Справа№592/10490/25
Провадження №2-о/592/9/26
30 березня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми в складі головуючого судді Онайка Р.А., за участі секретаря судового засідання Шапран Н.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні,
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Луніка Т.Я. звернувся до суду із заявою, в якій просить:
-встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та дружини без укладення шлюбу на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 ;
-встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обґрунтовуючи заяву, представник заявника зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який 12.06.2008 було розірвано, від шлюбу вони мають спільну доньку ОСОБА_2 . Зазначає, що після розірвання шлюбу вони продовжували проживати разом за адресою АДРЕСА_1 , ходили до друзів разом та приймали в себе вдома друзів. У зв'язку з наявністю інвалідності ОСОБА_1 не здатна до систематичної праці, догляд за нею фактично здійснював ОСОБА_3 , вона перебувала на його утриманні, адже єдиним джерелом доходів була допомога від ОСОБА_3 . Він сплачував рахунки за квартиру, купляв їжу та одяг. ОСОБА_3 був військовослужбовцем та загинув під час несення військової служби, а встановлення зазначених фактів заявнику необхідно для реалізації права на отримання матеріальних виплат та гарантій передбачених законодавством у зв'язку з смертю військовослужбовця, який був годувальником.
Ухвалою суду від 03.07.2025 заява прийнята судом до розгляду.
Ухвалою суду від 11.11.2025 до участі у справі у якості заінтересованих осіб залучено Міністерство оборони України та ОСОБА_2 .
13.01.2026 до суду надійшли письмові пояснення представника Міністерства оборони України згідно якого просить залишити заяву без розгляду, оскільки вимоги не є безспірними, а заявницею не надано належних доказів проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а також перебування на його утриманні.
14.01.2026 до суду надійшла заява заінтересованої особи ОСОБА_2 про розгляд заяви у її відсутність, в якій також не заперечує щодо задоволення вимог заяви.
14.01.2026 до суду надійшли письмові пояснення представника заявника - адвоката Луніки Т.Я. згідно яких заперечив щодо залишення заяви без розгляду, з огляду на те, що між заінтересованою особою - Міністерством оборони України та заявницею не може бути спору про право, оскільки заінтересована особа не є отримувачем виплат які призначаються у зв'язку з загибеллю військовослужбовця.
Протокольною ухвалою суду від 18.03.2026 у задоволенні клопотання про залишення заяви без розгляду відмовлено.
У судове засідання призначене на 20.03.2026 учасники справи не з'явилися, матеріали справи містять заяви учасників про розгляд справи у їх відсутність.
Заслухавши пояснення заявника та її представника, заінтересованої особи ОСОБА_2 , допитавши свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши надані суду докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, що вбачається з копії свідоцтва про одруження (а.с.8), який був розірваний 12.06.2008, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.9).
Від шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається з копії свідоцтва про народження (а.с.10).
Батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
З долучених копій свідоцтв про смерть вбачається, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_6
ОСОБА_3 був військовослужбовцем та загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №279 (а.с.6) та копії свідоцтва про смерть (а.с.7).
Заявниця зазначає, що проживала з померлим ОСОБА_3 однією сім'єю після розірвання шлюбу та перебувала на його утриманні. Оскільки для отримання виплат та гарантій передбачених законодавством у зв'язку з смертю військовослужбовця необхідно документальне підтвердження зазначених фактів остання звертається до суду та надає наступні докази:
-довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 11.04.2019, якою ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням на строк до 01.04.2020 та згідно якої не здатна до систематичної праці (а.с.11);
-довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 09.04.2024, якою ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням на строк до 01.05.2026 та згідно якої не здатна до трудової діяльності в звичайних виробничих умовах (а.с.12);
-довідку форми ОК-7 від 26.05.2025, з якої вбачається останні нарахування доходу ОСОБА_1 в липні 2022 року (а.с.13);
- акт про проживання дитини від 10.06.2025 (а.с.14) згідно якого мешканці будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 склали акт про те, що в квартирі АДРЕСА_3 за цією адресою з 2007 року проживав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донькою ОСОБА_2
-скріншот з телефону (а.с.15, 16 зворот), на якому зафіксовані повідомлення від абонента підписаного як «Папа2», зі змісту яких вбачається що останній поставив на заставку фото дівчинки з жінкою (як пояснила заявник на фото вона та ОСОБА_2 ) дата повідомлення відсутня, а також повідомлення про переказ коштів «мамі через ОСОБА_10 ».
-довідки про нарахування грошового забезпечення ОСОБА_3 .
З метою встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утримані в судовому засіданні у якості свідків було допитано ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_4 під час допиту пояснила, що є сусідкою заявниці, відносини у заявниці та померлого були теплі, були розведені проживали разом або у неї або у нього, ОСОБА_3 допомагав всім, працював на заводі, потім пішов служити, передавав кошти через неї заявниці 3 рази по 1000-1500 грн, оскільки картка заявниці була у її батька , який був її піклувальником, а донька в той час була в Польші. Заявниця отримує тільки пенсію, квартира в якій проживає належить її батьку, то квартплату ОСОБА_3 не платив.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що перебуває з заявницею у сусідських відносинах, їй відомо що заявниця з ОСОБА_3 розвелися, але потім зійшлися знов, проживали то в заявниці то в ОСОБА_3 , ключів від центральних дверей у нього не було, часто їх бачила разом, дарував подарунки, казала що висилав кошти.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що знає про те, що заявниця з ОСОБА_3 були одружені, потім розлучилися, після розлучення жили разом, купляв ліки, дарував подарунки, допомагав платити за квартиру, знає бо приходив в гості і бачив квіти та як допомагав.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що є дружиною кращого друга ОСОБА_11 , зазначає що у ОСОБА_3 та заявниці після розлучення були гарні відносини, виглядали як подружжя, разом приходили у гості, допомагав заявниці, бачила як купляв продукти та дарував подарунки, похованням займалася заявниця.
Крім того, заінтересована особа ОСОБА_2 під час судового розгляду пояснила, що вона разом з заявницею перебувала на утриманні батька.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Предметом доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, передусім є сукупність обставин, що є згідно із законом основними ознаками сім'ї: спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків, які визначені ч. 2 ст. 3 СК України.
Ознакою проживання однією сім'єю є систематичне ведення з спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов'язковими умовами для визнання особи членом сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61-18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20).
Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.
Аналізуючі надані суду докази, покази свідків та пояснення надані під час судового розгляду, суд не може дійти висновку про проживання заявниці з ОСОБА_3 однією сім'єю, як чоловіком та жінкою без реєстрації шлюбу, матеріали справи не містять доказів їх спільне проживання, пов'язаності спільним побутом та наявності взаємних прав та обов'язків, що є необхідною умовою для встановлення зазначеного факту.
Самі по собі покази свідків, про те що заявниця з ОСОБА_3 після розлучення проживали разом однією сім'єю, не можуть слугувати підставою для встановлення даного факту, оскільки саме по собі відвідування друзів разом, не дає підстави вважати що особи спільно проживали, були пов'язані спільним побутом та мали взаємні права та обов'язки, а покази про дарування подарунків, придбання ліків та періодичного матеріального підтримання не підкріплені іншими матеріалами.
Крім того, показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 року у справі №466/3769/16, провадження №61-5296св19, від 27.02.2019 року у справі № 522/25049/16-ц, провадження №61-11607св18, від 11.12.2019 року у справі №712/14547/16-ц, провадження № 61-44641св18, від 24.01.2020 року у справі №490/10757/16-ц, провадження №61-42601св18, від 08.12.2021 року у справі №531/295/19, провадження №61-3071 св 21.
Щодо встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 .
Встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_3 до смерті останнього необхідне заявнику для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168, і саме у зв'язку з тим, що заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує такий факт, вона звернулася до суду в порядку окремого провадження разом із заявою про встановлення факту.
Для встановлення факту перебування особи на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця, що необхідно для отримання заявником разової грошової допомоги, має значення встановлення обставин перебування такої особи на повному утриманні померлого військовослужбовця або одержання від нього допомоги, яка була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування.
Вирішуючи справи про встановлення факту, зокрема перебування на утриманні загиблого військовослужбовця, суди мають зважати на особливості розгляду справ у порядку окремого провадження.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини перша статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Заявником до суду не надано жодного документу на підтвердження того, що перебуваючи на службі у Збройних Силах України, ОСОБА_3 кожен місяць, після отримання заробітної плати, частину заробітної плати перераховував їй, тобто своїй утриманці.
На підтвердження своїх доводів заявник надала лише скріншот з листування доньки з абонентом підписаним як «Папа2», з єдиним повідомленням про переказ коштів через сторонню особу, яка не підтверджує ані особу адресата, ані суму коштів та мету їх переказу, довідку форми ОК-7 щодо заявниці, з якої вбачається відсутність отримання заявницею доходів з липня 2022.
В той же час свідком ОСОБА_4 суду повідомлено про відсутність у заявниці картки оскільки її піклувальником є батько та він отримує її кошти, також повідомила суду що кошти через неї у сумі 1000-1500 грн померлий передавав заявниці 3 рази, що не свідчить про систематичність надання матеріальної допомоги та цільового призначення переданих коштів,
Заявником зазначене ані підтверджується, ані спростовується, крім того враховуючи що заявниця є особою з інвалідністю, до матеріалів заяви не додано відомостей щодо отримання чи неотримання нею пенсії по інвалідності.
Зазначене у своїй сукупності породжує обґрунтовані сумніви щодо перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 , а також щодо систематичності надання матеріального утримання саме заявниці, та відсутності у неї інших видів доходу та осіб які здійснювали піклування.
Звертаючись із заявою до суду, заявник виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, заявник на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Будь яких інших доказів перебування на утриманні чи проживання однією сім'єю матеріали справи не містять.
У зв'язку з вищевикладеним, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 258, 259, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 30.03.2026.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, ЄДРПОУ 21108013, адреса м.Суми, вул. Степана Бандери, 43.
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса АДРЕСА_4 .
Заінтересована особа: Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, адреса м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 6.
Суддя Роман ОНАЙКО