Справа № 485/2329/25
Провадження №2/485/60/26
іменем України
26 березня 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі
головуючої судді Бодрової О.П.,
за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,
представника позивача - Іваницьких Ю.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу №485/2329/25, провадження №2/485/60/26 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
установив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У грудні 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - Банк) звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 38112,71 грн за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.03.2021.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.03.2021 між Банком та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання банківських послуг шляхом підписання Анкети-заяви, за умовами якого останньому відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт у розмірі 30000,00 грн. Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка складає 38112,71 грн, з яких: 38112,71 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту). На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.03.2021 у розмірі 38112,71 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
23 січня 2026 року на адресу суду надійшов відзив, у якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви. Так, відповідач зазначив, що 07.03.2021 він звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву, на підставі чого йому відкрито рахунок в банку. Після активації розрахункової карти, шляхом поповнення балансу на 50,00 грн, та перевірці балансу, виявилась сума у розмірі 30050,00 грн. Матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач підписуючи анкету-заяву, ознайомився, погодився та розумів саме ті Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк». Долучені до матеріалів позовної заяви Умови і правила обслуговування не можна вважати як обумовлені сторонами умови користування кредитними коштами, і очевидно не є тими, з якими міг бути ознайомлений при укладенні договору 07.03.2021. Умови договорів повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Відтак, умови та правила надання банківських послуг, паспорт кредиту, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 07.03.2021. Анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, відсутні докази що сторони обумовили та узгодили розмір кредитного ліміту, строк дії такого договору, загальну суму всіх витрат та періодичність повернення кредиту. Відповідачу нараховувались і як наслідок списувалися та частково сплачувалися відсотки за користування кредитом, комісія, таким чином залишок заборгованості по тілу мала б складати 17186,50 грн. Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмову вигляді обумовили ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Звернув увагу, що анкета-заява не містить строку повернення кредиту (користування ним). Окрім того, через відсутність доказів щодо укладення кредитного договору між АТ «Універсал Банк» та відповідачем, просив суд визнати такий договір нікчемним /т.1 а.с.68-71/.
28 січня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в яких останній зазначив, що відповідно до статті 628 ЦК України договір про надання банківських послуг, що укладається між Банком та клієнтом, є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит (пункт 5 «Надання та обслуговування кредиту» розділу ІІ «Умови випуску та користування Платіжними картками», розділ ІV «Фабрика розстрочок»); договору банківського вкладу (депозиту) (Розділ VІ «Загальні умови Депозиту MONOBANK»). На момент укладення Договору чинною була редакцію Умов від 01.03.2021 (посилання на вказану редакцію: https://monobank.ua/terms?file=umovy-2021-03-01.pdf). Умови у вказаній редакції (від 01.03.2021) доступні на сайті Банку з моменту набуття їх чинності, а отже відповідач мав безперешкодний доступ до них в момент укладення Договору та в подальшому. При внесення змін в Умови, на сайті розміщується нова затверджена Протоколом редакція, а попередня залишається доступною в публічному просторі на сайті в незмінному вигляді. Підписавши Анкету-заяву відповідач: підтвердив отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank; підтвердив ознайомлення та згоду з умовами Договору, підтвердив укладання Договору; зобов'язався виконувати умови Договору; підтвердив що інформація передбачена ч. 2. ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мені надана шляхом її розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку. Отже, Анкета-заява є невід'ємною частиною Договору і враховуючи її зміст, підписавши Анкету-заяву, Відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма частинами договору і отримав відповідні примірники. Без погодження у мобільному застосунку «monobank» з Умовами і правилами надання банківських послуг не є можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank», без такого входу жодна особа не має технічної можливості проводити будь-які фінансові операції, у тому числі отримання кредиту у вигляді кредитного ліміту. З Деталізованої виписки про рух коштів по картковому рахунку відповідача та наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався отриманою кредитною карткою та частково погашав утворену заборгованість. В п. 3 Анкети-заяви до Договору відповідач просить встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному додатку, а також погоджується, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит будуть нараховуватись процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. Решта умов визначені в Договорі та Тарифах. Окрім того, відповідач погодився з тим що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, а також з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість. Сума регулярного платежу, який клієнт вчасно не сплачує власними коштами, списується за рахунок кредитних коштів та відноситься до тіла кредиту. Якщо кошти на погашення заборгованості клієнт не вносить, заборгованість за тілом кредиту зростає. Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 17186,50 грн, та зроблено витрат по картці на суму 55299,21 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута банку становить 38112,71 грн (55299,21 грн - 17186,50 грн = 38112,71 грн). Всі поповнення використовувалися Відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна. В свою чергу поповнення які проводив відповідач свідчать про те, що відповідач усвідомлював, що винен банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів /т.1 а.с.77-144/.
09 березня 2026 року від представника позивача надійшли пояснення, згідно яких останній зазначив, що приєднання - це не погодження умов «з нуля», а форма укладення договору, за якої одна сторона (банк) заздалегідь встановлює умови договору, а інша сторона (клієнт) може або прийняти їх повністю, або не укладати договір взагалі. Тобто, укладення договору відбувається у формі приєднання, що означає, що потенційний клієнт не бере участі у формуванні умов договору та не має можливості змінювати їх зміст, а може лише приєднатися до запропонованих Банком умов у повному обсязі. Твердження Відповідача про те, що сторони не погодили умови овердрафту, є помилковим, оскільки підпункт 5.22 пункту 5 розділу 2 Умов і правил прямо передбачає механізм збільшення кредиту на суму заборгованості за процентами та неустойкою у разі недостатності власних коштів клієнта на рахунку, що фактично встановлює режим овердрафтного кредитування. Таким чином, підписавши Анкету-заяву, Відповідач приєднався саме до умов, що діяли станом на дату підписання, у тому числі й до положень пункту 5.22 Умов і правил. Банк не може нести негативні майнові наслідки у разі, якщо клієнт, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов і правил обслуговування, фактично не вичитує умови договору. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з оплати послуг банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, та повернення кредиту /т.2 а.с.1-6/.
Інші процесуальні дії у справі
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 11 грудня 2025 року постановила відкрити провадження у справі, розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи /т.1 а.с.55/.
Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 27 січня 2026 року визнав явку представника позивача обов'язковою для надання особистих пояснень /т.1 а.с.75/.
Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 24 лютого 2026 року визнав явку представника позивача обов'язковою для надання особистих пояснень /т.1 а.с.227/.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Додатково зазначила суду, що починається нарахування заборгованості з 30.06.2022, кредит є поновлювальною кредитною лінією. Внесені кошти можуть відображатися у наступному місяці, оскільки банк фіксує заборгованість самостійно. Відповідач міг внести кошти на свій рахунок та одразу використати, тому банк не встиг їх зарахувати в рахунок погашення заборгованості, відсотки нараховуються щомісячно. Таким чином, нарахована заборгованість відповідає умовам кредитного договору.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у поданих 23.01.2026 та 23.02.2026 клопотаннях просив суд про розгляд справи у його відсутності, при винесенні рішення просив врахувати поданий ним відзив.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Суд встановив, що 07 березня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання банківських послуг, шляхом підписання сторонами Анкети-заяви до вказаного договору. За цим договором АТ «Універсал Банк» відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 /а.с.22/.
В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг відповідач просив відкрити на його ім'я поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному додатку. Узгоджено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в Договорі та Тарифах. ОСОБА_1 беззастережно погодився із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився із тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє мене шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Відповідач погодився, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» у разі надання банківських послуг щодо продуктів (Monobank/Universalbank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (п. 1 Договору).
Окрім того, відповідно до пункту 9 просив усе листування щодо цього рахунку та Договору здійснювати через Мобільний додаток або через інші дистанційні канали зв'язку, відповідно до умов Договору.
Підписавши Анкету-заяву відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій.
Згідно довідки про наявність рахунку від 03.11.2025, ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 , тип рахунку - Картка Чорна, активна до 09/29 /а.с.25/.
Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту, встановлено що 07.03.2021 о 13:40:41 за карткою НОМЕР_2 встановлено суму кредитного ліміту - 30000,00 грн /а.с.26/.
З розрахунку заборгованості за договором №б/н від 07.03.2021, виписки про рух коштів по картці за період з 07.03.2021 по 03.11.2025, вбачається, що станом на 03.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 38112,71 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Кредитний ліміт - 30000,00 грн, сума витрат за період - 55299,21 грн, сума зарахувань за період - 17186,50 грн /а.с.18-21/.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).
Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов'язань.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Правовідносини, які виникли між сторонами по справі, регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про споживчий кредит», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).
При цьому, на виконання вимог ч.1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв'язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач був ознайомлений з інформацією по кредиту та умовами кредитування.
Відповідно до п. 6 анкети-заяви, відповідач просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі УЕП) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися у мобільному додатку з метою засвідчення її дій. Визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях.
Таким чином, доведеним є факт укладення договору про надання банківських послуг відповідачем, підписання його сторонами, в тому числі з використанням власноручного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» та отримання відповідачем кредиту, що останнім не заперечується.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22) зазначено, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
У постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 266/4900/21 Верховний Суд зазначив, що "по своїй суті розрахунок заборгованості не є доказом (зокрема письмовим) у розумінні статей 76, 95 ЦПК України, а є результатом вчинення арифметичних дій стороною, тоді як саме виписки за рахунками позичальника можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, тобто слугувати підтвердженням правильності проведених стороною в такому розрахунку арифметичних дій".
У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року в справі №355/558/18 виснувано, що виписка про рух коштів по рахунку свідчить про фактичне отримання кредитних коштів та наявність заборгованості за тілом кредиту. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 161/5267/20.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з рахунку відповідача ОСОБА_1 вбачається, що останній активно користувався кредитними коштами АТ «Універсал Банк» шляхом проведення різних транзакцій та неодноразово вносив кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості різними сумами, однак сплачені ним кошти не перекривали фактично витрачених коштів з кредитного ліміту, у зв'язку з чим заборгованість зростала.
Окрім того, матеріли справи не містять доказів, що з моменту встановлення кредитного ліміту та користування ним, відповідач висловлював незгоду з діями Банку, з посиланням на непогодження умов договору, тощо.
Також, матеріали справи не містять доказів, що відповідач звертався до суду з позовом про визнання недійсними та неправомірними умов кредитного договору.
У матеріалах справи відсутні належні докази, що банком неправильно здійснено розрахунок заборгованості, якими, зокрема, можуть бути висновок експерта (спеціаліста). Окрім того, відповідачем не надано до суду власного розрахунку заборгованості, який спростував би наявну заборгованість за кредитним договором.
Суд зауважує, що встановлення кредитного ліміту лише надає клієнту можливість використати суму кредитного ліміту або утриматися від її використання, а зобов'язання з повернення кредитних коштів залежить лише від волевиявлення клієнта.
Таким чином, відповідач на власний розсуд вирішував чи використовувати наданий йому кредитний ліміт, чи утриматися від його використання. Ключовим моментом є власне дії відповідача з ініціювання платіжної операції за рахунок не власних коштів, а за рахунок кредитних коштів, що становить собою операцію з кредитування рахунку, чим фактично акцептовано пропозицію банку з кредитування рахунку в обсязі та в межах кредитного ліміту, що свідчить про прийняття та схвалення власними діями факту кредитування рахунку в обсязі, що визначено самим відповідачем вчиняючи саме таку кількість транзакцій і в такому обсязі, в якому він вважав за доцільне використати запозичені кошти.
Кредитний ліміт є поновлювальною кредитною лінією, тому відповідач міг використовувати кредитні кошти, погашати заборгованість та знову користуватися кредитними коштами. Отже, сума заборгованості за поточним та простроченим тілом кредиту постійно змінюється в залежності від використання кредитних коштів та внесення платежів на погашення заборгованості.
Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладені договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Щодо судових витрат
Розподіляючи судові витрати, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 3028,00 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн на користь позивача.
На підставі викладеного, статей 526,530,610,612,1050,1054 ЦК України, керуючись ст. 4, 13, 81,141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 07.03.2021 у розмірі 38112,71 (тридцять вісім тисяч сто дванадцять гривень сімдесят одна копійка) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень понесених судових витрат.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30 березня 2026 року.
Позивач:
Акціонерне товариство «Універсал Банк», адреса: вул.Оленівська, 23, м.Київ, 04080, код ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О.П.Бодрова