Справа № 573/396/26
Провадження №1-кп/573/114/26
31 березня 2026 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 10 лютого 2026 за № 12026205530000018 по обвинуваченню
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із повною середньою освітою, не працюючого, розлученого, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуваючого, не особа з інвалідністю, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 04.12.2025 (справа № 573/2534/25), яка набрала законної сили 12.12.2025, ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою та усуненням заподіяної їй шкоди та застосовано відносно нього обмежувальні заходи, передбачені ч. 1 ст. 91-1 КК України строком на один місяць, а саме: направлення для проходження програми для кривдників.
22.01.2026 та 26.01.2026 у телефонній розмові ОСОБА_4 працівниками КУ «Центр з надання соціальних послуг» Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області відповідно до розпорядження Білопільського районного суду Сумської області від 12.12.2025 № 573/2534/25/8734/2025 про виконання ухвали, що набрала законної сили роз'яснено вимоги вказаної ухвали суду та повідомлено про необхідність з'явитися до уповноваженої особи для проходження відповідної програми для кривдників, однак ОСОБА_4 не з'явився.
03.02.2026 директором КУ «Центр з надання соціальних послуг» Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_7 спільно з працівником поліції Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 здійснено виїзд за місцем мешкання ОСОБА_4 , де останнього по АДРЕСА_1 під відеозапис знову ознайомлено з вимогами ухвали Білопільського районного суду Сумської області та повідомлено про необхідність з'явитися до уповноваженої особи КУ «Центр з надання соціальних послуг» Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області для проходження програми для кривдників, однак останній у визначений термін не з'явився, маючи на це реальну можливість.
Разом з тим, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи обов'язок пройти програму для кривдників відповідно до ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 04.12.2025 у справі № 573/2534/25, будучи належним чином ознайомленим з правилами проходження такої програми, ігноруючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», маючи можливість проходити програму для кривдників, з метою ухилення від її проходження, жодного разу починаючи з 22.01.2026 по 09.02.2026 не з'явився до уповноваженої особи КУ «Центр з надання соціальних послуг» Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської» області, яка знаходиться за адресою: селище Миколаївка, бульвар Свободи, 1 буд. 2, Сумського району Сумської області для проходження програми для кривдників не маючи поважних причин для неявки, чим умисно ухилився від її проходження.
Отже, ОСОБА_4 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто вчинив кримінальний проступок з прямим умислом.
26 лютого 2026 між прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_9 , якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно із даною угодою ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння, а саме: в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 за ст. 390-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
В угоді передбачені наслідки її укладання та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.
В підготовчому засіданні прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
У відповідності з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 . Суд також погоджується з кваліфікацією дій за ст. 390-1 КК України.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом. Судом також роз'яснено ОСОБА_4 про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального і Кримінального кодексів України, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Так, при перевірці умов угоди на відповідність вимогам Кримінального кодексу України та інтересам суспільства суд враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся в його вчиненні, активно сприяв його розкриттю, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженої між ним та прокурором міри і виду покарання. Характер взятих обвинуваченим на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 , і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.
Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у рамках даного кримінального провадження не обирався. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, суд також не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 314, 374, 468-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 лютого 2026, укладену між прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_9 , якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 Кримінального кодексу України і призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1(один) рік.
Відповідно до пунктів 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_6 згідно із ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази, а саме: оптичний диск CD-R, на який було завантажено інформацію з бодікамери, на яку зафіксовано ознайомлення ПОГ СВГ ВП Сумського РУП ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_8 . 03.02.2026 ОСОБА_4 про необхідність проходження програми для кривдників відповідно до ухвали Білопільського районного суду Сумської області,-залишити у матеріалах кримінального провадження за № 12026205530000018.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя