Справа № 945/743/26
Провадження № 1-кп/945/522/26
Іменем України
31 березня 2026 року м.Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 (приймає участь дистанційно), захисника ОСОБА_5 (приймає участь дистанційно), під час підготовчого судового засідання в залі суду в м.Миколаєві, в режимі відеоконференції з Державною установою “Миколаївський слідчий ізолятор» в приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області в м.Миколаєві, кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
встановив:
До Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Одночасно із обвинувальним актом подано клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 терміном на 60 днів, без визначення розміру застави. В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилався на існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив суд задовольнити його у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_4 погодився із клопотанням прокурора та не заперечував щодо його задоволення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Одночасно, просив суд визначити обвинуваченому розмір застави.
Дослідивши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного.
Згідно з ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, і може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положеньст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зокрема, згідно з ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: відповідно до п.2 ч.1 ст.178 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; відповідно до п.4 ч.1 ст.178 КПК України міцність соціальних зв'язків; відповідно до п.6 ч.1 ст.178 КПК України репутацію обвинуваченого.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
Розглядаючи клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , аналізуючи питання існування у клопотанні ризиків, суд дійшов до висновку про їх наявність з огляду на особу та його репутацію, а саме те, що останній не має постійного джерела доходу, оскільки, на теперішній час, є військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 ; неповнолітніх дітей чи інших утриманців на утриманні не має; міцні соціальні зв'язки у підозрюваного відсутні.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Розуміючи усю тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та з метою уникнення покарання, він може залишити місце свого проживання та здійснити виїзд за межі країни (в тому числі перетнути кордон поза офіційними пунктами пропусків) або на тимчасово окуповані території України (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки на даний час не всі свідки встановлені та допитані. Тому, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може вживати заходи впливу на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними показів на його користь.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), направлене на приховання обставин цього кримінального правопорушення.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.
Та обставина, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання, хоча і має місце, однак не є безумовною підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу. Крім того, ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами для забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Отже, вищевикладене дає підстави суду стверджувати про існування високих ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження вищезазначених ризиків.
У зв'язку із зазначеним, суд приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості обрати більш м'який запобіжний захід.
Крім того, 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан на 30 діб, який, надалі, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указами Президента України було продовжено. На сьогоднішній день воєнний стан в Україні триває.
Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407,408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (примітка - тримання під вартою).
Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, відносно нього може бути застосовано виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто - тримання під вартою.
Відповідно доч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно зі змістом частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Отже, враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 196, 197, 199, 203, 314-316, 331, 350, 369, ч.1 ст.370 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - до 29 травня 2026 року (включно), без визначення розміру застави.
Строк дії даної ухвали закінчується 29 травня 2026 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1
31.03.2026