490/1771/24
нп 1-кс/490/1400/2026
31.03.2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/1771/24
про обрання запобіжного заходу
31 березня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисникаОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене прокурорм, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючого на тимчасово окупованій території,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.6 ст.111-1 КК України,
Слідчим відділом УСБУ в Херсонській областіпроводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023230000000485 від 02.11.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.6 ст.111-1 КК України.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.09.2022 виник злочинний умисел на здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією спрямовану на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та збройних формувань.
Так, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з ідеологічних та інших мотивів, сповідуючи проросійські окупаційні погляди на суспільно-політичну ситуацію в Україні, перебуваючи на тимчасово окупованій території смт. Білозерка, Херсонської області, будучи кореспондентом проросійського ТРК «Таврія», здійснював інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямовану на підтримку держави-агресора, її окупаційних органів і збройних формувань, шляхом підготовки та участі у створенні телевізійного сюжету про масовий політичний захід під назвою «Форум общественности “Мы вместе с Россией»» (мовою оригіналу - російською), організованого окупаційною адміністрацією держави-агресора, який в подальшому був опублікований і поширений у проросійських засобах масової інформації.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Додатково прокурор пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання на строк від 10 до 12 років позбавлення волі. Обґрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України для обрання вказаного виду запобіжного заходу. Наразі підозрюваний тривалий час переховується від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, вільно пересувається окупованими рф територіями України, звідки має можливість безперешкодно потрапити до території країни-агресора Російської Федерації.
Жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
У загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр» розміщено повідомлення про підозру та виклики ОСОБА_6 , а також на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування», у відповідності до вимог статей 278, ч. 8 ст. 135 КПК України, але жодного разу на виклики слідчого не з'явився, не повідомивши при цьому про причини неявки, тобто переховується від органів слідства.
Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території м. Генічеськ Херсонської області.
17.03.2026 підозрюваному ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.6 ст.111-1 КК України.
24.03.2026 постановою слідчого ОСОБА_6 оголошено в розшук.
На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.6 ст.111-1 КК України.
Зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду Телеграм-каналів від 13.11.2023; висновком експерта №СЕ-19/102-24/14068-ЛД; висновком експерта №СЕ-19/115-25/19478-ВЗ; висновком експерта №СЕ-19/107-26/733-ФП та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Оцінюючи наведені прокурором в судовому засіданні ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків передбачених п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України: а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він вчинив злочин, який належить до категорії особливо тяжких, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років позбавлення волі, та у випадку доведення вини у вчиненні кримінального правопорушення, підозрюваному загрожує реальне позбавлення волі. Крім того, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки, через свої стійкі зв'язки з представниками рф, перебуваючи на волі, в умовах збройної агресії проти України та ведення бойових дій, може продовжувати умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, окупаційній адміністрації державі-агресора, шляхом надання інформації про Збройні Сили України.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжких та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років позбавлення волі. В його діях наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, він є працездатною особою, даних про тяжкі захворювання відсутні, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, а також враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його спрямування на посягання на основи національної безпеки України, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання про застосування до підозрюваного найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити, що відповідно до ч.4 ст.197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається, що передбачено ч.4 ст.183 КПК України.
Керуючись вимогами статей 176-178, 182,183,186,194,196,197,395 КПК України,
Клопотання - задовольнити.
Обрати стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно положень ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1