медичної експертизи № 467/338 від 09.06.2017 р. про причини смерті ОСОБА_7 , 2010 р.н.,
-висновок судово-медичної експертизи № 72 від 20.09.2017 р. щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
В рамках даних експертиз експертами надано повно і всебічно відповіді на всі поставлені перед ними питання, а також сформовано висновки, в яких експерти, виходячи з наданого їм об'єму вихідних даних дорожньо-транспортної події надали висновки. Протиріч дані висновки не містять.
Крім того, за клопотанням обвинуваченого та його захисника відповідно до ухвал суду по справі були призначені та проведені:
-комплексна комісійна судова транспортно-трасологічна експертиза, експертиза з дослідження лакофарбових матеріалів і покрить та експертиза з дослідження полімерних матеріалів, пластмас і виробів з них № 21218/21319/18655-18657/158658-18676 від 13.08.2021 р.,
-комісійна судова транспортно-трасологічна експертиза № 739/17215-17217 від 24.05.2023 р.
Оцінюючи зміст клопотання захисника та поставлені на вирішення експертизи питання, суд виходить з такого.
Як вбачається із п.1.1 Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮУ від 08 жовтня 1998 року №53/5, основними завданнями автотехнічної експертизи є:
1.1.1. Установлення несправностей транспортного засобу (далі - ТЗ), які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди.
1.1.2. Установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди.
Швидкість руху транспортних засобів, виходячи з їх пошкоджень, може визначатися за допомогою програмних комплексів з дослідження механізму ДТП, що рекомендовані для впровадження в експертну практику.
1.1.3. Установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП.
Перед автотехнічною експертизою можуть бути поставлені й інші завдання, вирішення яких пов'язане з дослідженням технічного стану ТЗ, дорожньої обстановки і дій учасників дорожньої події.
У документі про призначення автотехнічної експертизи (залучення експерта) повинні бути зазначені дані про параметри і стан дорожньої обстановки, дорожнього покриття та обставини щодо дій учасників події, з яких має виходити експерт при проведенні досліджень (вихідні дані).
Якщо до моменту призначення експертизи (залучення експерта) органу (особі), що її призначає, не вдалося усунути протиріччя у вихідних даних, що були в справі, він (вона) може зазначити в документі про призначення експертизи (залучення експерта) варіанти їх значень і отримати висновки щодо кожного з них.
Орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не має права вимагати від експерта, щоб той самостійно вибирав зі справи вихідні дані для проведення експертизи. Разом з тим вказані особи можуть поставити перед експертом питання про технічну спроможність (неспроможність) тих чи інших даних, які є у справі.
З аналізу сформульованих стороною захисту питань вбачається, що вони спрямовані не на з'ясування елементів дорожньо-транспортної пригоди, а на реконструкцію події з урахуванням альтернативної версії, яка була зазначена стороною захисту, а саме: при досліджені сторона захисту просить виходити з не виключення трасо логічним шляхом факту можливості знаходження місця зіткнення Toyota RAV 4 та Renault Clio Symbol на смузі руху Toyota RAV 4.
Питання щодо механізму виникнення ДТП, траєкторії руху транспортних засобів, первинного контакту та положення транспортних засобів фактично потребують визначення вихідних даних, які у справі є предметом спору між сторонами. Водночас автотехнічна експертиза відповідно до Методичних рекомендацій проводиться на підставі встановлених або заданих вихідних даних, а не з метою вибору між конкуруючими версіями події.
Питання щодо технічної «спроможності» тієї чи іншої версії розвитку події, установлення відповідності дій водіїв ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водіїв технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водіїв вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водіїв та ДТП, по суті спрямовані на оцінку доказів у їх сукупності, визначення переконливості версій сторін та встановлення юридично значущого причинного зв'язку, що належить до виключної компетенції суду, а не експерта.
Захисник стверджує, що при проведенні первинної судової автотехнічної експертизи № 19/119/9-1/173е від 04.08.2017 р. не було надано оцінку діям водія автомобіля МАЗ 533603-220 днз НОМЕР_3 щодо дотримання останнім ПДР. Однак, такі ствердження суперечать висновкам експертизи № 19/119/9-1/173е від 04.08.2017 р. , в яких зазначено про відсутність в діях водія автомобіля МАЗ 533603-220 днз НОМЕР_3 будь-яких невідповідностей з вимогами ПДР України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням обставин даної пригоди.
Стороною захисту не зазначено відомостей, які б свідчили про неповноту або неясність висновку проведеної по справі судової автотехнічної експертизи. Крім того, стороною захисту не наведено даних, які б давали суду підстави вважати висновки експерта необґрунтованими чи такими, що суперечать іншим матеріалам справи або викликали інші обґрунтовані сумніви в їх правильності. Висновок експертизи є достатньо обґрунтованим, наданий в межах компетенції експерта, істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено, а тому не має підстав для проведення повторної або додаткової судової автотехнічної експертизи. Також відсутні підстави для проведення первинної експертизи, оскільки не здобуто нових вихідних даних.
Крім того, стороною захисту не зазначено обставин, які б мали істотне значення для справи та не були досліджені при наданні попереднього висновку судово-медичної експертизи № 467/338 від 09.06.2017 р. про причини смерті ОСОБА_7 , 2010 р.н.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що суд при вирішенні цього клопотання не може аналізувати зміст усіх зібраних експертних висновків з точки зору доведеності чи недоведеності винуватості обвинуваченого.
Враховуючи наведене, захисником не доведено необхідність призначення заявлених експертиз у кримінальному провадженні, а судом не встановлено обґрунтованих підстав для залучення експертів, а тому клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про призначення експертиз є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 332, 350, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про призначення автотехнічної та комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Охтирського міськрайсуду
Сумської області ОСОБА_1