Провадження № 2/484/513/26
Справа № 484/7264/25
(Заочне)
31.03.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Шикері І.А.
за участю секретаря судового засідання - Туркалової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Таліон Плюс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 25.02.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 374326431, а 27.02.2026 Додаткову угоду до вказаного договору, у формі електронного документа, відповідно до яких відповідач отримала від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів), у розмірі 11000 грн. Договір укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання умов Договору грошові кошти перераховані відповідачу на банківську карту № НОМЕР_1 , вказану відповідачкою при укладанні Договору.
29.04.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/33, згідно умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за Договором кредитної лінії № 374326431, укладеним з відповідачкою ОСОБА_1 . Відповідач зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим, позивачем достроково розірвано Договір шляхом направлення відповідачу відповідного повідомлення.
З 23.09.2025 позивач припинив нарахування процентів за користування кредитом, передбачених Договором.
Станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Таліон Плюс» становить 33542,80 грн., яка складається з: 11000 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 21882,80 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом; 660 грн. - заборгованості по комісії за надання кредиту.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача до суду не надала.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання, без поважних причин або без повідомлення причин та якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, заяву позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи і вирішення справи на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.02.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 374326431 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п. 2.1 розділу 2 вказаного Договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
Загальний розмір кредиту за цим Договором становить 8600 грн. Разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів (п. 2.2 Договору).
У пункті 2.3, 2.4 розділу 2 Договору сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру Кредиту 25.02.2025, що є датою надання Кредиту. Другий та решта траншів за Договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Надання кожного додаткового траншу за Договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу.
Згідно з п. 3.1 Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.
Відповідно до положень п. 3.2. Договору, сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
При цьому, вказано, що кількість днів такого продовження складає 30 днів.
Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2064 (п. 3.3 Договору).
Кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-74XX-XXXX-5256 (п.5.1 Договору).
Відповідно до п.7.1 та 7.2 Договору рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 27.03.2025, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. В обов'язковому порядку сума кредиту повинна бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних підстав: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору або дострокового припинення дії Договору в порядку, передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 Договору.
Кінцева дата повернення кредиту 27.03.2030 (п. 7.3 Договору).
За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат позичальника Договором не передбачено (п. 8.1 Договору).
Проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Процентна ставка за користування Кредитом є базовою процентною ставкою. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Разом з тим, кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість кредиту для позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов'язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування Кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання) (п. 8.2 Договору).
Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п. 8.3 Договору).
Пунктом 8.5 Договору передбачено, що розмір Комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим Договором становить 516 грн.
Відповідно до п. 8.6 Договору для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 163011,28 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 154411,28 грн (які складаються з процентів за користування Кредитом за Базовою ставкою та Комісії за надання кредиту) та суму кредиту у розмірі 8600 грн. Орієнтовна Реальна річна процентна ставка, з припущення користування кредитом протягом усього строку кредитування зі сплатою процентів за Базовою ставкою, складе 2525,82 відсотків річних. Денна процентна ставка дорівнює 0,98 відсотків в день.
Згідно з п. 9.1.1.7 Договору, у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання Договору.
Відповідач підписала Договір № 374326431 від 25.02.2025 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора.
Крім того, 27.02.2025 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» додаткову угоду до Договір кредитної лінії № 374326431, згідно якої відповідачці було надано транш, в сумі 2400 грн., а також сторони узгодили, що з моменту укладення угоди і до моменту закінчення строку кредитування, загальна вартість становить 208287,20 грн.
Відтак, судом встановлено, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі та 25.02.2025 перерахував грошові кошти в сумі 8600 грн на банківську карту відповідача, що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» про успішний переказ грошових коштів на картковий рахунок відповідача, а 27.02.2025 перерахував кредитні кошти, в сумі 2400 грн., що підтверджується довідкою АТ «Приват Банк».
23.09.2025 позивач достроково розірвав кредитний Договір № 374326431 від 25.02.2025, що підтверджується письмовим повідомленням відповідача про дострокове розірвання Договору.
Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконала, внаслідок чого у останньої за вказаним Договором утворилась заборгованість, яка згідно із розрахунком заборгованості становить 33542,80 грн., яка складається з: 11000 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 21882,80 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом; 660 грн. - заборгованості по комісії за надання кредиту.
29.04.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/33, згідно умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за Договором кредитної лінії № 374326431, укладеним з відповідачкою ОСОБА_1 .
Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору передбачено, що клієнт зобов'язується відступити фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № МВ-ТП/33 від 29.04.2025 визначено, що під правом вимоги розуміється весь обсяг прав грошових вимог клієнта за кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до боржника по сплаті сум боргу за кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5. Договору визначено, що Реєстр прав вимоги це перелік Прав вимог до Боржників, що відступаються за цим Договором.
Реєстр прав вимог має містити перелік Кредитних договорів (номер, дата), дані Боржників (ПІБ, РНОКПП), розмір (суму) Прав вимог, що відступаються за цим Договором, розмір (суму) фінансування.
Відповідно до долученого до матеріалів справи Витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу № МВ-ТП/33 від 29.04.2025, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 33542,80 грн.
Відтак, в ході передачі прав вимоги за Договором факторингу, право вимоги за кредитним договором № 374326431 від 25.02.2025 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 33542,80 грн.
Статтею 11 ЦК України, встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію», визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Отже, суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а саме доведено факт надання позичальнику доступу до кредитних коштів за Договором № 374326431, утворення заборгованості у нього перед кредитором та її неповернення, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Стосовно стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .
До подібного висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).
Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано Договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та Адвокатське об'єднання «Ліга юридичних технологій та інновацій», Додаткову угоду № 2066 від 06.11.2025 про надання правової допомоги до Договору № 5 від 02 грудня 2024 року, Акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, платіжну інструкцію № 85 від 06.11.2025, відповідно до якої Адвокатське об'єднання «Ліга юридичних технологій та інновацій» отримало від ТОВ «Таліон Плюс» за Договором про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 та Додатковою угодою № 2066 від 06.11.2025, за надання правової допомоги 5000 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Крім того, в силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», заборгованість за кредитним Договором № 374326431 від 25.02.2025, яка складається з: 11000 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 21882,80 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом; 660 грн. - заборгованості по комісії за надання кредиту, а всього стягнути 33542 (тридцять три тисячі п'ятсот сорок дві) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», витрати по сплаті судового збору, в сумі 2422 (двох тисяч чотирьохсот двадцяти двох) грн. 40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», витрати на правничу допомогу у сумі 5000 (п'яти тисяч) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: вул. Жабинського, 13, м. Чернігів, Чернігівська обл.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 31.03.2026.
Суддя: І.А.ШИКЕРЯ